Фахівець розповів, які кальцієвмісні добрива доцільні для позакореневого підживлення сільгоспкультур

На ринку доступні такі фоліарні добрива як карбонат кальцію (крейда, вапняк мелений або у вигляді порошку/суспензії), сульфат або гідросульфат кальцію (гіпс), фосфат кальцію (дигідрофосфат/гідрофосфат кальцію у вигляді порошку/суспензії/розчину), силікат кальцію, доломіт (СаMg карбонат), нітрат кальцію (кальцієва селітра, найбільш легкорозчинна у воді неорганічна сполука з Са), оксиди/гідроксиди кальцію (порошок, суспензія).

«Це категорія низькоефективних кальцієвмісних добрив для листкового застосування, проте вони можуть бути джерелом «основного» кальцію та меліорантами — поліпшувачами структури ґрунту. Виняток тут лише кальцієва селітра, яка може бути ефективною по листку, бо має високу розчинність у воді (до 1,2 кг/л) та слабокислу реакцію 1% розчину, — каже фахівець.

У виборі кальцієвої селітри він радить зважати на три чинники:

• високі концентрації продукту при застосуванні можуть призвести до фітотоксичності. Це відбувається через високий осмотичний тиск розчину нітрату кальцію (низька відносна вологість повітря зупиняє процес поглинання діючої речовини внесеного добрива позакоренево).
• нітратна форма азоту, на думку фахівця, є найменш вдалим вибором для фоліарного внесення, адже аніон нітрату — досить крупна молекула з великою атомною масою (~62), відносно аміду, наприклад (~16), чи амонію (18). 
• селітри в цілому мають високий сольовий індекс. Тому, виробники кальцієвих селітр рекомендують використовувати їх для систем фертигації та як ґрунтове добриво.

Для фоліарного внесення краще підійде інша категорія фоліарних кальцієвмісних добрив як ацетат кальцію, цитрат кальцію, хелати кальцію та лігносульфонати кальцію (LSA-Ca). Адже вони водорозчинні та мають достатньо високий ступінь засвоєння кальцію фоліарно.

Ацетат (сіль карбонату кальцію з оцтовою кислотою) та цитрат кальцію — мало поширені саме у сільському господарстві і більш відомі у медицині та харчовій промисловості. Лігносульфонат кальцію може бути найбільш ефективним рішенням для компенсації дефіциту кальцію позакоренево, адже має найбільш споріднене походження з рослиною.

«Основа для синтезу молекули LSA — лігнін, органічний полімер, що концентрується в клітинах вищих рослин та має ряд фізіологічних функцій. Окрім того, LSA-комплексон має фізіологічний ефект на рослину (стимулює green-ефект), впливаючи на фотосинтез та є додатковим джерелом живлення всередині клітин рослини, після відʼєднання кальцію чи іншого металу з внесеного добрива. Завдяки меншій молекулі, LSA-агент швидше і безпечніше проникає у внутрішні тканини листка (мезофіл) і клітини рослин, порівняно з синтетичними хелатами, типу EDTA, — наголошує експерт.

Олена Басанець, SuperAgronom.com

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу