На Київщині зафіксовано масштабну пилову бурю

Дані спостережень було отримано за допомогою супутника Sentinel-5P UV Aerosol Index, який дозволяє відстежувати концентрацію аерозолів від пилу та попелу. Про це інформує сайт НААН.

Зазначається, що зона з найвищою концентрацією аерозолей на час зйомки була зафіксована над полями Макарівського та Бородянського районів, де спостерігалась дефляція верхнього шару ґрунту, спричинена поривчастим вітром зі швидкістю, яка місцями досягала 22 м/с.

«На чорноземах вітрова ерозії виникає вже за швидкості вітру 17 м/с, а на піщаних ґрунтах — від 10 м/с. Тривала відсутність опадів та пересушування ґрунту значно підсилило ці дефляційні процеси. Осушення боліт, розорювання водно-болотних угідь, порушення водоохоронних зон, де фактично межа поля доходить до межі річки, відсутність чи пошкодження лісосмуг — все це лише посилює деградаційні процеси», — стверджують вчені.

Читати по темі: Сильні вітри та пилові бурі: як впливає весняна погода на захист рослин. Рекомендації фахівців щодо захисних обробок посівів

За словами науковців, ця пилова буря має ряд екологічних та економічних наслідків, що пов’язані з дефляцією верхнього родючого шару ґрунту під час посівного періоду, коли у ґрунт саме внесли добрива та гербіциди, які внаслідок буревію опинилися у водоймах, на присадибних ділянках та в межах населених пунктів. Це несе загрозу втрати урожаю та здоров’я населення.

«Окрім екологічних та економічних наслідків, варто відзначити унікальність цього явища. Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років. Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів, ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки», — повідомили в НААН.