Зі 179 зареєстрованих в Україні сортів картоплі лише 60 — української селекції

Вона підтвердила, що більшість вимог ЄС в частині сертифікації Україна вже імплементувала. Працюють відповідні служби і є виробники, для яких якість їхнього насіннєвого матеріалу — пріоритет. Разом із цим, каже експертка, у нас війна, обмежені ресурси, досить специфічна ситуація з чистотою ґрунтів, а відтак насіння. До того ж саме сортовипробування триває 3 роки, тому експорт насіннєвої картоплі з України в Європу поки відсутній, пояснила Самойліченко.  

«Наразі в Україні 179 сортів картоплі, 60 із них — це українська селекція, 50 — німецька, 45 —  нідерландська, 18 — французька і по декілька селекцій США, Данії, Ірландії та Словаччини. І насправді, зараз дуже легко зареєструвати свій сорт в Україні. Це той пункт з євроінтеграції, який ми пройшли», — зазначила Ольга Самойліченко.

Читати також: 7 найбільш поширених грибних хвороб картоплі — особливості і заходи захисту

Водночас експертка зауважує, що для повної інтеграції з європейською системою, тобто щоб наші сорти і насіннєвий матеріал визнавали в ЄС, Україні потрібно будувати свою систему так, щоби вона відповідала повністю європейській.

«Зараз на законодавчому рівні в нас європейські вимоги щодо сертифікації насіннєвої картоплі фактично імплементовані. У нас є наказ, який відповідає дуже значною мірою європейському. І якщо хтось із українських виробників насіннєвої картоплі захоче сертифікувати свій насіннєвий матеріал відповідно до європейських правил, то він може це зробити. Але, якщо зробити це обов'язковим зараз для всієї української картоплі, то на жаль, більшість картоплі в Україні буде визнана некондиційною і не буде сертифікованою», —  стверджує вона. 

В Європі наявність вірусів у сертифікованому насіннєвому матеріалі допустима в певних межах. Залежно від цього класифікується картопля і вона отримує свій певний клас. В Україні цього не було. Відповідно склалася ситуація з великою зараженістю вірусами.

«Зараз по факту в Україні вся насіннєва картопля сертифікується за національним стандартом, який не передбачає перевірку на вірус. Це той крок, про який ми кажемо «національна особливість». Цей крок дозволяє жити і розвиватися українському картоплярству в цих умовах. Якщо ми візьмемо нашу насіннєву картоплю і будемо її сертифікувати за європейськими правилами…», — риторично зазначає експертка.

Читати також: Несертифікований матеріал займає до 70% ринку насіннєвої картоплі в Україні

Зауважує, що на буру картопляну гниль потрібно, щоб моніторилися 100% картопляних насаджень в Україні. Для насіннєвих — щороку, а для виробників столової картоплі або на переробку — раз у два роки. А зараз в Україні моніториться приблизно 16%. 

«А якщо говорити, наприклад, про нематоди, то постійне вирощування одного сорту, стійкого до нематод, дуже небезпечне для землі. І виробник картоплі, який працює багато років на цій землі, він її береже, він про неї піклується, він знає, що треба міняти сорти, використовувати як стійкі сорти до нематод, так інколи і не стійкі. Він планує сівозміну, тому що це боротьба. І в нього проблеми цієї немає. Найважче молодому фермеру або малому господарству. Але йому також може пощастити і він може працювати на землі, де немає нематод. Тобто ризики є. Але для того, щоб крупні підприємства не монополізували цей ринок, для українського фермера має бути фінансова підтримка», — каже Ольга Самойліченко. 

За її словами, наразі «двері відчинені в один бік» і «зараз в Україну можна привезти все, що завгодно». Бо в нас від початку війни діють лібералізовані умови ввезення продукції рослинного походження, зокрема й картоплі. Це означає, що столову картоплю для споживання можна привезти за спрощеною процедурою фітосанітарної експертизи. 

Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2026

Читати також: Андрій Ковтун: Прогалина в знаннях про нематод може в будь-який час зіграти злий жарт з агровиробником, зважаючи на зміну клімату