Головний фактор урожайності цього року — волога: агроексперт про ситуацію по регіонах

«Ситуація по всіх культурах більш-менш однакова — ключовим визначальним фактором цього року є волога. Це, без перебільшення, фактор номер один», — каже він.

За його словами, відмінності в кількості опадів під час вегетації — від 150 до 200 мм — суттєво вплинули на урожай навіть у межах одного регіону. Урожайність пшениці, наприклад, могла відрізнятися не залежно від сорту чи строку посіву, а виключно через кількість опадів. Крім того, вплив має і попередник, не з точки зору алелопатії, а саме які запаси вологи залишились в ґрунті. Поля, де перед пшеницею вирощувався соняшник, дали врожайність на 2 т нижчу. Причина — глибоке виснаження запасів вологи.

«Соняшник забрав вологу з глибоких горизонтів. А весняні опади вже не змогли її компенсувати», — пояснює Олександр Хмелюк

Регіональна картина: від надії до катастрофи

Під час поїздки від Тернополя до Дніпропетровщини Олександр Хмелюк фіксував різку зміну стану посівів.

«У центральних, північних і західних регіонах у першій половині літа все виглядало перспективно — поля були зелені, з надією на врожай. Але вже від Умані в бік південного сходу ситуація значно гірша, можна сказати катастрофічна», — розповідає він.

З його слів, у Дніпропетровській, на півдні Кіровоградській та Полтавської областях кукурудза взагалі не сформувала качан, соя — недорозвинена, а на багатьох полях врожаю не буде взагалі. Частина господарств уже почали основний обробіток ґрунту на сухих і пожовтілих полях, які за виглядом нагадують вересневі.

Читати по темі: LNZ Hub 8.0: фокус на адаптивність агрономічних рішень та краш-тести в технологіях вирощування

Соняшник вимушено втрачає позиції на півдні

Найгірша ситуація — на півдні. Там, за словами Хмелюка, фермери вже відмовилися від вирощування кукурудзи і поступово від вирощування соняшнику на користь озимої пшениці.

«Мені фермер в Одеській області сказав: "Я вже три роки не сію соняшник". І це зараз не виняток, а тенденція».

Соняшник, хоч і залишається однією з найбільш прибуткових культур, вже не витримує зміни кліматичних умов. У таких регіонах більш-менш обнадійливою культурою залишається озима пшениця — через її можливість використовувати запаси вологи осінньо-зимового періоду і весняні опади, тоді як пізні культури мають найбільшу потребу у липні-серпні, в найбільш сухому періоді.

«Озимі зернові — з найменшими ризиками. Ми хоча б можемо сподіватися на опади восени і в зимовий період. Це створює певний запас для формування врожаю у квітні-травні», — зазначив фахівець.

Утім, аграрії залишаються у пастці економічної доцільності. Попри кліматичні ризики, їм потрібно вирощувати хоча б дві з трьох основних культур — кукурудзу, соняшник, сою або пшеницю — щоб уникнути збитків.

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_