Важливість цинку для кукурудзи пояснили експерти
Про це йдеться на сторінці «Відверто про живлення рослин» у мережі Facebook.
Зазначається, що крім того, Zn впливає на синтез білків, структуру та міцність клітинних стінок. Достатнє живлення Zn оптимізує водний баланс рослин — поліпшує посухостійкість та жаростійкість. У період V4-6 відбувається формування майбутнього врожаю — розмір качанів, кількість рядів і зерен. Основні способи підживлення Zn — обробка насіння, фоліарні внесення або внесення гранульованих солей Zn в депозит перед посівом або прикоренево, в рядок.
«Цікаве дослідження стосовно Zn — його доступність протягом вегетації забезпечує розміщення качана на найвищій можливій точці стебла, що гарантує достатнє освітлення для т.зв. прикачанового листка, що є найважливішим для врожаю (ключова роль у синтезі пластичних речовин). Так само, як і, наприклад, пшениця — підпрапорцевий і прапорцевий листки гарантують формування 60%+ врожаю», — зазначається в повідомленні.
Читати також: Цинк: потреба культур, доцільність внесення, сумісність з іншими мікроелементами
До слова, наголошують додатково автори повідомлення, кукурудза належить до рослин з С4 фотосистемою (як і сорго, пшоно, цукрова тростина тощо), тобто більш ефективно засвоює вуглекислий газ. Утворення гідрокарбонат-іону з СО2 відбувається за участі Zn-вмісного ферменту карбонангідрази. Цей процес потребує великої кількості енергії (АТФ), а отже — сонця. Загалом, С4 рослини мають нижчі втрати води в процесі транспірації, краще переносять посуху, засолення, високі температури та недостатність СО2. Проте для їх оптимального росту потрібен вищий рівень сонячної інсоляції (більше світла).
«Цинк як поживний елемент — достатньо маломобільний в організмі рослин, як і всі елементи-катіони 2,3-валентні, а отже — дефіцит проявляється в першу чергу на молодих верхніх листках. Його вміст у ґрунті традиційно низький (в середньому по Україні на основі різноманітних агрохімічних обстежень різних установ і періодів — 0,5-4 ppm, або мг/кг рухомих форм, тобто потенційно доступних для культури). Загалом рухомого цинку в ґрунтах у 10-50 разів менше, ніж, наприклад, заліза або марганцю (Fe і Mn рослина кукурудзи потребує в середньому в 1,5-3 рази більше на формування 1 т сухого зерна, ніж цинку. Проте дефіцити цих елементів на злакових, зокрема, кукурудзі зустрічаються вкрай рідко). На бідних супіщаних ґрунтах півночі та західного лісостепу його хронічно дуже мало. Загалом у ґрунті Zn теж досить малорухомий і звʼязується в поганорозчинні сполуки з фосфатами і карбонатами, тому показник лабораторії далеко не означає 100% його доступність для культури протягом вегетації», — наголошують фахівці.
Вони додають, що до фази росту 6-7 справжнього листка рослина кукурудзи засвоює лише ~3-5% всього необхідного цинку за вегетацію, основна частка його засвоєння припадає на період від викидання волоті до наливу зерна в качанах. Тому, важливо забезпечити умови безперервної доступності даного мікроелементу для рослин протягом всього активного періоду росту і розвитку.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com