ФАО опублікувала сільськогосподарський прогноз на 2020-2029 роки

Про це з посилання на сайт організації повідомляє AgroPolit.com.

На думку фахівців ФАО, аграрії, в тому числі, українські, мають бути готовими до наступних трендів в агросектор.

1. При збуті слід шукати країни зі зростанням населення.

Попит на продовольство буде формуватись передусім за рахунок зростання кількості населення, в той час як споживання на душу населення в більшості країн буде відносно стабільним, хоча і суттєво відрізнятиметься від стану розвитку кожної країни. Витрати на продукти харчування на душу населення в світі зростуть (хоча і знизиться їх частка в структурі витрат), особливо в країнах із середніми доходами населення.

2. Структура споживання буде змінюватись.

Очікується подальше зростання споживання продукції тваринного походження та жирів. В країнах із середнім рівнем доходів споживачі будуть спрямовувати додаткові витрати на трансформацію раціону харчування в бік збільшення споживання продукції із більшою доданою вартістю. В країнах із високими доходами мотивація щодо покращення здоров’я та охорони природи  буде зумовлювати  перехід споживачів від тваринного протеїну до альтернативних джерел, а також перехід від червоного м’яса до м’яса птиці і риби.

3. Попит на корми зростатиме лише в країнах із низькими та середніми доходами.

Кормове споживання зростатиме переважно за рахунок зростання кількості поголів’я та виробництва продукції аквакультури в країнах із низькими та середніми доходами. Інтенсивність тваринництва і рибництва зростатиме, що стримуватиме зростання попиту на протеїнові корми.

4.  Використання сільгосппродукції на біопалива суттєво не зросте.

Роль біопалив в зменшенні  емісії вуглецю знижується, так само як зменшиться споживання  палива із використанням біокомпонентів на двох основних ринках — США та ЄС.

5. Технології = врожай.

Близько 85% зростання врожаю  сільськогосподарських культур в світі забезпечуватиметься  за рахунок інтенсифікації використання ресурсів, кращих практик вирощування та інвестицій в технології. Ще 10% припадатиме на отримання декількох врожаїв в рік на одній земельній ділянці, а на розширення  площ  припадатиме лише 5% зростання врожаїв.

6. Птиця домінуватиме в тваринництві.

Зростання виробництва продукції тваринництва за наступну декаду очікується на рівні 14%. Передумовами вбачаються  порівняно низькі ціни на корми при стабільних цінах на продукцію тваринництва. Найбільші темпи зростання очікуються в секторі птахівництва, за рахунок якого очікується отримати половину від зростання виробництва. Темпи розвитку свинарства залежатимуть  від ситуації із африканською чумою свиней в Китаї, де очікується відновлення до 2025 року.  Очікується також зростання сектору аквакультури.

7. Реальні ціни на аграрні товари знизяться.

Як очікується, більшість аграрних товарів подешевшає в перерахунку на порівняні  ціни. Фактори, що сприяють зниженню реальних цін (зокрема зростання продуктивності), як очікується, домінуватимуть над чинниками зростання цін  (обмеженість ресурсів  і зростання попиту).

Через вплив COVID-19 в базовому сценарії ціни на аграрні товари можуть суттєво  знизитись, як реакція на падіння доходів, особливо в країнах з низьким рівнем добробуту. Як очікується, це спричинить зменшення споживання, навіть незважаючи на зниження цін. Основний сценарій передбачає зниження попиту на рослинні олії та тваринницьку  продукцію, із паралельним зростанням базових продуктів харчування — злакових та бобових. Соціальні і політичні проблеми в країнах, уражених пандемією, можуть спричинити додаткові ускладнення.

Іншими чинниками обмеження попиту будуть дієтичні уподобання, занепокоєння щодо впливу здоров’я або екологічного впливу агровиробництва, і навіть політична реакція на проблему ожиріння.

8. Хворіють не лише люди.

Обсяги пропозиції сільгосппродукції будуть знаходитись під впливом  багатьох факторів невизначеності – нових спалахів хвороб тварин, зокрема африканської чуми свиней, нашестя сарани, зростаючих рівнів антимікробної резистентності, регуляторних обмежень для нових технологій в рослинництві, а також реакцією на екстремальні  погодно-кліматичні події.

9. Цифровізація і торгівельні угоди.

Цифрова трансформація матиме значний вплив на динаміку як пропозиції, так і попиту. Торгівельні угоди між важливими гравцями аграрних ринків можуть мати значний вилив на торгівлю.