Пероноспороз знищує до 50% посівів соняшнику: фахівці розкрили особливості хвороби

Про це інформує ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

Рівень зараження залежить від стійкості гібридів, кількості інфекції на полі та, звичайно, системи захисту. Складність боротьби зі збудниками пероноспорозу зумовлена їхніми біологічними особливостями. Застосування малоефективних препаратів призводить до накопичення патогенів у грунті, відтак щороку зони ураження соняшнику збільшуються.

Шкодочинність пероноспорозу полягає в зниженні схожості ураженого насіння, зрідженості посівів через загибель уражених рослин, зниженні врожаю внаслідок порушення процесів дихання та вуглеводного обміну.

Хвороба діагностується протягом всієї вегетації рослин — від сходів до повної стиглості і проявляється у двох формах залежно від періоду ураження і фази розвитку соняшника — загального пригнічення (дифузне ураження) і плямистості листя (локальне або місцеве ураження).

Читати по темі: В UKRAVIT розповіли, як захистити соняшник від пероноспорозу та інших хвороб

Для дифузного ураження характерним є комплекс симптомів, що включає ознаки загального пригнічення рослин. У фази сходів — 3-6 пар листків на сім'ядольних, а особливо на справжніх листках на верхньому боці спостерігаються хлоротичні плями вздовж середньої жилки.

Уражені рослини відстають у рості, мають тонке стебло і дрібні листки. Такі рослини, як правило, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються дрібні (2- 3 см у діаметрі) кошики без насіння.

Ознаками місцевого (вторинного ураження) є поява на верхньому боці листків зовні здорових, добре розвинених рослин кутастих розпливчастих плям світло-зеленого кольору. Такий тип ураження спостерігається переважно у другій половині вегетації. Можлива також прихована форма хвороби — без явних зовнішніх симптомів, з ураженням тільки підземної частини рослин, що виявляється лише у зниженні їх продуктивності.

Характерною ознакою пероноспорозних плям на листках при обох типах ураження є те, що з верхнього боку вони хлоротичні, світло-зелені, а з нижнього боку на них утворюється добре помітний світло-сірий борошнистий наліт.

Розвитку і поширенню хвороби сприяють:

• прохолодна і дощова погода після сівби та у другій половині літа;
• скорочення періоду ротації соняшника в сівозміні (менше 8 років);
• порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту;
• посів не протруєним насінням.

Заходи захисту

Вирощування стійких сортів, сівба ретельно очищеним, відсортованим і протруєним насінням, знищення падалиці, вирощування соняшнику в сівозміні з поверненням на те саме поле не раніше як через 8 років, дотримання просторової ізоляції.

Що стосується хімічного обробітку, то в період вегетації застосовують 2-х кратний обробіток фунгіцидами відповідно  «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».