Анонсована держпідтримка вирощування бавовника не потрапила до бюджету на 2025 рік

Чернявський пояснив, що на робочій групі  бюджетного комітету він відстояв свою правку про 300 млн грн на державну підтримку на землі під бавовник на 2025 рік.

«Бюджетний комітет підтримав мою пропозицію із дорученням уряду знайти фінансову можливість для цієї програми. За процедурою далі Мінагрополітики мало на уряді її відстояти в бюджеті на наступний рік. Попередньо я домовився із міністром Віталієм Ковалем, що він на уряді цю пропозицію підтримає і ми чекали від уряду рішення, тому на засіданні уряду мене не було. Але Віталій Коваль навіть не приїхав на засідання. Пізніше я  підійшов до заступника міністра фінансів і запитав, чому не пропустили цю норму, адже було відповідне доручення бюджетного комітету? На що він відповів, що на КМУ ніхто не виступив із підтримкою цієї пропозиції. Тоді я переконався, що від Мінагро ніхто навіть слова не замовили за це. А коли не відстоюєш бюджетну позицію, то на неї і не звертають увагу», — пояснив причини зриву держпрограми із вирощування бавовника депутат.

Степан Чернявський підкреслив, що Мінагрополітики навіть не подбало про те, що відповідну статтю про можливе фінансування цієї програми (за умов появи додаткових доходів протягом року) записали в бюджеті –2025. 

«М’яко кажучи я був дуже сильно здивований, як міністр віднісся до своєї обіцянки і до цього важливого для агросектору завдання. По суті він зірвав плани на 2025 рік по вирощуванню бавовни в Україні. Ми наче всі робимо одну справу: хочемо, щоб наші фермери розвивалися, щоб працювали, заробляли. Віталій Коваль постійно говорить про розвиток переробки, а от вирощування і переробка бавовника — якраз і є це завдання. Адже бавовна — це невід’ємний елемент виготовлення пороху, який потрібен для виготовлення снарядів. Бавовна — це історія про переробку і про обороноздатність України. До війни 120 мм снаряд коштував $300, а з початком війни — 5 тис. євро. Різниця колосальна і вона виникає через зростання цін складових для виготовлення снаряду. Одна зі складових — порох, він виготовляється  із нітроцелюлози, а її основна складова — бавовна», – зазначив депутат.

Чернявський пояснив, що він вів перемовини з міжнародними трейдерами про закупівлю бавовни як сировини.

«Вони були готові це робити. Але українську сировину можна було б давати виробникам пороху по давальницьких схемах і вже в такий спосіб українські фермери допомогли б бюджету зекономити мільярди гривень на закупівлі  снарядів. Чому про цю економію ніхто не думає у Мінагро», — ставить Чернявський питання до очільника аграрного міністерства.

Нагадаємо, що протягом 2024 року Степан Чернявський разом із українськими фермерами засіяли експериментальні поля під бавовник і за підсумками збору урожаю разом із міжнародними партнерами зробили технічно-економічне обґрунтування вирощування цієї культури.

«Фермери погодилися вирощувати цю культуру за умови держпідтримки, бо наприклад, для збирання потрібний дороговартісний збиральний комбайн, який купити фермеру самотужки не під силу. Я дуже сподіваюся, що міністерство в особі Віталія Коваля виправить свою помилку — як найшвидше підтримає поправку депутатів аграрного комітету до бюджету на 2025 рік про дотування вирощування бавовни на 1 га. Я з колегами готовий якнайшвидше таку поправку підготувати і подати на розгляд парламенту, але для цього нам потрібна реальна підтримка Мінагрополітики», — озвучив свою пропозицію народний депутат, заступник голови аграрного комітету Степан Чернявський.

Нагадаємо, що 14 травня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав ініційований народним депутатом Степаном Чернявським законопроєкт №10427-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні».

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу

Олена Басанець, SuperAgronom.com