Інновації з поміткою “подешевше”. Як економити розумно

Українські підприємці стежать за тенденціями розвитку технологій у світі. Але, як і скрізь, вони стараються зекономити на витратних матеріалах чи, наприклад, технологіях. У цій статті ми пояснимо ризики такої економії.

З якими проблемами можуть зіткнутися аграрії в Україні?

Здебільшого аграрії намагаються заощадити у рослинництві на витратних матеріалах. До них, наприклад, належать засоби захисту рослин, насіння, добрива. За даними Держпродспоживслужби, у 2018 році частка фальсифікату на ринку ЗЗР України сягнула 50%.

Досвідчені аграрії знають, що за оригінальними препаратами стоять роки досліджень і випробувань. Тому вони можуть бути впевненими в результаті, який отримають. Але у випадку застосування препаратів сумнівної якості про кінцеві підсумки можна тільки здогадуватися. Проблемою є ще й те, що частина аграріїв досі переконана – якщо діюча речовина в препаратах однакова, то працюватимуть вони теж однаково, буде тією ж  і ефективність від їхнього застосування. На практиці це виглядає не так.

Як приклад, ми можемо поглянути на український ринок сої. У 2018 році було зібрано на 560 тис. тонн сої більше, ніж у 2017, коли українські аграрії зібрали майже 3,8 млн тонн.

За даними Держслужби статистики України, до 2017 року посівні площі під сою зростали в середньому на 9,2% на рік. У 2018 році вони становили 1,7 млн га. За прогнозами, у 2019-му планують збільшити їх до 1,8 млн га.

BASF дбає про потреби своїх клієнтів у нових препаратах та технологічних рішеннях, які здатні підвищувати продуктивність рослинництва. За оцінкою економічного  впливу підрозділу Agricultural Solutions BASF в Україні у 2015–2018 роках, у 2018 році компанія BASF стала одним із найбільших постачальників протруйників насіння та селективних гербіцидів для сої. Тож у 2019 році вивела на ринок новий страховий гербіцид для захисту посівів сої  - Корум.

У кожної діючої речовини є свої особливості. Якщо їх поєднати, посилюються переваги кожної. У новому препараті бентазон діє на бур’яни контактно, а імазамокс – системно, що дозволяє контролювати широкий спектр бур’янів. Врешті, завдяки подвійній силі препарату, поле залишатиметься чистим навіть після однієї обробки. Корум також має подовжену тривалість контролю бур’янів завдяки ґрунтовій дії імазамоксу, котрий стримує ріст наступних хвиль бур'янів.

Проблемою може стати те, що при зміні пропорцій діючих речовин у препараті та за умови відсутності додаткових досліджень у полях, виробник не може гарантувати та стверджувати, що дія нового препарату має таку ж або й більшу силу. Тому великі агровиробники декілька років проводять дослідження, щоб бути переконаними в їхній ефективності.

Саме тому експерти пропонують аграріям перед придбанням певного засобу дізнатися більше про виробника продукції, діючі речовини в складі препарату та регламенти його застосування.

Можна говорити й про те, що зважений підхід до купівлі техніки, яка використовуватиметься, може зекономити аграріям як кошти, так і сили. Перед покупкою варто проаналізувати стан полів, кількість робітників та багато інших параметрів, щоб використання техніки було ефективним. Беззаперечно, GPS-системи, різноманітні датчики, безпілотники відіграють важливу роль у прийнятті рішень. Але саме тому перед проведенням закупівлі варто також прорахувати і її окупність за сезон.

Хоча й існує тенденція у світі до стратегічного підходу ведення підприємництва, все одно залишаються компанії, які мають неструктурований підхід до стратегії розвитку власного бізнесу. Ця тенденція пов’язана не лише з аграрною сферою, вона присутня і в інших організаціях.

Cистема захисту рослин по фен-шую

Тому сіяти та проводити обробку полів потрібно з розумом. Але щоб таку стратегію вибудувати, аграрію потрібно зібрати великий масив даних, проаналізувати їх та постійно мати до них доступ. Це досить важко зробити, не застосовуючи технологій. Українські агровиробники починають використовувати хмарні технології, щоб зберігати там дані та мати до них доступ, навіть коли аграрії перебувають у полі.

У 2018 році BASF було запущено платформу, яка допомагає аграріям отримувати інформацію про шкідників та збудників хвороб через свій смартфон. Варто зробити фотографію зблизька – і програма розпізнає хвороби й бур'яни, порахує та визначить шкідників у жовтому лотку, виокремивши залежно від сезону потенційно шкідливих і нешкідливих комах. Таким чином, аграрій може контролювати стан культури прямо в полі.

Тому логічним варіантом вирішення проблеми побудови стратегії можуть стати так звані «пілотні проекти». Інакше кажучи, у певний період на певній ділянці провести дослідження ефективності використання технологій, добрив, ЗЗР чи нового насіння. І вже керуючись отриманими результатами, або збільшувати покриття території, або ж шукати щось нове, що підійде саме під умови компанії.

Вибір посівного матеріалу на сьогоднішній день дуже широкий і може задовольнити будь-які вимоги чи гаманець. Нові технології гібридного насіння спеціально виведені для захисту від шкідників в певному агроценозі, за рахунок стійкості до погодних умов можуть підвищити урожайність та якість отриманого врожаю. Саме тому перед посівною кампанією варто зважити всі «за» та «проти» вибору того чи іншого насіння.

Заощаджуючи, потрібно звернути увагу не тільки на позитив, а й знати про ризики. Усі рішення в бізнесі повинні бути виваженими та підкріплені даними. Адже розвиток сільського господарства рухається вперед, компанії постійно виводять на ринок більш досконалі технології та впроваджують нові методи обробки як полів, так і насіння.

 Департамент засобів захисту рослин BASF