Повитиця Лемана (Повилика Лемана)

Біологічні особливості

Наземний паразит, тіло якого перетворилося не ниткоподібне або шнуроподібне, в'юнке, позбавлене хлорофілу стебло з ледь помітними слідами листя у вигляді лусочок. Бур’ян позбавлений коріння, харчується і прикріплюється до рослини-господаря за допомогою присосків — гаусторіїв, що утворюються в місцях дотику з рослиною-живителем і глибоко проникають у її тканину. Відсмоктування поживних речовин відбувається за рахунок більш високого осмотичного тиску клітинного соку паразита.

Сходи повитиці можуть самостійно розвиватись протягом 2-7 тижнів, досягаючи довжини стебла 28-35 см, після цього вони гинуть, якщо біля них немає рослин-живителів.

Поширення

Розповсюджується бур’ян з насіннєвим матеріалом с/г культур, засміченими відходами, шляхом перенесення насіння з транспортними засобами, талими водами. Крім того, переноситься тваринами, вітром, тарою; потрапляє на поля з гноєм, якщо згодовували худобі рослини, заражені повитицею. Джерелом інфекції можуть служити дикі види рослин і бур'яни, заражені цим паразитом.

Заходи боротьби

Дотримання сівозміни з висівом культур, які не уражуються або слабо уражуються повитицею (зернові, соняшник), а також застосування пару.

Весною перед посівом провести 2-3 культивації. Догляд за посівами необхідно починати з боронування до появи сходів і після. Протягом вегетації проводити міжрядні обробки і знищувати окремі, уражені повитицею, рослини.

Вогнища уражених посівів необхідно викошувати з захватом півтораметрової гарантійної зони навколо цвітіння бур’яну. Скошену масу висушувати, виносити за межі поля і спалювати. Вогнище необхідно утримувати в стані чорного пару або обробляти гербіцидами. В посівах багаторічних трав і на необроблюваних землях повитицю необхідно часто низько скошувати до цвітіння.