Названо заходи для усунення стресу у сої
Про це розповів Сергій Адаменко, керівник відділу розвитку та сервісів мікродобрив групи компаній UKRAVIT SCIENCE PARK у ході онлайн-конференції «Дискусійний Соєвий Клуб».
Стрес у рослин відбувається внаслідок переважання реакції розпаду над синтезом, коли рослина втрачає продукти живлення без їх поповнення, пояснює фахівець.
Як варіант усунення стресу у сої він запропонував:
- проведення агрохімічних та фізико-хімічних аналізів ґрунту;
- передпосівну обробку насіння та проведення хімічних аналізів рослин сої і функціональної діагностики щодо потреби у мінеральному живленні (під час вегетації рослин);
- позакореневі підживлення добривами, антистресантами.
Як свідчать дані з наведеної фахівцем таблиці, в середньому соя використовує 83 кг діючої речовини азоту, що в три рази більше до потреб пшениці. Фосфору і сірки соя споживає на рівні 15,4 кг д.р.
Потреба сої в елементах мінерального живлення для формування 1 т зерна
«Відомо, що соя може засвоювати фосфор навіть з важкорозчинних сполук (фосфоритне борошно тощо). Проте на перших етапах, поки коренева система слабко розвинена, культурі потрібні легко розчинні сполуки фосфору, тому важкорозчинні добрива ми рекомендуємо застосовувати восени, а навесні прикореневе або припосівне живлення за технологією in-furrow. Щодо підживлення магнієм, то за потреби рекомендуємо вносити від 30 до 60 кг діючої речовини. 90% ґрунтів в Україні мають дефіцит сірки. Для формування 3 т урожайності потрібно майже 50 кг. Молібдену теж дефіцит, порядку 0,2-0,3 мг. Потрібно зменшувати pH, зокрема, проводити вапнування ґрунту, застосовувати молібден припосівна обробка та у фазі 2-3 листків. Оскільки в Україні переважно підкислені ґрунти, то по засвоєнню марганцю і заліза проблем немає. Потрібно не менше 1 мг бору для нормального розвитку сої», — пояснив Сергій Адаменко.
Якщо нітратного азоту в ґрунті міститься 10 мг/кг, то азотні добрива застосовувати потрібно. Якщо 20 мг/кг, в такому разі азот застосовувати не рекомендовано, оскільки надлишок елемента буде негативно впливати на формування бульбочок. Для прикладу Сергій Адаменко навів графік, який ілюструє динаміку споживання азоту соєю.
Як видно з графіка, соя активно споживає азот NO3 у фазах R1, R3 до початку формування насіння R5. При цьому азотфіксація азоту з повітря N2 відбувається повільно, а тому в окремих фазах розвитку культури цього азоту може не вистачати. На думку фахівців UKRAVIT SCIENCE PARK, доступних сполук азоту в ґрунті має бути не менше 30-40 кг.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com