Висока вологість та тумани викликають борне голодування у рослин сої

Про результати власних досліджень стосовно засвоєння бору рослинами розповіли фахівці Інституту живлення рослин.

Надзвичайно важливою складовою ефективного вирощування сої є забезпечення рослини бором, зауважують науковці. Соя відчуває потребу у цьому мікроелементі на протязі усього періоду росту та розвитку.

Бор не здатен до реутилізації, тому його нестача особливо згубно впливає на молоді, перебуваючи у фазі активного росту органи. Як і молібден, бор має позитивний вплив на величину симбіотичного апарату. Дослідження показують, що внесення бору сприяє збільшенню маси бульбочок на 30-40%.

«Накопичення бору та обсяги його виносу з врожаєм багато в чому залежать від термінів вирощування сої. Зафіксовані випадки, коли той самий сорт сої, посіяний у різний час, накопичив відчутно різну кількість бору. Рослини, які мали довший термін вегетації містили в наземній масі в півтора раза більше бору. Це дозволяє зробити наступний висновок: поглинання бору рослинами сої досить пасивний процес, який в основному залежить від транспірації. Отже, найбільша загроза «спіймати» дефіцит бору – затяжні тумани чи висока відносна вологість», — зауважують вчені.