Досвід упровадження точного землеробства у СТОВ Васюти на Волині

Нині часи такі, що без руху вперед, набуття нових знань, постійного навчання і готовності до кардинальних змін — успішним не станеш. Аграрна сфера — не виняток. Технології тут розвиваються швидкими темпами, нововведення впроваджуються щорічно, нові умови вимагають зміни свідомості та поглядів на способи господарювання. Освітня платформа «Культиварій» взяла на себе місію зорієнтувати аграріїв у всіх сучасних векторах розвитку агробізнесу й дати їм основу із теоретичних та практичних знань, на яких вони зможуть будувати свій успіх.

Нам вдалося побувати на захисті курсових робіт другого випуску курсу з точного землеробства. Було дуже цікаво, адже випускники курсу створювали свої роботи на досвіді власних господарств і тих змін, які вони упроваджували та планують упроваджувати на основі отриманих на курсі знань. Своєю готовністю до змін та підходами до господарювання справив враження Геннадій Гадзовський, власник СТОВ «Васюти» з Волині. Ми вирішили, що агрономам також будуть цікаві деякі моменти з його доповіді — про роботу з ґрунтами, живлення, технології сівби та обробітку ґрунту тощо. Ділимося з вами.

Про господарство

СТОВ «Васюти» (пан Геннадій придбав господарство 5 років тому й назву не змінював) розташоване у Ковельському р-ні Волинської області. Земельний банк у 2000 га розміщений на 75 полях, площа яких в середньому по 20-40 га. Типи ґрунтів, на яких вирощують культури: дерново-підзолисті; середньо-підзолисті; піщані, супіщані; оглеєні; торфо-болотні, торф’яники.

Середньорічна кількість опадів — 600-650 мм. Серед ризикові факторів: короткотермінові посухи під час вегетаційного періоду; низька здатність піщаного ґрунту утримувати продуктивну вологу; зона надмірного зволоження – 80% земель під меліорацією.

Господарство вирощує кукурудзу, соняшник, озиму пшеницю та озимий ріпак.

Точне землеробство господарство почало впроваджувати кілька років тому, але, за словами пана Геннадія, не вистачало знань та системності. Тому, власне, і вирішив пройти курс «Чітке ТЗ». Коли ж на закінчення курсу акумулював набуті знання та досвід господарства, зрозумів, що це лише початок шляху, й «відчув себе стартапером», який має свої інноваційні ідеї перетворити на бізнес.

 «У 2021 році весна забрала десь близько 150-170 га орної землі, на якій у попередні роки нормально сіяли і збирали урожай, а тогоріч не змогли зайти у поля, бо дзеркало води стояло на поверхні», — зазначив Геннадій Гадзовський.

При цьому 2021-й у господарстві відзначився найвищою середньою врожайністю по всіх культурах за останні 5 років. Мабуть, сприяли не лише погодні умови, а й уже почали давати результати впроваджені елементи точного землеробства. За словами пана Геннадія, десь 60% інновацій, які упровадили в господарстві останнім часом, — здійснені на основі набутих ним знань на курсі «Чітке ТЗ».

Застосовані елементи ТЗ:

• RTK
• Електронні контури полів з RTK-точністю (2-3 см)
• Автопілоти
• Створення довідників полів
• Створення напрямків агрооперацій
• Супутниковий моніторинг NDVI 
• Агрохімічне обстеження ґрунтів
• Карти твердості ґрунту
• Картографування рельєфу
• Якісний дослідний полігон
• Відключення секцій
• Диференційоване внесення ресурсів (насіння, добрива, ЗЗР)
• Моніторинг БПЛА
• Метеомоніторинг
• Скаутинг
• Карти врожайності
• та ін.

Про деякі з цих елементів — детальніше.

Чітке Точне Землеробство

Сильний курс для високоефективних аграріїв

Аналіз ґрунту. Картографування

Розпочинали в господарстві агрохімічне обстеження ґрунтів, за висловом Геннадія Гадзовського, «по-партизанськи».

«Зробили аналіз ґрунту на якомусь полі у 20 га з певного кластера, та й думаємо, що це можна екстраполювати на увесь 400-гектарний кластер. І лише минулого року зрозуміли, скільки ми коштів втрачаємо через незнання наших ґрунтів у подробицях. Тому вже уклали угоду з лабораторією і наразі вже десь 95% площ охоплено аналізом ґрунту — 2/3 за 10-гектарною сіткою, решта – за 5-гектарною. Таким чином, поєднавши результати з картами INDVI, розбираємось із зонами продуктивності та з’ясовуємо, у чому недоліки малопродуктивних зон. Збираємо рекомендації агрохіміків, ґрунтознавців, щоб покращувати їх та підвищувати продуктивність», — пояснив пан Геннадій.

