14 травня 2020, 13:00, Україна

Підбито підсумки діяльності заступника аграрного міністра Тараса Висоцького за 8 місяців

А саме: 

  • реанімація Мінагрополітики;
  • ринок землі;
  • державна підтримка;
  • дешеві кредити;
  • детінізація с/г земель;
  • інвестиції;
  • експортна політика;
  • сільгоспмашинобудування.

Щодо реанімації Мінагрополітики — відомство для галузі, яка формує майже 20% ВВП країни. Коли 2 вересня 2019 року уряд прийняв постанову №829 про реорганізацію Мінагрополітики шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, то про хибність цього рішення заявляли в один голос усі учасники ринку. Тарас Висоцький не вплинув на хід подій.

Щодо державної підтримки агросектору, то зараз маємо затримку з виплатами у 2020-му та борги за 2019 рік.  Також замість обіцяних на вході 4,5 млрд грн на 2020 рік, агросектор дорогою до фінальної версії бюджету втратив на програми держпідтримки 0,5 млрд грн. 

Щодо закону про землю. З одного боку, добре, що МЕРТ намагався будувати діалог з ринком про земельний закон 552-IX. Відтак прийняття закону зняло політичну напругу довкола питання землі в парламенті та суспільстві. З іншого боку, погано те, що інформаційна компанія МЕРТу та Кабміну в цілому у земельному питанні провалилась. 

Щодо детінізації земель. Відбілити українську сільськогосподарську землю — мета благородна. А от із методами — біда. Під егідою Тимофія Милованова та Тараса Висоцького агросектор намагалися відбілити «по-своєму», спробувавши підсунути учасникам ринку кота у мішку. 

Щодо доступних кредитів. Коротко й по суті — їх немає.

Щодо сільгоспмашинобудування — півмільярда заборгованості за 2019 рік.

Щодо експортної політики — форс-мажори. Швидка переорієнтація українського аграрного експорту з одного на інший ринок та єдиний алгоритм державної підтримки бізнесу у випадку форс-мажору на торговельних ринках — виклик, який МЕРТ за 8 місяців так і не вирішив.

Щодо інвестицій, то вони в «мінусі». Про це свідчать дані Держстатистики. Так, у 2019 році капітальні інвестиції у сільське господарство становили 58,4 млрд грн, тоді як у 2018 році — 65,9 млрд грн. Зокрема, капітальні інвестиції у сільське господарство та мисливство скоротилися на 15,8% до 54,6 млрд грн.