Фахівці НААН поділились рекомендаціями щодо ранньовесняного підживлення озимих культур

Про це повідомляє прес-служба НААН.

У результаті погодних умов, які склалися останнім часом, науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН прийшли до висновку, що саме зараз сформувалась винятково сприятлива ситуація для підживлення озимих культур азотними добривами по-мерзлоталому ґрунту.

У зв’язку з тим, що на деяких полях України, зокрема на більшості території Вінницької області, спостерігається дефіцит глибинної ґрунтової вологи, що обумовить швидкі втрати її верхнім шаром ґрунту, а також тим, що біля третини посівів пшениці озимої вийшли з перезимівлі у фазах «шильця — першого листа», підживлення їх по-мерзлоталому ґрунту є зараз надзвичайно важливим.

За словами фахівців НААН, найоптимальніший варіант — внесення швидкодіючої нітратної форми азоту, яка міститься в аміачній та інших видах селітри. На відміну від амонійної форми, що знаходиться у ґрунтовому вбірному комплексі, вона є у ґрунтовому розчині, що забезпечує швидке поглинання її кореневою системою рослин. На слабких посівах норми мінерального азоту (амонійного + нітратного) за першого підживлення має бути не менше 60-70 кг/га діючої речовини, що дорівнює 180-200 кг аміачної селітри на 1 га посіву.

«Запізнення з проведенням цього агрозаходу різко знижує його ефективність через загрозу стрімкої втрати ґрунтової вологи. За відсутності селітри можна використати інші азотні добрива — сульфат амонію, карбамід, але при цьому необхідно мати на увазі, що сульфат амонію значно підкислює ґрунт через наявність в його складі сірчано-кислого компонента, а карбамід не можна використовувати за сухої поверхні ґрунту. Крім того, в обох випадках у край необхідна сьогодні дія азоту буде пролонгована», — йдеться у матеріалі.