Плюси тa мінуси протруювання насіння
Сьогодні в інтернеті можна прочитати про багато цікавих прийомів різних агротехнологій, які навіть можуть суперечити одні одним. Зокрема часто практики і теоретики полюбляють сперечатись довкола питання протруювання насіння перед сівбою.
Давайте розберемось детальніше з протруюванням посівного матеріалу: зважимо всі «за» і «проти», а також поговоримо про нюанси, бо, як відомо, диявол криється в дрібницях.
То що ж таке протруювання?
У підручнику з фітофармакології читаємо: Протруювання. Це спеціальний спосіб застосування препаратів для знешкодження збудників грибних і бактеріальних хвороб, які поширюються через насіння, садивний матеріал і ґрунт.
При проведенні фітопатологічного аналізу насіння можна зустріти збудників таких хвороб: летюча сажка, тверда сажка, стеблова сажка, карликова сажка, ріжки злаків, альтернаріоз, фузаріоз, церкоспороз, гельмінтоспоріоз, офіобольоз, борошниста роса, септоріоз, чорний бактеріоз, базальний бактеріоз та багато інших, які розташовуються як на зовнішній оболонці насінини, так і всередині неї. Переважна кількість патогенів ― грибного походження, і поки що немає ефективнішого засобу у промислових масштабах попередити захворювання майбутніх посівів, ніж обробка посівного матеріалу спеціальними фунгіцидними препаратами, які називають протруйниками.
Протруювання сучасними препаратами дає змогу знезаразити насіння і садивний матеріал від зовнішньої і внутрішньої інфекції, захистити його і майбутні проростки від ураження збудниками хвороб із ґрунту, а також послабити негативну дію травмування насіння за рахунок активізації його захисних властивостей, щоб запобігти розвитку патогенів.
Але від досвідчених агрономів можна деколи почути, що протруєння знижує польову схожість насіння, а посіви практично нічим не хворіли і без протруйника.
Так, сукупність різноманітних факторів (добре збалансована сівозміна, відсутність патогена на полі та в прилеглих ареалах, несприятливі погодні умови для розвитку хвороб, підвищена генетична стійкість самого сорту чи гібрида до наявних патогенів тощо) може скластись на користь посівів з не протруєним посівним матеріалом або й ні.
Але жодного разу від «досвідчених» агрономів я не чула нарікань на самого себе, що, мовляв, і знав що треба протруїти, і препарат був, а тепер урожай зерна із сажкою нікуди здати не можу, навіть на спирт за ціною сміття. Про такі «досвіди» зазвичай мовчать, підраховуючи збитки…
Але «темний бік» у протруйників дійсно є. Так, препарати триазолової групи за умов низької чи підвищеної вологості, високої температури повітря, заробки насіння на глибину більше 5 см можуть затримувати появу сходів. Тому при використанні протруйників на основі азолів глибина заробки насіння не повинна перевищувати 3-4 см. Зa умова посухи, при високій температурі, нестачі вологи у період сівби або при значному травмуванні зерна необхідно застосовувати протруйники, які не тільки ефективні проти фітопатогенів, але й протистоять стресовим умовам. Серед різноманіття діючих речовин є багато таких, що проявляють стимулюючу дію на проростання зерна. Навіть ретардантні властивості триазолів в умілих руках агронома можуть бути використані для підвищення зимостійкості сходів.
То який протруйник вибрати? Конкретна відповідь можлива лише після фітосанітарної експертизи. Якщо такої немає, тоді беремо універсальні препарати з кількома компонентами, які мають системну та контактну дію і широкий спектр захисту від патогенів.
Слід вивчити властивості як препаратів, так і діючих речовин окремо, а також витримати всі рекомендації щодо застосування, техніки безпеки тощо. Слід пам’ятати, що на ефективність протруєння буде впливати якість підготовки зерна, його кондиційність, вологість, схожість, травмування, кількість домішок і пилу.
Зменшення норм внесення протруйників, мікроелементів, стимуляторів росту, плівкоутворювачів може призвести до значного зниження ефективності протруювання. В той же час застосування норми, більшої від рекомендованої – до зниження схожості насіння, утворення аномальних проростків, загибелі сходів. Це особливо небезпечно для посівного матеріалу з високим відсотком травмованого насіння.
Ефективність протруювачів значною мірою залежатиме від ґрунтово-кліматичних зон та метеорологічних умов, у яких їх використовують. В першу чергу – від вологозабезпеченості.
Вартість протруювання посівного матеріалу буде співставна з вартістю 1-2 ц зерна, а втрати, без його проведення, можуть сягнути 30-50% урожаю.
На моє переконання, протруювання посівного матеріалу є обов’язковим технологічним заходом при вирощуванні сільськогосподарських культур. Воно дає можливість:
- знезаразити насіння від збудників хвороб рослин, що передаються через насіннєвий матеріал;
- захистити насіння і проростки від ураження фітопатогенними організмами;
- знизити пошкодження сходів кореневими гнилями, а також шкідниками, що живуть у ґрунті;
- зменшити негативний ефект від травматичного пошкодження насіння за допомогою активації його захисних властивостей і запобігання розвитку мікроорганізмів;
- стимулювати ріст і розвиток рослин завдяки впливу препаратів на деякі фізіологічні процеси пророслого насіння і рослин;
- підвищити зимостійкість озимих культур.
Оксана Собченко, менеджер із продажу компанії «Океан Інвест» у Черкаській і Кіровоградській областях, SuperAgronom.com, 2019 р.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
