Ціни на добрива можуть значно зрости через заборону імпорту, осіння посівна буде дорогою

За його словами, обмеження морського імпорту означає втрату найдешевшого каналу поставок добрив, зокрема селітри з країн «доларової групи» — Туреччини, Узбекистану, Казахстану, Грузії. Їхня продукція традиційно значно дешевша за вітчизняну або європейську.

«Селітра є ринковим індикатором. Її подорожчання неминуче потягне за собою зростання цін на всі азотні добрива: карбамід, КАС, сульфат амонію. Для аграрія це означає суттєве збільшення собівартості виробництва. Враховуючи поточні ціни на зерно, багато фермерів опиняться перед складним вибором: або працювати в нуль чи мінус, або скорочувати норми внесення добрив, що прямо вдарить по майбутній врожайності», — сказав Халявка.

Альтернатива морському імпорту є, але обмежена, вважає він. Сухопутна логістика (через Польщу та Болгарію) не має достатніх об’ємів і гнучкості. Плюс — постачальники з цих країн відповідно реагують на дефіцит в Україні, миттєво піднімаючи ціни на 20–100 євро/т. А вітчизняне виробництво поки не здатне перекрити попит. Потрібні інвестиції та державна підтримка для збільшення обсягів.

Халявка наголошує на тому, що ситуація вимагає від держави не просто реакції, а розробки комплексних дій:

• Оперативних — спільно з військовими розробити механізми безпечного імпорту (наприклад, через рейдову перевалку або інші менш ризиковані методи).
• Стратегічних — запустити масштабну програму підтримки та стимулювання внутрішнього виробництва добрив.

«Якщо жоден із цих сценаріїв не буде реалізовано найближчим часом, осіння посівна 2025 року ризикує стати «золотою» — з рекордними цінами на добрива, їх фізичним дефіцитом та, як наслідок, скороченням посівних площ і падінням агровиробництва. Це вже питання не просто рентабельності агробізнесу, а й продовольчої безпеки всієї країни. Часу на роздуми немає», — підсумував Халявка.

SuperAgronom.com