Переваги пожнивних решток кукурудзи як сировини для біогазу пояснив експерт

Наразі у виробництві біогазу зростає частка пожнивних решток кукурудзи та силосу з покривних культур.

Про це йдеться у матеріалі «Як перетворити кукурудзяну солому на гроші» на Latifundist.com.

Автор матеріалу, Володимир Мірненко, бренд-менеджер компанії «Пьотінгер Україна», зауважує, що, скажімо, найбільший виробник біогазу в Австрії — компанія BioG — 67% клітковини для виробництва бере з пожнивних решток кукурудзи. Використовує для цього техніку Pöttinger.

«Чому саме пожнивні рештки кукурудзи? Це сировина з практично такою ж самою ефективністю для виробництва біогазу, що й кукурудзяний силос, але набагато дешевше. Пожнивні рештки кукурудзи не потрібно вирощувати окремо, виділяти для цього площу чи інвестиції. Пожнивні рештки кукурудзи доступні в великій кількості. Технологія їх заготівлі та зберігання не складна та не потребує багато техніки. Підбір пожнивних решток кукурудзи полегшує подальший обробіток поля, знижує тиск фузаріозів та шкідників (зокрема стеблового метелика). Відпрацьована маса з біогазової установки повертається на поле якісним органічним добривом», — наголошує експерт.

Він додає, що одна тонна сухої речовини пожнивних решток кукурудзи містить 16 кг азоту (N), 6 кг фосфору (P2O5), 25,5 кг калію (K2O), 6 кг кальцію (CaO), 6 кг магнію (MgO), 3 кг сірки (S) та цілий комплекс мікроелементів. Якщо перерахувати це у планову врожайність та вартість добрив, якими доведеться покрити забрану солому з поля, отриманої цифри буде достатньо, щоб зрозуміти, що будь-яка технологія використання соломи, що не повертається на поле, буде збитковою. Також, підкреслює експерт, продаж соломи іншому підприємству, спалювання соломи тощо — це бізнес за рахунок деградації ґрунтів і спіраль вниз.

«Пожнивні рештки кукурудзи можна використовувати на підстилку, для виробництва біогазу чи інші потреби, де відпрацьовану масу буде повернуто в поле. Важливо не перевищувати допустимі норми внесення. Занадто багато відпрацьованої маси з біогазових установок внесених на найближчі поля може стати причиною замулювання ґрунтів. Потрібно розробити графік та повертати відпрацьовану масу на всі поля, на яких проходила заготівля пожнивних решток», — радить Володимир Мірненко.