Вчені дослідили альтернативні способи запилення рослин
За слів Генрі Вільямса, робототехніка з Оклендського університету, це дійсно революційний підхід, попри те, що деякі біологи скептично ставляться до такого альтернативного способу запилення, пише sciencemag.org.
Пристрої, які імітують запилення бджіл було розроблено кількома групами вчених.
У 2017 році іграшковий дрон переобладнали для запилення квітів. Вчені приклеїли до нижньої частини дрона кінське волосся і покрили волосся гелем, щоб зробити його більш липкими і гнучкими. Ідея полягала в тому, що, як і на бджолі, волоски збирали пилок з однієї квітки і осідали на іншій. Керований дистанційно дрон призначався для запилення лілій. Втім, експеримент не вдався, оскільки у ході роботи дрон пропелерами пошкодив квіти рослини.
Рішення проблеми придумав хімік Ейдзіро Міяко, запропонувавши використовувати мильні бульбашки. Він і його колега перевірили різні поверхнево-активні речовини, які створюють мильну плівку, що утворює бульбашки, — і вибрали той, який має найменший негативний вплив. Пізніше в лабораторних випробуваннях вони засипали квіти груші бульбашками з пилком.
У Грушевому саду дослідники використовували іграшкову гармату, щоб пускати пилок з бульбашками на квіти трьох дослідних дерев. Отримані в результаті плоди за якістю і кількістю не поступались тим, які було запилено вручну.
Фермери в цьому саду та в інших регіонах Японії традиційно запилюють свої груші та яблуні вручну за допомогою пухової кісточки. Однією з переваг використання бульбашок є те, що вони потребують набагато менше пилку.
Міяко та його команда встановили розпилювач на дрон і запрограмували його літати вздовж грядок з квітами. Вони підібрали висоту і швидкість польоту таким чином, щоб бульбашки з дрону потрапляли на квіти з ймовірністю 90%.
Однак, робототехнік з Університету Західної Вірджинії Юй Гу скептично ставиться до використання безпілотників для доставки бульбашок з пилком.
«Вітер через ротори ускладнить точне наведення бульбашок. Більшої ефективності вдалось би досягнути використовуючи наземного робота, такого як колісний блок з маніпулятором», — зазначив вчений.
У Гу і його колег є саме такий робот, який спочатку призначався для збору зразків в космічних польотах. Дослідження ефективності такого способу запилення було проведено в теплиці на плантаціях малини з використанням тонкого пензлика для збору і розподілу пилку.
У свою чергу, Саймон Поттс, агроеколог з Університету Редінга, побоюється, що такі зусилля вчених лише відвернуть увагу від проблеми збереження популяцій бджіл.