Страхування врожаю в Україні не заслуговує довіри: гіркий досвід аграріїв
Про це повідомляє Suspilne.media.
Навіть враховуючи те, що степ — зона ризикового землеробства, багато аграріїв Кіровоградщини минулоріч не страхували врожай.
«Врожай не страхували через недовіру до страхових компаній. Маю гіркий досвід минулих років. Страхова компанія зробила все для того, щоб показати, що компенсувати нічого не треба. Плюс механізм відшкодування збитків дуже складний. Ми страхували ріпак, озиму пшеницю, ярі культури Потім представник страхової компанії приходить, і якщо повертає те, що ми заплатили, то вважає це подвигом зі свого боку», — розповідає керівник сільськогосподарського підприємства Федір Згривець.
Він підкреслив, що на різних посівних площах минулоріч вдалось зібрати лише 30-50% від очікуваного врожаю.
В свою чергу, представники страхових компаній наголошують, що потрібно попунктно слідувати умовам договору, тільки тоді будуть покриті усі збитки. Так, наприклад, керівниця Кропивницької філії приватної страхової компанії Олена Берегова розповіла, що у 2021 році у них немає аграріїв, які застрахували свій врожай. Працюють з малими підприємствами, які мають 50 га, та великими, які мають понад 100 тис. га землі
«Якщо та чи інша культура не вродила, ми повертаємо збиток підприємству. Важливо, щоб сільгоспвиробник слідував попунктно умовам договору. Якщо аграрій бачить, що буде неврожай, він має повідомити страхову компанію. Тоді обов’язково приїжджають наші експерти та розраховують збиток господарства», — розповіла пані Олена.
Попри складність процесу відшкодування збитків від неврожаю, дехто з аграріїв все ж страхує власні посіви, бо погодні умови диктують власні небезпеки.
«2020 року врожай не страхували, у 2021-му відновили страхування озимих пшениці та ріпака від вимерзання, льодової кірки, випрівань та супутніх ризиків, притаманних регіону, — розповів директор агрохолдингу «АгроВіста» Павло Фесюк. — Наша степова зона стає зоною ризикового землеробства. Ми вирішили частину ризиків перекласти на комерційну страхову компанію. Застрахували 20% посівів».
Пан Фесюк вважає, що джерелом компенсації втрат мають бути страхові платежі, які здійснюють приватні компанії.
Боротись за права аграріїв на Кіровоградщині буде так званий страховий комісар. Директор інституту сільського господарства Ігор Семеняка розповів, що з 2021 року виконуватиме функцію посередника, страхового комісара, між страховими компаніями та аграріями.
«Страхова компанія бере на страхування конкретні ризики. Якщо це град або посуха, то це буде виплата тільки через град чи посуху. Якщо це застрахована озима група від вимерзання, але не застрахували від посухи, то буде виплата, якщо тільки настане страховий випадок — вимерзання. Тобто дуже уважно треба вибирати предмет договору», — сказав пан Семеняка.
Нагадаємо, 31 березня 2021 р. на засіданні Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики розглянули законопроєкт №5104, яким запроваджується ще один інструмент підтримки аграріїв — страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Такий крок має підвищити довіру аграріїв до системи страхування врожаїв та забезпечити фінансову стабільність галузі.