Складові кращої врожайності в умовах Півдня: обробіток ґрунту, перехід на рідкі добрива, підбір сортів — досвід
Тяжким був цей рік для аграріїв. Особливо південних областей. Хтось втратив урожай, майже всі недоотримали, а хтось «витягував» — за рахунок досвіду, кмітливості, а подекуди «везіння» (тобто хоч якогось дощику) — якщо не на рівні минулого року, то принаймні до пристойних результатів, з урахуванням нинішніх умов. Ми побували у двох підприємствах з південної частини України, яким вдалося зберегти свої врожаї і водночас закарбувати досвід цього року — на майбутнє. Ділимося з вами побаченим і почутим.
ТОВ «Агрофірма «Обрій»
Покровський район, у якому розташовані основні площі, оброблювані Агрофірмою «Обрій», — це південно-східний рубіж Дніпропетровщини. Минулого року підприємство відзначило своє 20-річчя, але історія його сягає ще радянських часів. Втім, у господарстві, хоч і констатують нелегку для сільського господарства сучасність, але не ностальгують за минулим, а дивляться вперед, роблячи ставку на новітні технології у господарюванні.
Наразі земельний банк «Обрію» налічує дещо більше 8 тис. га (плюс є ще трохи землі у Житомирській області). Вирощують пшеницю (близько 2,5 тис. га), ріпак (близько 2,5 тис. га), соняшник (1,4-1,5 тис. га), також горох, силосну кукурудзу, багаторічні трави. Останні культури — для забезпечення кормами тваринницького напряму. В господарстві займаються племінним скотарством, розводять корів породи ангус та овець романівської породи.
Побували ми тут 24 вересня. І потрапили на сівбу озимої пшениці. Пізнувато як для півдня — сказали би знавці в якийсь інший рік. Але 2020-й — рік особливий. Тому варіант «як книжка пише» не спрацьовує. Основний ворог посівів і аграріїв — посуха — змушує акумулювати весь досвід фахівців і приймати нестандартні рішення.
Сівба пшениці проходила у відділку №2, центром якого є село Іванівка Межівського району, а загальна площа оброблюваних полів — 3340 га. Поки ми їхали до місця призначення, Віталій Головко, керівник ТОВ «Агрофірма «Обрій», декілька разів зупиняв машину на різних масивах і виходив разом із нами у поля — засіяні і незасіяні, із різними типами ґрунтів, аби показати, наскільки суха земля.
Так само сухо було і на полі, де ходила сівалка господарства. Однак, за словами головного технолога відділку, Сергія Яланського, «тягнути» із сівбою було вже нікуди, але й прогнози були оптимістичними — за 2 дні обіцяли в регіоні дощ.
«У нашій зоні взагалі дуже рідко можна зловити момент, коли оптимальна вологість ґрунту. Дуже давно вже не було такого, щоб ми у повноцінно вологий ґрунт сіяли, — мабуть, востаннє років 6 тому. Цьогоріч продуктивні опади (десь 17 мм) пройшли тут 18 липня. Тобто уже понад два місяці взагалі без дощу. Хоча опади і випадають періодично протягом року, але змінилася тенденція, — вони переважно зливового характеру. Тож не засвоюються належним чином. І взимку теж дуже мало снігу. Зазвичай зимові запаси вологи усі містяться у 30-сантиметровому шарі, далі — сухо. Але мусимо пристосовуватися і до таких умов», — каже головний технолог, а по суті — головний агроном відділку.
На полі площею 79 га сіяли 9-метровою сівалкою Turbosem 19-48 (від Агро-Союз) озиму пшеницю сорту Ванесса. Оскільки ґрунт сухий, максимальна норма висіву не перевищувала 5,5 млн насінин/га, а глибина — 3 см. Одночасно із сівбою відбувалося внесення рідких добрив РКД BlauPhos NPS 8:16+4s у нормі 170 кг. До слова, на внесення рідких добрив господарство почало перехід уже років 10 тому.
