Вовчок соняшниковий: боріться і поборете

Вовчок соняшниковий — на даний час найсерйозніша загроза для соняшника. Паразитуюча рослина дуже знижує продуктивність культури, перешкоджає її нормальному розвитку, а якщо ураження поля досить значне, то й призводить до повної втрати урожаю.

Прийде в поле вам вовчок і поїсть соняшничок…

Вовчок соняшниковий (Orobanche cumana Wallr.) — це рослина-паразит, що використовує соняшник у якості рослини-хазяїна. Кореневі виділення соняшника стимулюють проростання насіння вовчка. При проростанні з насіння формується гаусторій, який приєднується до кореня соняшнику і починає паразитувати. У місці прикріплення гаусторія утворюється потовщення, із якого відростають стебла вовчка. Через 6-8 тижнів після прикріплення до кореневої системи на поверхні ґрунту з'являються пагони рослини-паразита.

Ареал вовчка соняшникового постійно розширюється по території України. Насіння даного паразита дуже дрібне і переноситься вітром та з насінням соняшника. Особливу роль у розповсюдженні вовчка відіграє переміщення комбайнів, які збирали врожай на заражених вовчком полях, в регіони, де до цього вовчка не було. Саме зі збиральною технікою вовчка вже «привезли» не лише на Кіровоградщину, а й на Полтавщину, де раніше про Orobanche cumana взагалі не чули.

Рослина-паразит має багато мутацій і згідно з останніми дослідженнями може зберігатись в ґрунті до 20 років. Найпоширенішою при цьому вважається раса G, найбільш агресивною — раса G+. Науковці кажуть, що вовчок дуже стрімко поширюється світом і становить вже проблему не лише для України, Росії чи Болгарії, але й для Іспанії та Італії і навіть Португалії.

«На сьогоднішній день світова селекція з об’єктивних причин поки що програє у протистоянні з вовчком. Більшість паразитуючих організмів дають кілька генерацій на рік, а культурна рослина-хазяїн — лише одну. Тому селекціонери не встигають створювати абсолютно стійкі гібриди. Науковці провідних дослідницьких центрів, сьогодні стверджують, що «…ми не знаємо, скільки насправді існує рас вовчка». Це означає, що проблема не вирішується винятково правильним підбором генетично стійких гібридів соняшнику. Хімія поки що справляється, але гадаю, на жаль, саме поки що... Тому більш-менш успішна боротьба із цією рослиною-паразитом можлива лише за умови застосування комплексних заходів», — переконаний вчений агроном, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Скорик.

Як відлякати вовчка від посівів

Оскільки паразит цей дуже «живучий», агресивний та може довго залишатися в ґрунті, чекаючи на потрібну культуру, боротися з ним потрібно одразу на усіх фронтах, застосовуючи комплекс заходів.

• Дотримання сівозміни. Соняшник науковці рекомендують повертати на те саме поле не раніше, ніж за 7-9 років. Але на практиці, будемо чесними, умови планування сівозмін диктує не наука, а економіка. Тож навряд чи більшість господарств чекатимуть аж 9 років. До того ж, якщо насіння вовчка здатне жити у ґрунті до 20 років, просто перечекати не вдасться. Та все одно потрібно намагатися не перенасичувати сівозміну соняшником, особливо з урахуванням того, що окрім вовчка на культуру чекають ще й доволі шкодочинні хвороби.
• Вирощування стійких гібридів. На сьогодні виробники насіння вже пропонують так звані «семирасові гібриди» соняшнику, тобто гібриди, стійкі до 7 рас рослини-паразита. І на досягнутому селекціонери не зупиняються, працюють над створенням гібридів соняшнику, стійких до всіх існуючих на сьогодні рас вовчка. У південних регіонах, де вовчок соняшниковий вже становить велику загрозу, рекомендовано сіяти лише стійкі до паразита гібриди.
• Провокаційні посіви. Провокувати проростання як мінімум 50% наявного у ґрунті насіння вовчка здатні кукурудза, сорго, суданська трава, льон, соя, люцерна. Кореневі виділення цих рослин провокують проростання паразита, але при цьому паразитувати на даних культурах вовчок соняшниковий не може, тож гине.
• Хімічний захист. Поєднання стійких гібридів з надійним хімічним захистом — найпевніший на сьогодні метод боротьби з вовчком соняшниковим.

«У нас південний регіон і на сьогоднішній день вже відмічено 7 дуже активних рас вовчка. Ми з ним боремося, сіючи найновіші передові гібриди, що вже йдуть з маркуванням 7G+. Поєднання технології  Clearfield та гібридів 7G+ дає нам змогу отримувати урожай поза 3 т/га соняшнику. Це чудовий показник для Запорізької області», — зазначає Олег Трубілов, директор агропідприємства «Батьківщина».

Головний та найбільш дієвий метод хімічного захисту посівів соняшнику від вовчка на даний час, на думку опитаних аграріїв,  — застосування технології, що передбачає використання стійких гібридів і обробку гербіцидами групи імідазолінонів (імазамокс + імазапір). Єдиний, проте відчутний, мінус у даному способі хімічного захисту — ціна. Аграріям півдня доводиться витрачати на повну схему захисту посівів близько $100 на гектар, що автоматично «з’їдає» половину прибутку від вирощування. Але якщо не захищати – можна втратити взагалі все. Тож який препарат обрати, щоб і захист був надійним та ефективним, і кишеня «не боліла»?

