Компост як альтернатива мінеральним добривам: кейс від «Урожаю» Групи МХП
Невпинне зростання вартості мінеральних добрив та дедалі гостра проблема їх нестачі в Україні змушують агровиробників шукати інші шляхи для забезпечення рослин поживними речовинами. Як альтернатива — органічні добрива, які є складовою популярного нині екологічного виробництва.
У виробничому процесі господарства «НВФ «Урожай» Групи МХП широкого поширення набула технологія застосування компосту на основі курячого посліду. Перевагою органічних добрив є наявність макро- і мікроелементів, корисних для рослин фізіологічно активних речовин, мікроорганізмів тощо. Внесення компосту дає можливість зберегти баланс органічної речовини та елементів живлення, сприяє кращому перебігу біологічних процесів у ґрунті, поліпшуючи його фізико-хімічні властивості, що позитивно відображається на урожайності сільгоспкультур.
Цьогоріч на підприємстві виготовили 80 тис. т компосту, який було доставлено до полів виробничих підрозділів для подальшого внесення в ґрунт. Від запланованих обсягів наразі було внесено 66% органічних добрив під ярі культури на площі 13,5 тис. га. Норма внесення компосту становить 5 т/га під основний обробіток.
Компост як альтернатива мінеральним добривам. Наскільки це ефективно?
Застосовувати компост, як основне добриво, на нашому підприємстві почали
з 2016 року. Таке рішення було зумовлене викликом часу, необхідністю бути водночас екологічно безпечними та економічно ефективними. Проаналізувавши дані урожайності кукурудзи, на полях, де вносили органіку, ми встановили, що середній її показник за останні 5 років склав 9,73 т/га в заліковій вазі, тоді як врожайність за застосування інших видів добрив була 9,15 т/га. Це на 0,58 т/га менше порівняно до результату із використанням компосту як основного удобрення.
У планах «Урожаю» на 2021 рік — внести органічні добрива на площу близько 29 тис. га, а це 36% угідь підприємства. Як і в попередні роки, обсяги застосування компосту не зменшуємо, дбаємо про збереження та відновлення ґрунтів.
Система удобрення в НВФ «Урожай»
На полях, де було внесено компост, застосовується органо-мінеральна система
удобрення, оскільки досить часто внесення самого компосту не покриває повністю потребу рослин в усіх елементах живлення. Тому, наприклад, для підживлення озимих культур застосовуються азотні добрива, для ярих — припосівне внесення комплексних добрив. За потреби здійснюються позакореневі підживлення мікроелементами та стимуляторами росту.
Чи є ризик потрапляння патогенної мікрофлори з компосту до ґрунту?
Ризику потрапляння до ґрунту патогенної та умовно патогенної мікрофлори не існує, оскільки компостування як процес є дієвим і ефективним способом знезараження органічних відходів будь-якого походження. Зокрема в процесі активного компостування відбувається термічна обробка сировини в буртах за температури 70-80°С, яка за потреби може триматися протягом кількох діб на такому рівні.
Процес компостування в НВФ «Урожай»
Компостування проводиться в безморозний період шляхом розкладання сировини у бурти із додаванням компонентів, необхідних для проходження процесу. Обов’язковим є проведення певної кількості аерацій буртів. Для цього застосовуються спеціальні машини аератори. Вони перемішують компоненти до однорідної маси і насичують бурт повітрям. Також, у процесі компостування застосовуються навантажувачі, подрібнювач соломи, причіпні цистерни для транспортування та додаткового зволоження буртів і відповідно транспортні засоби. Окремо для підготовки та знезараження води, якою додатково зволожують компостовану масу, використовуються навісні лагунні аератори.
Аналіз готового компосту ми проводимо обов’язково після завершення процесу, а перед його закладанням проводиться обов’язковий аналіз вхідної сировини (курячого посліду) за агрохімічними та санітарно-бактеріологічними параметрами. В середньому вміст базових діючих речовин в сировині становить: N — 2-4%, P — 3%, K — 2,5-3,5%.
Яка вартість виготовлення компосту?
Вартість виготовлення компосту залежно від компонентів та умов може досягати до 400 грн/т. За зазначеної вище норми внесення витрати на гектар на основне удобрення складатимуть 2 тис. грн. Якщо порівняти з витратами на застосування мінерального добрива, то для забезпечення внесення на 1 га еквівалентної кількості фосфору та калію, необхідно витратити в межах 7-9 тис. грн. Різниця очевидна.
Процес компостування має важливе значення у вирішенні екологічних проблем, зокрема щодо зменшення вуглецевих викидів в атмосферу, що підтверджує його потенціал у процесі декарбонізації виробництва.
Юрій Галасун, агрохімік ТОВ «НВФ «Урожай»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
