Надмірні дощі на Півдні України значно знизили якість зерна озимих культур
Про це пише Голос України.
«В епоху «розвинутого соціалізму» зерна першого класу із вмістом більш як 28% клейковини та понад 14% білка на Херсонщині практично не отримували — адже використовували сорти пшениці із низьким генотипом. Другого класу було відсотків десять від урожаю, а панував третій клас і «вал», — розповідає Анатолій Влащук, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач відділу насінництва Інституту зрошуваного землеробства НААН України (Херсон).
За його словами, нині в Україні 60 млн тонн урожаю — далеко не межа. Зростання врожаїв свідчить: у країні помітно прогресують аграрні технології, успішно використовується досконаліша техніка та ефективніші засоби боротьби з бур’янами й шкідниками.
«Висновок простий: аби збирати якомога більше зерна першого-другого класу, треба більше вкладати коштів. Адже з нічого отримати щось неможливо. Підвищення класності пшениці потребує використання насіння сильних сортів і внесення азотних добрив у кількості 200-250 кг/га. А тонна цих добрив коштує нині 8-11 тис. грн. — говорить пан Анатолій.
Він підкреслює, що й за тонну потрібного насіння треба віддати 12-16 тис. грн, а не 9-10 тис., як за звичайне.
«Не кожен господар може собі таке дозволити. От і отримуємо фуражне зерно замість продовольчого, хоча заслуговуємо кращого й можемо досягнути більшого», — резюмував науковець.
Читати по темі: Аграрії Херсонщини скаржаться на низьку якість зерна
«Нинішні жнива з їхньою аномальною вологістю на Херсонщині дошкульно вдарили саме по якості. Під тиском дощів колос полягає й проростає, і борошна з такого збіжжя не намолоти», — зазначають фахівці.
Експерти прогнозують, що продовольчого зерна з урожаю-2021 отримаємо лише третину від загальної кількості. Хоча деякі господарства, де скрупульозно дотримуються агротехнологій і не шкодують грошей на гарне насіння, зможуть похвалитися не такими вже й поганими результатами. З-поміж них, зокрема, і державне підприємство в селі Тавричанці Каховського району — дослідне господарство «Асканійське».
«Через надмірну вологість продовольчого зерна намолотимо менше, та воно в нас неодмінно буде. Рік на рік не випадає. Другого-третього класу збираємо 60-70% від загального обсягу, а першого класу — близько 10%. За моїми спостереженнями першокласне любить посушливе літо — що гірша врожайність, то вищий клас зерна в південному степу. Нині літо вологе, тож і якість зерна погіршилася», — ділиться спостереженнями головний агроном ДП ДГ «Асканійське», кандидат сільськогосподарських наук Віктор Нижеголенко.
Загалом, відзначають фахівці, якісного зерна на борошно власного виробництва Україні вистачить. Якщо, звісно, контролювати його вивезення за кордон.