Стан посівів озимих на початок весни задовільний, хоча є можливість загибелі 15-20% рослин

Про це йдеться у звіті НААН.

Якщо брати до уваги саме температурні показники, лютий видався достатньо холодним і не без сюрпризів, якщо зважати на значні опади у вигляді снігу та льодяного дощу, ожеледицю та льодяну кірку, явища застою води на полях та утворення т. з. «блюдець», які є передумовою вимокання озимини і подальшого ураження її хворобами.

Підсумовуючи погодні умови календарної зими 2025/26 вегетаційного року, слід зазначити, що вони відрізнялися суттєвими амплітудними коливаннями температурних показників та значною кількістю опадів, але загалом були переважно сприятливими для озимини, що, однак, не виключає втрати певної частки посівних площ у деяких господарствах окремих регіонів, але це матиме не тільки об’єктивний, але і суб’єктивний характер, тобто як наслідок прорахунків агрономічної служби.

Оскільки життєздатність озимих зернових культур упродовж зимового періоду визначається насамперед температурами повітря і ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин (3 см), доречним є проведення певного аналізу теплового режиму, який відмічався протягом минулої календарної зими. Так, у середньому за грудень–лютий температура повітря становила 2,9°С морозу, що виявилося лише на 0,1°С нижче середньої багаторічної норми. Проте за останні шість років цей зимовий період виявився найхолоднішим.

Так, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої в найхолодніші дні знижувалася переважно до -9,3°С, що було вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин. За минулий шестирічний період така порівняно низька температура ґрунту в зоні розміщення вузлів кущіння озимини відмічалася вперше.

Останні дні календарної зими характеризувалися підвищенням температурних показників, що свідчить про велику ймовірність швидкого потепління та відновлення активної весняної вегетації озимих зернових культур, яке все ж таки, за попередніми прогнозами, слід очікувати в строки, близькі до середніх багаторічних, тобто наприкінці другої — на початку третьої декади березня.

«Як правило, ранньовесняний догляд за посівами пшениці озимої та інших озимих зернових колосових культур розпочинається з обов’язкового підживлення рослин, яке проводиться по мерзлоталому ґрунту або, якщо це не вдалося з об’єктивних причин, за першої можливості виходу агрегатів у поле. Насамперед слід підживлювати нормально ущільнені, але недостатньо розвинені з осені і ослаблені після зимівлі посіви, що дасть змогу рослинам швидко відновити та наростити вегетативну масу і забезпечити інтенсивний розвиток кореневої системи. Добре розвинені посіви, де озимина має 3–4 і більше пагонів, слід підживлювати дещо пізніше — наприкінці весняного кущіння рослин, але якщо добрива в осінній період на таких полях не вносили, то їх теж слід підживлювати за першої ж можливості», — йдеться у звіті.

Читати по темі: Про правильне підживлення озимих по мерзлоталому ґрунту розповів Сергій Авраменко

Таким чином, стан посівів озимих зернових колосових культур на завершення календарної зими є порівняно задовільним, хоча і не виключається локальна загибель рослин на окремих полях до 15–20%. Насамперед це стосується ячменю озимого та окремих сортів пшениці озимої. Проте з відновленням весняної вегетації у строки, наближені до звичайних, або ж дещо раніше є підстави стверджувати, що за сприятливих погодних умов у подальшому можна досягти і цього року очікуваних результатів, тобто врожайності та валових зборів зерна, які будуть близькі до середньорічних показників.

Олена Басанець, SuperAgronom.com