«Сухі добрива не відразу дають віддачу і можуть лежати в землі, втрачаючи свою якість і засвоюваність. Рідкі ж добрива при внесенні зразу стають доступними для рослини. Особливо це важливо для нас тут, на півдні. Коли застосовували сухі добрива, почали замислюватись — ми вкладаємо у живлення величезні кошти, а результат значно нижчий, ніж очікуємо. Тому звернули увагу на рідкі. Спочатку використовували КАС. А минулого року дізналися про нові продукти УТК Хімальянс, зокрема, РКД. Ознайомилися з їхньою технологією виробництва і зразу взяли для товарних посівів. Тим більше, що ціна-якість також нас влаштувала», — пояснив Віталій Головко, керівник Агрофірми «Обрій».
А Сергій Яланський додав, що це добриво — прозора рідина, не має осаду, відповідно форсунки сівалок не забиваються, його значно зручніше застосовувати. Для озимої пшениці обрали формулу із фосфором та сіркою.
«Для початкового росту пшениці потрібно мінімум азоту і більше фосфору, який згодом уже важко додати в такій кількості. Тому з розрахунку на нашу планову врожайність ми вибрали формулу «8:16+4» і відповідну норму внесення. Врахували й те, що попередником, наприклад, на цьому полі був горох, який мав залишити по собі азот. На інших площах також пшениця в цьому році йде по ріпаку. По соняшнику не сіємо — земля і так суха, а соняшник поганий попередник», — зауважив пан Сергій.
Погодні умови спонукали також змінити підходи до обробітку ґрунту. Декілька років тому відмовилися від оранки. Застосовують чизелювання, а під соняшник — глибоке рихлення. 4-пільна сівозміна дає змогу повертати соняшник на одне поле не менш ніж через 3-4 роки. І за словами головного технолога, завдяки цьому стали отримувати по культурі кращі результати.
«Мульча, яка покриває верхній шар ґрунту, довше зберігає вологу і втрати ґрунтової вологи менші. Під соняшник ми також практикуємо застосування рідких комплексних добрив. Під чизелювання на глибину до 30 см на наступний сезон запланували РКД BlauPhos АРР 10:34 в нормі 120-150 кг/га», — розповів Сергій Яланський.
За його словами, перехід на рідкі добрива для аграріїв регіону — це справа часу. Деякі їхні сусіди вже також почали практикувати такі технології. Свого часу в «Обрії» проводили експерименти, які показали прибавку в урожайності по різних культурах завдяки рідким добривам порівняно із гранульованими — щонайменше у 15-20%.
Також головний технолог зазначив, що останнім часом в «Обрії» почали переходити на ультра-ранньостиглі сорти озимої пшениці. Адже таким чином можна ефективніше використовувати осінні запаси вологи, така пшениця раніше відновлює вегетацію. До того ж, починаючи з червня місяця, в регіоні зазвичай встановлюється спека — температура повітря часто перевищує +30 °С. І пшениця з пізніми термінами вегетації просто «згорає».
Селекцію використовують як вітчизняну, так і зарубіжну. Зокрема сіяли СН Комбін — ранньостиглу короткостеблову пшеницю. З українських — Смуглянку, Подолянку, Пандію та інші.
«На 1-2 сортах зупинятися не можна, що особливо показав цей сезон. Бо в певні роки іноземна селекція в нас краще виглядає. А в цьому році її більше пошкодили весняні заморозки, бо зарубіжні сорти раніше починають відновлювати вегетацію. Тоді як вітчизняна селекція менше постраждала. В минулому ж році навпаки було», — розповів Сергій Яланський.
Аби довго не затримувати пана Сергія і не відволікати від спостереження за процесом сівби, ми поїхали далі — на відділок №1. Там є свої особливості, адже тут зосереджені тваринницькі комплекси господарства. Відповідно, під них і підлаштовується сівозміна — окрім тих же озимої пшениці, ріпаку, соняшнику та гороху, сіють також силосну кукурудзу, кормове жито (КВС Магніфіко) і тритикале, багаторічні трави.
Подивившись на міцних племінних ангусів м’ясних порід, помилувавшись на годування теляток молочних порід, заїхали на машинний стан. Де якраз відбувалося відвантаження в резервуари рідких добрив із цистерн з логотипами УТК Хімальянс. Їх застосовують і на цьому відділку. Як зауважив Сергій Вакуленко, агроном МТС, в умовах посухи, які тут спостерігаються останні 5-6 років, рідкі добрива спрацьовують значно краще — навіть маленький дощик стає у пригоді. Для сухих потрібно більше вологи. До того ж, рідкі добрива застосовують і по листку.
