Посівний календар-2021: планування термінів сівби

У першу чергу посівний календар-2021 має залежати не від рекомендованих термінів сівби тих чи інших культур, а від наявної у ґрунті вологи та тієї кількості опадів, які вдасться отримати за зиму та перший місяць весни.

«Виграє той, хто проведе комплекс весняно-польових робіт в короткі терміни, зуміє використати зимові запаси вологи. В 30 см шарі ґрунту вона є. Де вона буде в середині квітня? Можливо, хтось знає», — каже Олексій Сергієнко, експерт з агротехнологій та за сумісництвом керівник компанії Art FieldS.

Тобто, якщо погодні умови дозволяють зайти в поле, — потрібно одразу заходити і сіяти, не вагаючись. Звісно, провести моніторинг наявної вологи у метровому та півтораметровому шарі ґрунту навесні також буде дуже корисним.

Терміни сівби ярих культур

 Що ж стосується озимих культур, то тут посівний календар виходить дещо неоднозначним. Поступова зміна кліматичних умов спонукає аграріїв зсувати терміни висіву на 5-10, а то і більше, днів раніше. У південних регіонах, де літні посухи практично постійне явище, дійсно сіяти слід раніше, щоб рослини після відновлення весняної вегетації могли максимально використати зимово-весняні опади та не страждати від дефіциту вологи під час наливу зерна. Це з одного боку. А от з іншого — ті ж таки посухи призводять до значного дефіциту, або й повної відсутності, вологи у 10-см шарі ґрунту на період сівби. Тому, навпаки, можливе зсунення термінів сівби на більш пізні від загальноприйнятих строки.

Наприклад, з досвіду осінньої посівної-2020, інколи доводиться суттєво переносити терміни сівби як в один, так і в інший бік.

«Озимих цьогоріч посіяли: 2554 га ріпаку та 2308 га пшениці. Ріпак сіяли у першій декаді серпня, приблизно з середини серпня у регіоні вже почалися проблеми з високими температурами та вологою, тому на різних полях сходи отримали в різний час. Наразі деякі посіви перебувають у фазі 8-12 листків (близько 70% площ), а деякі — у фазі 4-6 листків і маємо 200 га, на яких отримали рвані сходи. В цілому ж посіви у гарному та задовільному стані. Двічі обробили ріпак рістрегуляторами, щоб забезпечити йому входження в зиму без переростання та можливих проблем через це. Пшеницю сіяли набагато пізніше, у першій декаді жовтня. Такі терміни сівби зумовлені і відсутністю вологи у вересні, і тим, що попередником був соняшник, потрібен був час на збирання попередника», — каже Сергій Чубенко, головний агроном ТОВ «Урожайна країна»(МХП), що на Сумщині.

 Досвідчені агрономи радять проводити моніторинг запасів вологи у метровому шарі ґрунту і восени, після збирання ярих та проведення основного обробітку

 ґрунту. Він дасть змогу визначити, чи починати сівбу озимих культур, чи краще почекати опадів, щоб потім отримати більш дружні сходи. І практики вкотре застерігають: бажання посіяти озимі якомога раніше не повинне стати на заваді якісному обробітку ґрунту. Погано проведений обробіток у подальшому створить таку кількість проблем, що краще для догляду за посівами і майбутнього врожаю буде зачекати кілька днів, щоб встигнути виконати перед сівбою усі необхідні ґрунтообробні операції.

До речі, аграрії з Польщі переконують власним досвідом, що боятися пізніх термінів сівби, через які та ж озима пшениця може увійти в зиму з недостатньо розвиненою кореневою системою, у сучасних умовах не варто. Деякі польські фермери вже не вперше практикують такий пізній посів. І за сприятливих умов озима пшениця, що висівається в листопаді чи навіть грудні, дає кращий урожай, ніж яра, посіяна ранньої весни. Звісно, за прогнозованої типової зими такі пізні строки сівби не рекомендуються. Важливо, щоб зерна принаймні проростали до сильних морозів. Найкраще, якщо їм вдасться досягти стадії 1-го листка (BBCH11). Вважається, що це дуже стійка фаза до низьких температур. У цій фазі рослини ще живляться запасами зерна. Цих запасів достатньо до стадії 3 листків (BBCH13).