Шукаємо надійні ліки

Розглянемо можливість захисту посівів соняшнику від вовчка на прикладі одного з найефективніших серед генеричних продуктів — гербіциду Імпекс Дуо від компанії «Агрохімічні технології» (АХТ).

За даними незалежних практичних випробувань декількох різних гербіцидів у системі захисту Clearfield на науково-дослідному полігоні «Поле знань», максимальну урожайність та найбільший прибуток з гектару зафіксовано у соняшника, обробленого саме Імпекс Дуо.

Рекомендації із застосування гербіциду Імпекс Дуо та особливості використання цього препарату для досягнення найкращого результату надав Олександр Конопацький, агроном-консультант компанії «Агрохімічні технології».

«Гербіцид Імпекс Дуо застосовується на гібридах соняшнику, стійких до імідазолінонів (Неома, Фортімі, Імісан та ін.). Однією із переваг використання гербіциду Імпекс Дуо є його висока біологічна ефективність проти вовчка соняшникового. Для контролю даного паразита потрібно врахувати кілька факторів», — зазначає Олександр.

І називає фактори, на які слід звернути увагу:

1. Норма внесення гербіциду Імпекс Дуо — 1,2 л/га.  Для боротьби з вовчком не рекомендовано застосовувати нижчі норми витрати продукту — це призводить до зниження ефективності проти даної рослини-паразита. Важливо пам’ятати, що на легких піщаних ґрунтах через низький вміст органіки швидкість розкладання діючих речовин подовжується, що може мати негативні наслідки для наступної культури (озима пшениця). Тому при використанні максимальних норм гербіцидів на основі імазамоксу та імазапіру варто коригувати сівозміну.
2. Своєчасне внесення гербіциду. Максимальної ефективності вдається досягти, якщо Імпекс Дуо внести до моменту прикріплення гаусторія вовчка або відразу після прикріплення, адже діюча речовина поглинається листям соняшника і переноситься до кореневої системи соняшника. Проростки вовчка гинуть при контакті з соком рослини, у якому вже міститись гербіцид.

Важливо! Якщо гербіцид внести занадто рано, то на час прикріплення вовчка у рослині буде низька концентрація імідазолінонів, що призведе до зниження ефективності проти паразита. При пізньому внесенні, коли вовчок сформував потовщенні підземні стебла, він стає стійким до гербіциду.

«Часто агрономи відкладають внесення імі-гербіцидів до масової появи сходів бур’янів і пропускають оптимальну фазу внесення по вовчку.  У випадку, якщо вовчок вже почав прикріплення, а бур’яни ще не з’явились, ми обираємо більш пріоритетну проблему для вирішення — на два стільці одночасно сісти не вийде. Варто пам’ятати, що кожний день «очікування» зменшує ефективність проти вовчку», — наголошує Олександр Конопацький.

Як визначити момент прикріплення?

Переважно момент прикріплення гаусторія до кореневої системи припадає на фазу 2-4 листка соняшника. Але процес проростання і прикріплення залежить від погодних умов (температура ґрунту), тому орієнтуватися лише на фазу соняшника недостатньо.

На Півдні України (Миколаївська область, Херсонська область, південь Одеської обл.), у 2018 р. прикріплення відбувалося у фазі другого листка культури. Значна частина господарств пропустила цей момент — і вовчок набув стійкості до імі-гербіцидів.

Щоб правильно вибрати час застосування гербіциду Імпекс Дуо, потрібно проводити обстеження полів — викопувати рослини соняшника і фіксувати прикріплення вовчка до кореневої системи рослини.

«Препарат Імпекс Дуо застосовуємо у себе на посівах соняшнику близько 4 років. Ефективністю цілком задоволені. У нашому регіоні (Одеська область) проблема вовчка стоїть дуже гостро, тому при вирощуванні соняшнику у першу чергу плануємо заходи захисту від рослини-паразита. Імпекс Дуо з цим завданням повністю справляється. Минулого року навіть заклали експериментальні ділянки, щоб порівняти роботу Імпекс Дуо з оригінальним гербіцидом. У результаті побачили, що Імпекс Дуо спрацював навіть м’якіше: захист був таким же надійним, а от фітотоксичність для наступної культури набагато нижча», — розповів Валерій Петрович, головний агроном господарства  у Савранському районі Одеської області.

Що ще варто врахувати для ефективної роботи Імпексом Дуо?

• Витрата робочого розчину — 200-300 л/га із рівномірним нанесенням робочого розчину на рослину.
• Оптимальна температура для застосування гербіциду від +14℃ до +25℃
• Не слід застососувати Імпекс Дуо з іншими пестицидами, ад'ювантами, прилипачами, кондиціонерами води та мікродобривами, адже це може призвести до посилення фітотоксичного впливу на соняшник або зменшити ефективність роботи препарату.

«Препарат Імпекс Дуо застосовуємо у себе в господарстві вже третій рік. Плануємо використовувати і надалі, бо ефективність висока, а ціна доступна, таке поєднання нам подобається. Дуже гарний, надійний гербіцид, забирає з поля увесь спектр бур’янів. Що стосується вовчка соняшникового, у нашому регіоні, на щастя, це поодиноке явище, а от південніше вовчок вже становить велику проблему. Вносячи Імпекс Дуо, потрібно врахувати два фактори: час проростання бур’янів та час проростання насіння вовчка. Не завжди вони співпадають, тож тут треба ретельно планувати час внесення гербіциду», — каже Нагорний Володимир Іванович, директор з виробництва ТОВ «Урожай+», Яготинський район.

Олена Басанець, SuperAgronom.com