Для посилення пекучості гіркого перцю його слід поливати солоною водою — дослідження
Свого часу було виявлено, що найбільше пекучості (понад 90%), спричиняють дві сполуки: капсаїцин (CAP) і дигідрокапсаїцин (DHC) ), і тому представляють значний інтерес для селекціонерів, які сподіваються отримати гостріші сорти перцю. Однак селекція потребує багато часу. Тим часом одне з досліджень двох сортів чебрецю (Thymus vulgaris і Thymus daenensis) показало, що просто соляний стрес рослин спричинив збільшення виробництва фенольних сполук, відповідальних за їх смак і аромат.
Тож М. Шамс (Shams М.) із колегами взявся з’ясувати, чи може виробництво капсаїциноїдів, які також є фенольними сполуками, збільшитися в рослинах перцю під час сольового стресу? Результати дослідження були опубліковані в журналі Physiologia Plantarum.
Вчені вимірювали вплив сольового стресу на накопичення капсаїциноїдів у двох сортах гострого перцю: Capsicum chinense cv. Habanero (перець хабанеро) та Capsicum annuum cv. Марас (перець чилі).
Щоб перевірити це, рослини перцю Habanero та Maras вирощували в теплиці та поливали або стандартним поживним розчином, або розчином із додаванням солі. Через 60 днів іони натрію та хлориду в листках накопичилися до рівнів, у 14 разів вищих у рослин, які страждають від солі, ніж у контрольних рослин. Рослини обох сортів показали кілька інших ознак більшого стресу, ніж контрольні рослини. Рослини, які страждали від сольового стресу, продемонстрували зменшення біомаси пагонів і коренів, менші листки та менший вміст хлорофілу порівняно з контрольними рослинами.
А при вимірюванні рівнів капсаїциноїдів у плодах рослин перцю, які страждають від солі, як CAP, так і DHC показали статистично значуще збільшення в обох сортах. У перців Maras сольовий стрес спричинив збільшення вмісту CAP і DHC на ~10% і 50% відповідно, тоді як у перців Habanero, які страждають від солі, вміст CAP і DHC збільшився на ~27% і 19% відповідно. Ці підвищення рівнів CAP і DHC були ще більш вираженими в рослинах, які були під впливом солі лише протягом 30 днів, хоча абсолютні рівні капсаїциноїдів були нижчими через 30 днів, ніж через 60 днів. Тим не менш, і перець Maras, і Habanero з рослин, що страждають від солі, містили вищі рівні DHC і CAP (рис. 1 ). Крім плодів, листя і коріння перцю також містять капсаїциноїди, хоча і в набагато менших кількостях, ніж у плодах. Автори помітили, що сольовий стрес також спричинив збільшення накопичення CAP та DHC у цих органах, що вказує на те, що збільшення вмісту капсаїциноїдів у відповідь на сольовий стрес є загальнорослинною реакцією, яка не є конкретно локалізованою.
«Відкриття Шамса та його співавторів про те, що тепло перцю можна збільшити, просто поливаючи рослини злегка солоною водою, може мати далекосяжні наслідки. Багато фермерів зацікавлені в максимізації врожайності сільськогосподарських культур, але деякі фермери можуть бути готові вирощувати рослини зі зниженою біомасою, якщо вони виробляють більш гострі трави або спеції. Крім того, вартість прісної води для сільського господарства, ймовірно, зросте, оскільки її доступність продовжує зменшуватися. Отримання більш гострих харчових продуктів, а також потенційна економія грошей за рахунок використання незначних, помірно солоних джерел води, здається, є рішенням, яке вітали б багато фермерів. Майбутні дослідження визначатимуть, чи існує оптимальний рівень солоності для максимізації біомаси та гостроти, а також молекулярні механізми, що дозволяють рослинам збільшувати вміст капсаїциноїдів у відповідь на сольовий стрес», — зазначено в рецензії до статті.