Опубліковано результати аналізу ґрунтів після 5 років органічного виробництва

Про це пише Суспільне.

Дослідження проводили фахівці Інституту ґрунтів. За їх словами, земля збагатилася фосфором, калієм, азотом та гумусом.

На полях під Коропом ведеться виключно органічне землеробство. Тобто без використання міндобрив, отрутохімікатів, антибіотиків. Продукція, вирощена тут, вважається екологічно чистою. Цьогорічний урожай експортуватимуть до Швейцарії, говорить Микола Мисник, засновник господарства органічного виробництва «Золотий Пармен».

«У цьому році спробуємо квасолю як бобову, тому що в сівозміні повинні бути бобові культури, бо вони збагачують ґрунт азотом з повітря», — говорить пан Мисник.

Екологічно чиста продукція та покращення якості ґрунтів — дві основні мети, які досягаються органічним землеробством, стверджує агроном компанії Андрій Сухаренко.

«Відмова від внесення хімічних речовин, суворе дотримання сівозміни, і ми кожного року дотримуємося посіву сидеральних культур — це культури, які накопичують азот, фосфор калій, насичують ґрунт біотою», — наголосив пан Андрій.

Читати по темі: Кіровоградщину планують переорієнтувати на органічне виробництво сільгосппродукції

Органічне землеробство збагачує ґрунти. На відміну від традиційного. Якщо без сівозмін вирощувати такі культури як соняшник, рапс, кукурудзу, це виснажує землі, каже агроном.

«Вони виносять з ґрунту азот, калій, фосфор — всі поживні речовини. Якщо соняшник, то він, крім того, що виносить ці поживні речовини, так він ще висушує ґрунт. Коли сіють соняшник по соняшнику, я вважаю, що це взагалі варварство», — ділиться думкою фахівець.

Люпин, квасоля, просо, гречка, озима пшениця — такі культури посіяли в господарстві цього року. Площа під органікою — понад 0,5 тис. га. Сівозміна на цих полях постійна — це один з прийомів органічного землеробства, каже пан Андрій. Так збагачують ґрунти, борються зі шкідниками і хворобами.

За п'ять років на полях, які обробляє господарство, родючість землі підвищилась, — якість ґрунту зросла за рядом показників. Це дані досліджень обласної філії Інституту охорони ґрунтів.

«Наприклад, показник кислотності ґрунтів за п'ять років змінився від 5.2 до 5.5 pH. Тобто, реакція ґрунтового розчину стала більш сприятливою для більшості культур. Те саме з фосфором, калієм, азотом, гумусом. Середньозважені показники зросли від 5 до 12 %», — говорить Ірина Шабанова, головний інженер-ґрунтознавець.

Читати по темі: Органічне землеробство та кліматичні зміни: як підлаштовуються вітчизняні виробники?

«Земля — це товар. Але в Україні ми її називаємо матінка-земля. А ми матінку не вбиваємо, а жаліємо і працюємо, щоб вона була кращою. Хотілося, щоб в Україні було більше таких підходів — ґрунти — це ж не тільки на одне покоління», — сказав Микола Мисник.

В Євросоюзі, куди експортує більшість своєї продукції господарство пана Мисника, до 2030 року планують збільшити площі під органіку до 25%. В Україні, за даними Мінекономіки, органічним землеробством зараз обробляється близько 1% сільгоспземель.

Чітке Точне Землеробство

Сильний курс для високоефективних аграріїв