«Наприклад, під пшеницю при сівбі дали РКД BlauPhos NPS 8:16+4s у дозі 150 кг/га. Навесні вноситимемо КАС 32 по 150 кг/га і по листку, перед виходом у трубку, РКД BlauPhos NP 8:24 по 30 кг/га. Також застосовуємо рідкі комплексні добрива і під соняшник — двічі. З осені під глибокий обробіток 100 кг/га і навесні при сівбі 50-80 кг/га», — розповів Сергій Вакуленко.
Він пояснив, чому вирішили застосовувати таку «подвійну» схему внесення. Якщо добриво внесено з осені під обробіток ґрунту, воно перебуває у нижчих шарах, завдяки чому під час вегетації коріння рослин росте углиб і таким чином соняшник може діставати вологу з більших глибин. Якщо ж дати добриво тільки навесні, навіть у збільшеній дозі, то рослина вибирає вологу лише з 15-20-сантиметрового шару. У господарстві переконалися, що різниця в урожайності між двома схемами живлення може становити близько 0,5 т/га (звісно, на користь схеми осінь+весна).
Окрім мінеральних добрив, для живлення посівів використовують і органіку — власні тваринницькі ферми щедро нею забезпечують.
Насичений день завершувався. Ми залишили господарів очікувати обіцяного синоптиками дощу. А на ранок нас чекала ще одна зустріч — уже в Запорізькій області.
ПП СП «Гуляйпільське»
Господарство, яке ми відвідали наступного дня, — одне з найбільших в Гуляйпільському районі. Його зембанк становить близько 3 тис. га. Вирощують переважно озимі культури — пшеницю, ріпак, трохи ячменю. А також у сівозміні десь 30% займає соняшник. Як розповів головний агроном підприємства Віталій Кірієнко, раніше цієї культури вирощували більше — доходило до 45% площ. Але чим далі погіршується ситуація з вологою, тим менше площі під соняшником — і дедалі більше переходять на озимі. Зокрема, активніше сіють ріпак, адже на тлі загальної посухи саме в липні (терміни сівби цієї культури) почали проходити дощі.
Втім, цьогоріч, як не дивно, соняшнику тут трохи пощастило.
«Один дощ пройшов десь у фазу 6-8 листків, другий дощ застав у період кінця цвітіння й наливу. Соняшнику вистачило, щоб він виповнився. Опади трохи спровокували ріст бур’янів, але на урожайності це вже не позначилося», — розповів Віталій Кірієнко.
Розмова із ним відбувалася у полі, де якраз ішло збирання соняшнику. Комбайни проходили вже майже останні ділянки і бункер показував урожайність на рівні 2,7-2,9 т/га. Досить непоганий результат як для регіону. Як зауважив головний агроном, у деяких господарствах тут, у Гуляйпільському районі, кілометрів за 20-30 від них, де дощі пройшли повз (не пощастило), збирають значно менші врожаї.
А ще, за його словами, нинішнього сезону результат міг залежати від термінів сівби соняшнику.
«Цьогоріч краще показали себе ранні й пізні строки. Урожайність таких посівів була більш-менш нормальною. Натомість тим, що були висіяні у середні терміни, не вистачило дощу, опади якщо і пройшли, то не в оптимальну фазу вегетації. Тому й урожайність дещо гірша», — поділився фахівець.
Водночас пан Віталій зауважив, що сезон був загалом досить складним, якщо порівнювати з іншими роками. Наприклад, на озимий ріпак припали весняні морози від -4 до -13 °С. Багато посівів було пригнічено, їхній стан викликав занепокоєння. Але потім пішли дощі, ріпак трохи підтягнувся, його «підгодували» і зрештою змогли отримати більш-менш нормальний результат. 2,2 т/га — як для регіону, так і з урахуванням особливостей сезону цілком непогано, за словами головного агронома. Адже були господарства, які змушені були передисковувати й пересіювали соняшником. У «Гуляйпільському» ж усі посіви ріпаку збереглися.
