Гречка в сумішах сидератів — фахівці пояснили негативні фактори

Зазначається, що проблематика в застосуванні гречки як компонента сидеральних сумішей полягає в її основній фізіологічній перевазі — надзвичайно швидкому старті та короткому періоду «сходи — формування насіння».

«Тобто за температур липня-серпня від +28С° і вище вже за три тижні від появи сходів гречка може утворити насіння, яке буде життєздатним. Протягом вересня це насіння вже починає падати на землю. Це «розбалансовує» суміш — гречку, яка завершує цвітіння, вже потрібно заробляти, тоді як решта видів рослин ще не набрали біомасу «на повну», — зазначено в повідомленні.

Також фахівці зауважили, що кореневі виділення гречки мають досить сильний алелопатичний вплив на наступні культури в сівозміні. Це друга проблема гречки.

«В посушливі роки на легких ґрунтах гречка в монокультурі, порівняно з іншими культурами, може бути гіршим попередником ніж Clearfield-соняшник за використання повної норми Євролайтнінгу і легкої післядії. З таким явищем постійно стикались в посушливі роки фермери північних областей України, порівнюючи соняшник і гречку, як попередників для кукурудзи і пшениці», — наголошують експерти.

Читати також: Віктор Філатов: Сидерати можуть зробити доступними для рослин поживні елементи як від 100-400 кг/га міндобрив

Ще серед проблемних моментів вони називають низьку холодостійкість. Адже гречка гине вже при +1…0°C. Ефективність її застосування при різкому зниженні температур істотно втрачається. Рослина не сформує необхідної біомаси при зниженні температур менше 12-15 °C, що часто спостерігається протягом вересня-жовтня.

«Остання, і, на нашу думку, найбільша проблема полягає в тому, що в Україну були завезені сорти з Канади, які мали стійкість до імідазолінонів і легко перезапилювались в насіннєвих господарствах з сортами вітчизняної селекції. Тож не дивуйтесь, коли падалиця гречки не буде знищуватися препаратами, в складі яких є ALS-інгібітори (тобто деякі рослини не падатимуть, наприклад, навіть від 40 грамів Експресу чи 0,8-1 літрів Пульсару», — підсумовують фахівці.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com