Фахівець НААН розповів про аномальну посуху на Херсонщині

Про це пише Голос України.

«Від початку вересня наші хлібороби чекали дощів, щоб не сіяти озимі в суху землю. Хтось не дочекався й розпочав посівну в останній декаді вересня, хтось — у першій декаді жовтня. Тому в когось озимі вже вибилися у п’ять-шість листочків, а в когось тільки пагін вигулькнув. Далі все залежить від погоди, а вона не тішить», — коментує ситуацію Сергій Зайцев, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач відділення рослинництва та неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України (Херсон).

Науковець підкреслив, що у першій декаді листопада температура повітря трималася на чотири-п’ять градусів вище від звичайної норми, було досить сонячно, і рослини продовжували вегетацію.

«Одразу ж на них з’явилися грибкові хвороби, кліщ та миловидні гризуни, які не впали у зимову сплячку. Тобто не тільки вологи обмаль: для боротьби зі шкідниками нині потрібні додаткові хімікати, а це зайві витрати для аграріїв», — наголосив Зайцев.

Читати по темі: Посівна озимих 2020 на Півночі та в Центрі. Стан озимих та плани на весну.

Нащадки давніх землеробських родів, навчені багатовіковим досвідом цілих селянських династій, раніше говорили, що з кожних п’яти років у степах Таврії в середньому два для аграріїв несприятливі.

Та глобальне потепління «перекреслило» давні прикмети: тепер несприятливі вже не два, а три роки із п’яти! Недарма селяни іронізують: «якщо потепління триватиме, замість зерна банани й ананаси будемо вирощувати». До речі, в тому ж Інституті зрошуваного землеробства відмінно прижилися і лимони, і лайм, і гранати. Ростуть поки що у зимовому саду, але з новими тенденціями незабаром і просто неба непогано почуватимуться.