9 жовтня 2021, 12:00, Добрива

Аграріям розповіли, чому не варто надіятись на дешеві імпортні добрива

Наразі у найбільшому газосховищі Німеччини запаси газу сягають лише 6% об’єму. Тож ціни на світових біржах 6 жовтня сягнули $2000 за тисячу кубометрів, тоді як раніше о цій порі року звичайною вважалася ціна до 300 доларів. Про це пише ukurier.gov.ua.

«Відповідно кілька тамтешніх виробників добрив або скоротили, або зовсім припинили роботу. Наприклад, зупинилися обидва заводи міндобрив у Великій Британії попри те, що країна видобуває власний газ у Північному морі. Але цього, вочевидь, виявилося недостатньо, як і норвезького газу», — повідомляє видання.

Ті виробники міндобрив, хто лишився, піднімають ціни на свою продукцію, аби перекласти власні перевитрати далі за маркетинговим ланцюгом — на сільгоспвиробників, а через ціну їхньої продукції — на рядових споживачів. Варто додати, що уряди деяких країн, аби уникнути дефіциту добрив на внутрішньому ринку, обмежили їхній експорт.

Читати по темі: Карбамід може здорожчати до 30000 грн за тонну

«Щоправда, є країни Близького Сходу, яким не потрібний російський газ, — мають власний. Але не варто сподіватися на надходження великих обсягів їхніх добрив в Україну — і в інших країнах на них багато охочих, на всіх може не вистачити. Не кажучи вже про те, що деякі інші країні можуть запропонувати вищі ціни», — йдеться в повідомленні.

Раніше 21% міндобрив до України надходило з Білорусі. Експерти стверджують, що ця країна може зайняти спустілу ринкову нішу РФ і обійняти 35% українського ринку. Але з огляду  на політичну ситуацію навряд чи це джерело постачання можна вважати надійним — уряд Лукашенка цілком здатен використати добрива як інструмент тиску на Україну.

«Краще вже сподіватися на Північну Африку — Туніс, Марокко, Єгипет тощо. Але щоб їхня продукція зайшла до нас якнайшвидше, нашому зовнішньоторговельному відомству доведеться докласти чималих зусиль і подолати конкурентів. Адже і в країнах ЄС картина з попитом така сама, а їхня платоспроможність переважно більша. Не кажучи вже про далекосхідну Азію, що раніше від Європи оговталася від пандемії й тепер почувається значно заможнішою», — йдеться у підсумку.