Жахи агронома, або Хелоуїн на Полтавщині
Фреді Крюгеру наснився сон, що він агроном і сіє пшеницю після тримісячної посухи у суху, збиту величезними грудками, погано оброблену землю. І в цей же час йому телефонує директор господарства та щось кричить у слухавку про «немає виробітку, чому техніка не виконує добові норми, де солярка, чому повільно протруюють насіння, якого чорта ти там сидиш, якщо нічого не контролюєш!». Фреді прокинувся у мокрому ліжку і гірко заплакав…
Так міг би починатися новий фільм, у якому ідейний надихач знаменитих «Жахів на вулиці В’язів» режисер Уес Крейвен нарешті вирішив би помститися своєму герою та помістив би його у тіло українського агронома Степана. Але оскільки такого сценарію режисер так і не написав, з нагоди Хелоуїну ми вирішили виправити це прикре непорозуміння.
Отож, десь на Полтавщині…
Фреді (він же Степан): Що ви робите! Чому на полі грудки завбільшки як валіза? Хто так оре?
Трактористи: Земля суха тому що, плуги рве…
Фреді: То руки у вас сухі і ростуть не звідти!
Трактористи (понуро): Та йди ти до біса!
Йдуть неквапливо до техніки, чухаючи потилиці, підспиння, та видаючи народні українські вислови злими голосами.
Фреді: Звільнюся, це ж нестерпно!
Йде до запорошеної «Ниви», хряскає дверцятами. У цю ж мить дзвонить телефон.
Фреді: Так, Олександр Васильович, працюємо, ґрунтообробка. Пшеницю протруюють, безводний аміак поки що не вносимо, недоцільно за такої посухи.
Зі слухавки лунає неповторний український фольклор, між яким інколи проскакують слова «план», «терміни», «виробіток», «центральний офіс». Причому цей «центральний офіс», виявляється, великий знавець Камасутри і дуже прагне продемонструвати нещасному агроному ті сакральні знання.
Фреді (кладе слухавку, втираючи піт з чола): Ні, звільнюся, рукавичку з лезами носити та дітей у підворіттях різати – воно спокійніше буде.
У цей час телефон знову пронизливо верещить.
Фреді: Так, кохана, доброго ранку. На роботі, а де ж ще. Що купила? Який телефон, а кредит чим гасити?? Диван? Навіщо тобі диван? Хоч спати з комфортом, якщо з чоловіком не випадає по півроку? Сонечко, але ж…
Зі слухавки чути пронизливі ридання, схлипування, розповіді про «все життя спаскудив», «молоді роки нанівець», «діти без батька зростають, а ти жінці телефона пожалкував» та інші принагідні до ситуації слова.
Фреді (кладе слухавку): Я оце не розумію, а навіщо я одружився? Секс, дай Боже, раз на місяць, як додому попаду більш-менш притомний, а мозок гризуть щодня. Не жінка, а стебловий метелик. Мамо-мамо, чом я вас не слухав!
Тим часом край поля зупиняється автівка, з якої виходять два чоловіки у світлих хламидах, що тримають у руках яскраві каністри, на шиї в них – гірлянди з пакетиків порошкового протруювача.
Перший чоловік: Харе Метолахлор, синку! Радісну звістку принесли ми тобі. Тільки сьогодні маємо знижку на чудові протруйники.
Другий чоловік: І гербіциди! Нехай оминають твої поля пирій та осот.
Фреді: Хлопці, ви невчасно. Грошей немає, часу немає, давайте якось потім?
Перший: Горе спіткає кожного, хто не почує благу вість пресвітлого Пестициду і апостолів-менеджерів його. Подумай, синку, чим ти ризикуєш…
Другий: Хто не чує слова нашого, того чекають мор, голод і анонімка в центральний офіс про відкати та інші неподобства. Подумай…
Фреді (злостиво): Та відчепіться, без вас тошно!
Лунає грім, чоловіки у хламидах зникають. Проте тут же починає верещати телефон з машини. Фреді бере слухавку і розуміє, що центральний офіс вже чекає на нього з Камасутрою під пахвою.
Фреді: Що за маячня, які відкати. З кого, з ховрахів польових я їх беру, чи що? Перевірка? Усі накладні за ТМЦ здати за останні 2 роки? Завтра вже? Я Крюгер, а не Термінатор, я інколи ще й сплю! Та мав я на увазі і вас, і вашу службу безпеки! Краще розкажіть, як начальник тієї служби умудряється одночасно поле засіяне охороняти і зайців на ньому бити під ввімкнені фари? Потолочив, скотина, гектарів п’ять поля. Що? Позов за наклеп? Та йдіть ви… Самі знаєте, куди краще, ви ж там знавці.
Сумно дивиться на поле, де один трактор сяк-так бреде з плугом, а інший вже зупинився і тракторист зі скаженим виразом обличчя розглядає понівеченого плуга.
Фреді: Оранка, жука кузьку мені в штани. Обробіток, котячий послід директору у кросівки. У метровому шарі вологи і 10 мм немає, земля як асфальт. А винний агроном, не так слідкує, не так працює. Хоч пальцями ту землю греби.
Фреді вилазить з машини, падає на коліна і волає до неба. Тракторист біля плуга полохливо озирається, кидається до кабіни трактора і закривається у ній, судомно хряскаючи дверима.
Фреді: Боже, я зрозумів, я розкаявся! Господи всемогутній, врятуй! Невже мої злочини аж настільки страшні? Вимагаю переміщення у пекло, там хоч немає центрального офісу!!!
Господь з неба (громовим голосом): Є!
Фреді у відчаї падає на землю і б’ється головою об сухі грудки та стерню.
Кінець першої серії.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
