Названо області-лідери за зростанням частки ґрунтовиснажуючих культур в сівозміні

Про це йдеться в дослідженні «Вплив концентрації сільськогосподарських земель на суспільство та довкілля в Україні», яке виконали науковці з Інституту географії НАН України на замовлення Центру екологічних ініціатив «Екодія», повідомляють в прес-службі організації.

Так, наразі ґрунтовиснажуючі культури займають більше половини посівних площ, що становить 40% всіх с/г земель України. Такий значний приріст може призвести до ще більш інтенсивної втрати ґрунтами родючості.

Найбільше збільшення частки таких культур, зокрема кукурудзи, спостерігається у Чернігівській, Сумській, Рівненській, Волинській та Львівській областях — на 6-9% за 2017-2020 роки. При цьому зменшення частки цих культур відбулося лише у 5 областях: Херсонській, Донецькій, Кіровоградській, Одеській та Запорізькій.

 

Основна причина стрімкого збільшення посівних площ під ці культури — інтенсивна  сільськогосподарська діяльність аграрних компаній, що зацікавлені у вирощуванні більш прибуткових (рентабельних) культур без сівозмін, якими є кукурудза, соняшник, ріпак та соя.

Читати по темі: В Україні спостерігається фізико-хімічна деградація ґрунтів

Наслідками такої «агресивної» сільськогосподарської діяльності є не лише зростання ризику деградації ґрунтів, а й імовірність погіршення якості ґрунтових і поверхневих вод, зникнення струмків та замулення малих річок, втрати біорізноманіття територій.

«Для того, щоб запобігти таким небезпечним екологічним наслідкам, уряд та приватні компанії повинні сприяти впровадженню технології органічного сільського господарства, технології мінімального обробітку ґрунту (no-till), а також точного землеробства, яке зменшить витрати пестицидів та мінеральних добрив», — стверджують фахівці Центру екологічних ініціатив «Екодія».

Крім цього, заявляють активісти, Кабмін повинен розробити програму та план дій щодо виведення з інтенсивного використання вже деградовані землі.

«Верховна Рада має терміново прийняти законопроєкт 3091-д, який стосується реформи системи державного екологічного контролю, у тому числі і за землекористуванням», — говорить Михайло Амосов, експерт із землекористування ГО «Екодія».