Фальсифіковані добрива становлять загрозу для ґрунтів — експерт
Про це на IV Міжнародній конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості», яку провів «БТУ-Центр», розповів юрист, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Кошик і Партнери» Микола Кошик.
Як зазначається у матеріалі «Кохана, ми вбиваємо ґрунти або як сісти за ґрати через добриво з оголошення» на Kurkul.com, на сьогодні основним у сфері контролю використання агрохімікатів є Закон України «Про пестициди та агрохімікати». Зокрема, в ст. 4 цього закону йдеться, що «забороняється ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, рекламування, застосування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації». Тобто ті засоби, які не пройшли реєстрацію — вважають забороненими.
Якість ґрунтів України та їх придатність для сільгоспвиробництва — результати агрохімічного обстеження
Однак, за словами Миколи Кошика, є винятки. Вони прописані в додатку до закону, де є перелік пестицидів та агрохімікатів, які можна використовувати без їх державної реєстрації.
«Як правило це досить прості добрива, як от звичайні NPK без вмісту мікроелементів, чи КАС», — зазначив Микола Кошик, що є також експертом з агроекології Асоціації професіоналів довкілля (PAEW).
Він зазначив, що у травні 2022 р. було доповнено ст. 25 «Прикінцеві перехідні положення» закону «Про пестициди та агрохімікати, де розширили перелік препаратів, які можна використовувати в Україні без їх державної реєстрації. Ця норма була прийнята в умовах війни, оскільки після повномасштабного вторгнення виник різкий дефіцит добрив.
«До війни значна частина добрив поставлялася з Білорусі. Коли постачання припинилось, виник дефіцит. І потрібно було надати аграріям спрощений доступ до добрив, щоб успішно провести посівну. Трейдерам довелося шукати нові канали постачання з таких країн, як Єгипет, Марокко, Китай, Ізраїль та з Європи. Відтак позавозили препарати незрозумілої якості», — пояснює адвокат.
Він додав, що оскільки завезені препарати не проходили державні випробування, то не зрозуміло, який їхній вплив на ґрунти, вирощений продукт, і на людину, як на кінцевого споживача.
Як зазначив Микола Кошик, на сьогодні фальсифікат несе три глобальні загрози:
- Відсутність розуміння щодо впливу на ґрунтову мікробіоту, бджіл та екологію в цілому. «Ці добрива та препарати не проходять випробування і ми не розуміємо конкретно, що вносимо», — наголосив фахівець.
- Недоотримання коштів у бюджет, оскільки виробництво фальсифікатів є нелегальним, завозиться контрабандою, реалізується за готівку і т.д. «Виробник, який займається фальсифікатом чи трейдер, який ввозить контрабанду, реалізує дану продукцію за готівку і таким чином працює нелегально і не сплачує податки. Враховуючи, що частка фальсифікату на ринку України значна, то це — мільйони гривень», — розповів Микола Кошик.
- Недобросовісна конкуренція і як наслідок демпінгування цін на ринку. Якщо виробник незрозуміло в яких умовах з яких компонентів виготовляє добриво, а потім його реалізує за готівку, він зменшує на себе податкові зобов’язання. Тобто він запропонує на ринку таку ціну, яку не зможе запропонувати компанія з дозвільною документацією.
За словами експерта, загалом закон передбачає відповідальність за порушення законодавства щодо агрохімії у вигляді кримінальної, адміністративної або цивільної відповідальності.
- Цивільна відповідальність передбачає, що винна сторона повинна компенсувати ті збитки, які були завдані нею. Як зазначає Микола Кошик, це доволі абстрактне поняття і не зрозуміло, яким чином розраховувати такі збитки.
- Щодо адміністративної відповідальності, то згідно ст. 83 відповідальність для фізичних осіб становить до 119 грн (!!!) штрафу, а для посадових — 170 грн.
- Кримінальна відповідальність при порушенні екологічного законодавства у сфері пестицидів і агрохімікатів, згідно зі ст. 239 Кримінального кодексу України щодо забруднення та псування земель передбачає штраф від 1,342 млн грн до 5,368 млн грн. А якщо такі діяння призвели до смерті людини чи до масового захворювання людей, то передбачено навіть позбавлені волі строком від 2 до 5 років.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com