Зміни клімату впливають на розвиток грибних хвороб кукурудзи

Зазначається, що останніми роками питання про те, чи настане посуха, перестало бути головним у виробництві кукурудзи. Значно важливішим стало питання про те, чи зможе рослина витримувати кумулятивний тепловий стрес, нестачу води протягом ключових періодів розвитку та тиск хвороб. Кліматичні дані чітко показують, що кількість днів з температурними аномаліями швидко зростає, і це безпосередньо впливає на здоров'я врожаю.

Поєднання високих температур, дефіциту опадів, інтенсивного ультрафіолетового випромінювання та дедалі частіших хвиль спеки призводить до того, що кукурудза швидше входить у стан фізіологічної слабкості. Рослина втрачає здатність ефективно захищатися, і патогени використовують цей момент для зараження.

Найважливіші наслідки температурного стресу та посухи для кукурудзи:

• ослаблення темпів росту з ранніх фаз розвитку,гірший початок весни через нестачу води в ґрунті,
• зниження природного імунітету рослин,
• більша схильність до грибних хворобта ураження качанів.

Не лише брак опадів протягом вегетаційного періоду стає все більшою проблемою, а й відсутність ефективного поповнення запасів води взимку. Ґрунти вступають у весну з дефіцитом вологи, що уповільнює проростання та початковий розвиток рослин.

Кукурудза, яка вже й так слабша з самого початку, значно гірше справляється з літньою спекою. У таких умовах абіотичні та біотичні стреси починають перетинатися, і наслідки помітні як у врожаї, так і в якості.

Гриби Fusarium та Aspergillus особливо легко розмножуються на ослаблених плантаціях. Ці патогени зазвичай пов'язані з рослинами, що перебувають у стресі. Вони не атакують агресивно здорові, міцні насадження, а радше «чекають», поки кукурудза ослабне.

Читати по темі: Гібриди кукурудзи ранньої групи виграли в сезоні-2025

Додатковим фактором, що сприяє зараженню, є пошкодження, спричинені шкідниками, особливо європейським кукурудзяним метеликом та гусеницями, які живляться качанами. Утворені рани стають вхідними воротами інфекції, дозволяючи спорам грибка легко проникати в качан.

Джерело проблем з грибними хворобами часто криється в ґрунті. Патогени зимують у пожнивних рештках, де вони створюють структури, що дозволяють їм виживати та поширюватися. Якщо ці залишки залишаються на поверхні, інфекційний потенціал патогенів зберігається набагато довше. Тому належне управління пожнивними рештками є надзвичайно важливим, навіть за пізніх врожаїв, як цього року.

Правильний обробіток ґрунту та управління пожнивними залишками обмежують потенціал утворення спор та зменшують ризик хвороб у наступному сезоні. За такого підходу обробіток ґрунту перестає бути суто механічною операцією, а стає складовою стратегії захисту рослин.

Ефективна відповідь на нові загрози не залежить від одного рішення. Вона вимагає поєднання кількох елементів в рамках інтегрованого захисту рослин.

Основні принципи захисту кукурудзи:

• генетика — відбір сортів з максимально можливою стійкістю до стресу та хвороб,
• агротехніка — правильна сівозміна, управління рослинними залишками, якість ґрунту,
• біологія — підтримка активності ґрунтових мікроорганізмів та покращення родючості ґрунту,
• хімія — раціональні, добре сплановані методи лікування, засновані на моніторингу та відповідному визначенні часу.

На практиці жоден із цих методів сам по собі не забезпечує повного захисту. Тільки їх поєднання може зменшити тиск захворювань та зменшити ризик втрат.

В умовах підвищеного стресу навколишнього середовища можливості хімічного захисту обмежені. Протруювання насіння працює переважно на ранніх стадіях розвитку, а позакоренева обробка не завжди ефективно захищає качани від інфекції. Тому моніторинг плантації, точний час обробки та точний вибір активних інгредієнтів стають дедалі важливішими.

Виробництво кукурудзи досягає стадії, коли погодні фактори вже не можна відокремити від впливу хвороб. Посуха, високі температури та патогени діють одночасно, підсилюючи один одного. Відповідь полягає не у збільшенні кількості заходів захисту рослин, а в кращому розумінні всієї системи вирощування культур — від ґрунту до рослин і кліматичних умов.

Підтримка здоров'я ґрунту, зниження стресу рослин та свідоме управління плантаціями є ключем до майбутньої конкурентоспроможності вирощування кукурудзи. У нових кліматичних реаліях цей комплексний підхід визначатиме стабільність врожайності та якість зерна.

SuperAgronom.com