Аграрії Херсонщини поділились тривожними очікуваннями жнив: прогнози експертів

Про це пише Голос України.

«Жнива плануємо починати з 5 по 10 липня. Але нашу 1 тис. га озимої пшениці дощі позаливали так, що на глинистих ґрунтах подекуди утворилися цілі «лінзи», де вода стоїть і досі. Такого давно не бачили: рослини лежать на висоті у 10-15 см, і в такому стані підібрати їх комбайном буде дуже складно. У воді стоїть і посів соняшнику, що припинив ріст», — розповідає голова правління сільськогосподарського підприємства «Іскра» у селі Тарасівка Віктор Нагребецький.

При цьому, не можна сказати, що зернові полягли всуціль.

«Як в останні роки буває, на одні поля вилилося з неба стільки води, що земля її вже неспроможна приймати. А по сусідству ріллю заледве намочило. Але можна сказати, що жнива будуть не з легких, якщо вони колись узагалі легкими бували. На додачу, винайняти комбайни для збирання зернових стало на чверть дорожче, хоча закупівельні ціни на пшеницю залишилися на рівні минулорічних, — зауважує заступник директора ТОВ «Новопетрівське» (Нижньосірогозька територіальна громада) Микола Шмигирівський.

Читати по темі: Опубліковано аналітику агрометеорологічних умов в Україні за першу декаду червня

Скільки Херсонщина може втратити через полягання хлібів та розвиток хвороб зернових внаслідок підвищеної вологості? Експерти дають різні оцінки: від 10% до чверті майбутнього врожаю. Але фахівці закликають почекати — адже нічого ще не вирішено. Недарма ж і народне прислів’я радить рахувати курчат восени.

«На дослідних ділянках Інституту зрошуваного землеробства озимий ячмінь також поліг на 70-80%, ярий — на 30%. І так по всій області — десь налив зерна іде нормально, десь посіви у воді. Якщо тепло та вітерець дадуть можливість підсушити його, втрати мінімізуємо. Якщо ж ні, загине до 100% посіву, — наголошує директор Інституту зрошуваного землеробства (Херсон), дійсний член Національної академії аграрних наук Раїса Вожегова. — Нічого схожого за поєднанням температури повітря та інтенсивністю опадів протягом останньої чверті століття в області не було. Досвіду того, як може розвиватися ситуація, сьогодні не маємо. Тож за таких умов робити прогнози — справа невдячна. Висновки будуть уже по факту, за результатами жнив».