Озимі зернові також були дещо пошкоджені заморозками, але вони не такі чутливі, як ріпак. Тому краще «пережили» ці умови. До того ж дощі пройшли в період кущення, правда, до виходу у трубку було сухо і ще заморозки додалися, але після того вже — в кінці виходу в трубку й початку колосіння — також пощастило з опадами. І таким чином тій же озимій пшениці вдалося вийти на непоганий результат — 3,5-4,0 т/га.
Опади в регіоні — це і справді везіння. Але в господарстві не лише на них сподіваються. Відшліфовують технології, пристосовуються, багато експериментують. Наприклад, із добривами. Десь до 2013-го під озимі зернові вносили лише гранульовані міндобрива. Потім почали ще застосовувати КАС. А минулого року спробували під сівбу вносити рідке комплексне, а саме РКД BlauPhos АРР 7:23.
«Із 2013 року ми проводимо експерименти з живленням озимої пшениці, соняшнику та озимого ріпаку. До цих експериментів входять як гранульвані добрива, так і рідкі. Рідкі добрива нам постачає УТК Хімальянс. До того ми удобрювали або сульфатом амонію, або аміачною селітрою. Потім ми перейшли на дробне внесення: 2 рази вносимо селітру, і один раз — КАС-32. Випробовуємо різні пропорції — від 50 кг/га до 120 кг/га. Залежно від того, скільки є вологи в ґрунті, чи є опади, у якому стані перебуває пшениця тощо. Якщо пшениця слабенька, треба її якось підтягнути, тоді ми вносимо більше КАСу. Якщо пшениця більш-менш розвинена і потрібно лише трошки підживити, щоб спрацювало на налив колоса, то даємо меншу норму», — розповів Віталій Кірієнко.
Такі експерименти з КАСом проводили упродовж 6 років, а минулоріч іще додали експеримент із РКД. Закладали його на різних попередниках і з різними видами добрив — для порівняння.
«В одному варіанті озима пшениця була посіяна по стерні, у другому — по озимому ріпаку. Це ж поле (200 га) було розділене надвоє — одну частину підживлювали за нашою класичною системою, а другу із застосуванням рідких комплексних добрив. Різниця становила 4-5 ц/га — схема з РКД дала прибавку», — зазначив головний агроном.
Також експериментували із внесенням КАСу під сівбу озимого ріпаку — аби краще перегнила стерня попередника. Так і сталося, спочатку стерня перегнила трохи, але потім пішов дощ і загалом усе разом на ріпак вплинуло добре — отримали додаткову прибавку до врожаю.
Наступного року планують провести випробування з РКД на соняшнику. Поки що зі схемами експериментують на невеликих і середніх площах, бо не мають техніки для внесення рідких добрив на великих масивах. Зокрема, і внесення КАСу на товарних посівах їм як послугу наразі надає УТК Хімальянс — самохідними обприскувачами «Роса», які здатні виходити у поле за будь-яких умов.
Якщо ж за підсумками експериментів напрацюють ту технологію, яку вже будуть готові масштабувати на товарні посіви, то планують переобладнувати наявну в господарстві техніку під внесення РКД.
«Переваги рідких добрив, з одного боку, в тому, що вони швидко починають працювати. Правда, для цього потрібно хоч трішки вологи — або у ґрунті, або щоб навіть невеликий дощ пройшов, міліметрів 2-3. Тоді РКД починають працювати відразу. Але РКД можна вносити і за таких посух, які спостерігаються зараз. Лишень потрібно це добриво культиватором заробити у ґрунт, тоді воно може там почекати, поки піде дощ. Також рідкі добрива легше транспортувати, а саме внесення відбувається значно швидше, ніж із гранульованими добривами», — пояснив Віталій Кірієнко.
Хоч рік цей і був складним для регіону, в «Гуляйпільському» різниця в урожайності порівняно з минулим коливалася в межах не більше 5 центнерів по всіх культурах. Наприклад, озиму пшеницю тут збирали по 3,5-4,0 т/га; ріпак — по 2,5-3,0 т/га; ячмінь — по 2,5-3,0 т/га.
Взагалі, за словами головного агронома господарства, якщо умови не катастрофічні, то навіть за складних умов і за нестачі вологи, якщо ґрунт добре обробити і підібрати оптимальну технологію, то земля не підведе — віддячить урожаєм.
©Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2020 р.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
