Спельта здатна формувати врожай за гірших попередників і менших доз добрив порівняно із пшеницею

Про це Суспільному розповіла кандидатка сільськогосподарських наук Маргарита Корхова.

«Наші предки вживали спельту ще понад 200 років тому. Аналіз показує, що у зерні спельти міститься понад 18 амінокислот, більше білка й клейковини, ніж у м’якої пшениці. Завдяки своїм дієтичним властивостям, високій водопоглинальній здатності борошна та невибагливості до умов вирощування, спельта може стати вигідною нішею для українських фермерів, — каже вона.

Додаючи, що в Німеччині, спельта є популярним компонентом хлібобулочних виробів.

Серед інших переваг спельти те, що її можна висівати з меншою густотою, ніж інші види пшениці. Вона невибаглива до ґрунтів, може рости на бідних, кислих або навіть солонцюватих землях. Також переносить низькі температури, тому підходить і для пізніх строків сівби — від вересня до кінця листопада.

Великим недоліком спельти є її нетехнологічність, яка призводить до проблем зі збиранням врожаю та обмолоту зерна.

«Основна проблема — ламкість колоса: він легко обламується, особливо якщо зерно перестигає. На відміну від м’якої пшениці, у якої селекціонери вже усунули проблему осипання, у спельти втрати врожаю через це можуть бути значними, — пояснила Марина Корхова.

Ще один недолік — спельта погано вимолочується. Саме тому 100 років тому спельта була витіснена з виробництва м'якою пшеницею. Якщо м’яка пшениця — голозерна, то спельта плівчаста. Колос міцний, зерно потрібно очищати, мов соняшникове насіння.

Українські селекціонери працюють над тим, щоб зменшити ці недоліки. Зараз в державному реєстрі 8 сортів спельти, п’ять із яких української селекції. До слова, перший вітчизняний сорт спельти "Зоря України" був внесений до державного реєстру у 2012 році.

Перші практичні спроби вирощування культури на Миколаївщині здійснювали аграрії "Веселинівської МТС" у 2016-2018 роках. Вони висіяли близько 200 га спельти "Європа", не вносячи жодних добрив, і отримали урожай близько 4,6 т/га. Однак фермери зіткнулися з проблемою збуту, адже неочищену спельту продавати невигідно, а для її очищення потрібна спеціальна техніка. Та й покупців одразу знайти складно.

В результаті в господарстві вирішили не збувати зерно за безцінь, а переробляти його на борошно та хліб і таким чином реалізовувати продукцію.

І тим не менш, Марина Корхова наголосила, що вирощування спельти в Україні має потенціал, якщо знайти збут і техніку для очищення.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com