За його словами, у перші 2 роки господарювання вважали, що рослини погано ростуть на певних полях через те, що там кислі ґрунти.  Коли ж зробили системний аналіз, то побачили, що більшість їхніх ґрунтів — ближче до нейтральних, а подекуди й лужні. Тож зразу змінили підходи до живлення.

Ще один фактор, на який звернули увагу — вміст органічної речовини. З’ясували, що десь на 80% полів від 1% до 4% органічної речовини. Десь 4-5% полів мають рівень органічної речовини 5% і більше. Як зауважив пан Геннадій, із цими полями треба зовсім інакше працювати, по-іншому підходити до технології, давати їм максимально відповідно до ресурсів господарства, аби й отримати максимальний результат.

Також агрохімічний аналіз ґрунту показав, що ґрунти в господарстві бідні на калій. Тому щорічно тут вносять хлористий калій. При цьому, звісно, також норми розраховують по хонах, відповідно до наявності у певній зоні певної кількості цього елементу. Власне, як загалом при диференційованому внесенні добрив.

«Після аналізу ґрунту ми підійшли по-іншому до наших полів, а коли зробили картографію врожайності, це взагалі перевернуло світ. Аналіз ґрунту був зроблений за 10-гектарною сіткою, а картографія врожайності показала вже в кольорових градаціях до квадратного метра — що на полі відбувається. І якраз картографія врожайності наштовхнула мене як власника на те, що треба шукати у виявлених малопродуктивних зонах відповіді, чому ж вони малопродуктивні, за рахунок якого показника. І як ми можемо їх змінити, застосувавши наші агротехнологічні заходи. Тож обрали собі стратегію на наступні 3 роки — працювати над зонами продуктивності, які генерують наш грошовий потік», — пояснив Геннадій Гадзовський.

І додав, що просто зробити аналіз ґрунту, раз поглянути і покласти під сукно — це лише намарно викинуті гроші.

«У більшості випадків так і відбувається: десь там локально зробили, подивилися, якесь рішення прийняли, поклали «в архів». Він має бути постійно в центрі уваги, як один із головних інструментів, складова технології. Звісно, разом з технологічним супроводом. Адже просто кинути добрива у певній нормі і думати що ти вже питання закрив, — це велика помилка. Його ж треба заробити на ту глибину де рослина його візьме, внести його в той період, коли рослині він потрібен, і в тій кількості, яка враховує наявність доступних елементів у ґрунті, потреби рослини в цьому елементі та інші фактори. І це найперше, що потрібно зробити для підвищення ефективності свого поля», — стверджує власник СТОВ «Васюти».

Технічне оснащення

Уже по-серйозному підходячи до впровадження точного землеробства, на початку 2021 року господарство придбало сівалку Väderstad Tempo на 8 секцій, яка може здійснювати диференційований посів із сухим добривом. Відсіяли нею соняшник і кукурудзу. За словами пана Геннадія, до того в них була механічна сівалка, яка працює в одній нормі висіву на полі. І різницю між цими сівалками відчули досить добре. Як стосовно економії насіння та добрив, так і кінцевого результату.

Під сезон 2022 придбали ще сівалку Kinze 3000, планують поставити на неї систему Precision Planting. Таким чином буде забезпечено 100% соняшнику та кукурудзи з диференційованим висівом. Пшеницю й ріпак сіють Horsch Pronto.  

Ось-ось чекають на прибуття придбаного розкидача Amazone з диференційованим внесенням добрив. Також серед технічних цікавинок — самохідний обприскувач John Deere 4930, на якому самостійно встановили метеостанцію від компанії «Скок Агро».

«Ця метеостанція показує в онлайн режимі швидкість вітру на полі, температуру, і вологість повітря в момент обробки. Вона нам дає можливість чітко прописати оператору обприскувача, за яких показників він має зупинити обприскування або розпочати. Вона у нас працює вже 2 сезони і ми дуже задоволені тим, що у механізатора є візуалізація умов, у яких він працює, і в разі несприятливих — роботи припиняються. Таким чином маємо відчутну економію», — розповів Геннадій Гадзовський.

Це лише частина з елементів, які СТОВ «Васюти» вже упровадило в рамках переходу на систему точного землеробства. А ще ж і планів чимало. Зокрема — обладнання ґрунтообробних агрегатів, встановлення власної стаціонарної метеостанції, придбання пенетрометра з системою інтелектуальної обробки даних (також від компанії «Скок Агро») тощо. І загалом — інтеграція наявних систем для створення єдиної ІТ-інфраструктури.

Планів чимало, але вони вже підкріплені систематизованими знаннями, отриманими на курсі «Чітке ТЗ», отже є упевненість, що ці плани реалізуються і господарство досягне нового рівня успіху та стане прикладом для наслідування серед більших і менших колег-аграріїв.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com