Активне вирощування соняшнику та кукурудзи переміщується у Центрально-Західний Лісостеп та Полісся — Микола Сучек

Хоча, як зауважує експерт, класичного Полісся в Україні майже не лишилося — Лісостеп посунувся, а частина центральних регіонів перетворилася на Степ. Водночас на вибір культур впливають не лише погодні умови, а й економічні фактори: олійні залишаються найбільш рентабельними. Микола Сучек наводить приклад Хмельниччини: у 2001 році площа соняшнику тут становила лише 1,3 тис. га, а у 2022–2024 роках — уже 1250–150 тис. га. За 24 років вона зросла у 115 разів.

Читати по темі: За нинішніх умов ідеться про те, щоб урятувати врожай і додати прибавку до врятованого — Микола Сучек про складну весну 2025

Водночас він звертає увагу на загальну площу вирощування соняшника в Україні: якщо у 1990 році вона сягала 1,6 млн га, то у 2010-му — вже 4,5 млн га, а до 2025 року площа збільшилася до близько 5 млн га.

«З 2020 року південний Схід скорочує площі під соняшником, але загалом по країні вони ростуть за рахунок Центрально-Західного Лісостепу. Як агроном мушу констатувати, що сівозміни тут перенасичені олійними. Це має зворотний бік — виснаження ґрунтів, порушення агротехнології, а відтак і поширення склеротиніозу та пероноспорозу. Ці несправжні гриби накопичуються у ґрунті й можуть зберігатися там до дев’яти років», —каже  Микола Сучек.

За його словами, сьогодні на полях Хмельницької, Тернопільської, Вінницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей важко знайти соняшник без ознак склеротинії. Погодні умови лише сприяють поширенню хвороб: періодичні дощі, різкі перепади температури (від нічних 9–10 °С до денних 27 °С) знижують опірність рослин.

Додатковим чинником є економія на дорогих фунгіцидах проти несправжніх грибів. У таких випадках проблему вже неможливо вирішити лише обробками. Потрібен комплексний підхід: дотримання сівозміни, агротехнічні заходи, зокрема внесення специфічної мікробіоти, яка здатна стримувати розвиток патогенів і відновлювати баланс у ґрунті.