На Дніпропетровщині очікується надлишковий урожай і можливі проблеми зі збутом

У повідомленні йдеться, що, за словами Владислава Черчеля, директор Інституту зернових культур НААН України, ярими культурами в області засіяно 1 мільйон 172 тис. га. Близько 8,5 тис. га не вдалося засіяти через бойові дії — це 0,43% від площі усіх полів.

Ярої пшениці посіяли у 1,5 разу більше, ніж планували, а от ячменю засіяли трохи менше. Кукурудзи посіяли понад 300 тисяч гектарів, соняшника — понад 610 тис. га.

Під озимі в області відведено 752 тис. га, початок їх збирання планується десь через місяць.

«У травні випало менше опадів, це створило певні проблеми. Але наразі область змогла нормально провести посівну, чекаємо на збір урожаю», — зазначив Владислав Черчель.

Минулого року Дніпропетровщина зібрала рекордну кількість врожаю. Цьогоріч його розмір буде менший, проте, за словами Владислава Черчеля, аграрії очікують не менше 3 мільйонів тонн. Зерно отримають у надлишку, цього вистачить для забезпечення Дніпропетровщини та інших регіонів.

В області також засіяли близько 800 гектарів гречки.

«Площі під цю культуру знизилися ще у 2017 році через потепління клімату. Спека не дає формувати достатньо врожаю гречки, щоб вона була рентабельна. Отримуємо близько тонни її врожаю з гектару, це дуже незначна кількість. Натомість область потребує близько 6,2 тисячі тонн. Її завозять з інших областей, однак в Україні в цілому недобір гречки», — пояснив Владислав Черчель.

За його словами, основні області, де висівають гречку — це Сумська, Хмельницька, Житомирська, Чернігівська області. Однак вони не покривають потреби населення у цій культурі.

«Гречка — це національний продукт, який іншими країнами не вживається. Найбільше її вживають в Україні, Білорусі та Росії. Був період, коли гречку закупали у Китаї, однак там її не використовують в їжу, і її смакові якості гірші», — зазначив Владислав Черчель.

Також видання цитує слова директора ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області» Анатолія Гайворонського, який стверджує, що наразі у місцевих аграріїв на складах накопичено зерно. Тож є проблема із місцем зберігання врожаю, крім того, виникають складнощі зі збутом.

«Пропонують ціну, що дорівнює собівартості продукції, а для деяких культур навіть менше, ніж собівартість. Це, зокрема, кукурудза. Таким чином, зараз переносимо великі збитки, враховуючи витрати на добрива і дизельне пальне», — каже Анатолій Гайворонський.

І додає — якщо не налагодити експорт агропродукції, то затрати на вирощування можуть не окупитися.