Микола Биков: Щоб бути успішним в органічному овочівництві, потрібно постійно шукати нові рішення

Микола Биков розповів SuperAgronom.com про головні проблеми та перспективи овочевого напрямку в органіці.

Овочівництво — на старті

Якщо за зерновою групою в органіці Україна вже є сильною і технологічно розвиненою, то вирощування органічних овочів поки що знаходиться на початкових етапах розвитку.

«Я бачу, що компанії, які вирощують органічну зернову групу, вже можуть показати приклад тій же Європі, це визнають і європейські фахівці з органічного виробництва. Тут позначається і набутий досвід, адже вирощувати зернову групу в Україні почали ще з 2002-2003 років, за цей період вже вийшли на достойний рівень. А овочівництво поки що знаходиться на старті, тут пробують свої сили окремі першопрохідці», — розповідає Микола Биков.

І додає, що ті, хто приходить в органічне овочівництво на емоціях та завзятті, програють у 90% випадків. Для успішного ведення такого виробництва потрібні холодний розум, тверезий розрахунок та економічне обґрунтування.

«Ми мислимо ще як дачники, які вирощують якусь городину на 10-20 сотках, але хочемо продавати багато продукції, хочемо виходити на експортні ринки. І тут є проблема: якщо ми переходимо з 10 соток до 5 га, виникають певні складнощі. У присадибному господарстві часто є органічні добрива від власної худоби, є сидерати, усі операції зазвичай виконує самостійно власник ділянки. А на більшій площі все змінюється, тут вже потрібно наймати працівників і платити їм за роботу, потрібно шукати способи організувати живлення рослин, те ж саме органічне добриво вже стає проблемою. Я б сказав, великі площі потребують продуманих рішень», — пояснює Микола Іванович.

Щоб займатись органічним овочівництвом успішно, потрібно перш за все змінити світогляд та думати як великий агровиробник, а не як власник присадибної ділянки.

Готових рішень не існує

Дієвих та перевірених універсальних рішень для овочівництва на даний момент немає, пояснює Микола Биков. Тому овочівникам доводиться йти шляхом проб та помилок, експериментувати, шукати власні технологічні рішення. В овочівництво не можна просто перенести досвід неорганічного овочівництва або тих виробників, що вирощують органічну зернову групу.

«Пряме заміщення тут не працює. Тож я, як консультант, спираюсь на досвід наших зарубіжних колег, шукаю власні шляхи та рішення. Ми знаходимося у постійних пошуках, і я скажу так: той, хто хоче бути успішним, повинен постійно шукати, пробувати, думати. Хто зараз знайде працюючу та ефективну технологію, той і буде успішним овочівником», — зауважує консультант.

Головні камені спотикання

Органічне овочівництво наразі має кілька основних проблем, які потрібно вирішувати у першу чергу.

По-перше, це значний дефіцит або повна відсутність органічних добрив.

По-друге, небажання власників підприємств займатися чорними або зайнятими парами, оскільки це нерентабельно у короткостроковій перспективі.

По-третє — використання в органічному виробництві сортів інтенсивного типу.

«Ми беремо сорти, пристосовані до інтенсивного виробництва. Ці сорти потребують хорошої системи захисту та живлення, вони високоврожайні, але мають низький рівень стійкості до стресових умов та шкодочинних факторів. Якщо ж згадати, що хімічний захист у органіці неприпустимий, відповідно виникає проблема: уражені хворобами рослини, які вже не здатні забезпечити нам очікуваний урожай. Потрібно обирати ті сорти, що призначені саме для органічного виробництва. Далі — є проблема живлення рослин, у нас це питання відкрите через брак тваринництва і, як наслідок, органічних добрив. В овочівництві немає бобових культур, які «рятують» польову органічну сівозміну та дають змогу налагодити азотне живлення завдяки азотфіксації», — пояснює Микола Іванович.

Консультант з органічного виробництва вважає, що потрібно перш за все подбати про такі аспекти технології:

• Забезпечення органічними добривами. В ідеалі — господарство займається тваринництвом і отримує органічні добрива «власного виробництва». Якщо ж це неможливо, залишається займатись компостуванням та вчитись ефективному управлінню рослинними рештками.
• Сидерати, або ж зайняті пари — необхідна складова органічного овочівництва.
• Застосування вермичаїв стане одним з оптимальних способів дати рослинам усі необхідні елементи і при цьому залишатися у рамках органічних технологій.
• Обов’язковий полив, у органічному овочівництві без нього не обійтися. До того ж через краплю можна дати рослині певну кількість елементів живлення.
• Внесення природних мінералів (глини, вапна, гіпсу, попелу тощо), відповідно до результатів аналізу грунту і визначених дефіцитів, є обов’язковим.
• Використання ґрунтових мікроорганізмів як помічників в покращенні стану ґрунту.
• Важливим є використання мікроелементів, які вносяться у ґрунт або по листу в хелатній формі або гомеопатичним розведенням, для отримання овочів з високою поживною цінністю.
• Використання біодинамічних активаторів дозволить вирішити питання розвитку ґрунтової біоти та сильних рослин.

«Коли ми навчимося успішно вирішувати існуючі проблеми органічного виробництва, ми зможемо отримувати вищу урожайність. А вища урожайність — це й вища рентабельність. Тоді починається бізнес, це вже буде сáме агровиробництво, а не робота на присадибній ділянці», — зазначає Микола Биков.

Що ж стосується захисту, то тут ніяких проблем консультант не вбачає: біопрепаратів існує достатньо, у тому числі й на основі рослинних витяжок, тож обрати оптимальні для себе виробник завжди зможе. Але потрібно розуміти, що біозахист працює зовсім не так, як хімічний захист. Це не пігулка від хвороби, це постійне створення умов для покращення імунітету рослини. Більшість біопрепаратів необхідно планувати як превентивні внесення, попереджаючи виникнення хвороб, укріплюючи рослину. Біопрепарати впливають перш за все на покращення ґрунту та розвиток самої рослини, за правильного застосування вони роблять її більш сильною і витривалою, здатною протистояти стресовим факторам. Тому важливо застосовувати їх вчасно, щоб забезпечити дієву профілактику.

Вдалий приклад

Микола Іванович наводить вдалий приклад вирощування органічних овочів у закритому ґрунті: у ПСП «ім. Т. Г. Шевченка» побудували дві органічні теплиці, у яких вирощують томати, огірки, зелень. Спільно з агрономом господарства Андрієм Вдовиченком у розробці технології спиралися перше за все на біопоніку, дуже популярну у США, і поєднували її з іншими методиками.

«Для теплиці виготовили спеціальні високі короби, які дозволяють вирощувати овочі взимку без застосування застарілих методів опалювання теплиць. Технологію коробів ми сертифікували у ТОВ «Органік Стандарт». Також у господарстві застосовують сертифіковані ґрунтосуміші. Це суміші ґрунту, торфу, компосту та піску, взятих у певних пропорціях. Вони мають одразу три переваги: ґрунт поживний, дренований, створює всі умови для оптимального розвитку кореневої системи рослин», — розповідає Микола Биков.

Проте він додає, що хоча для даної компанії така теплиця є універсальною, але вона не може бути застосована у якості універсальної технології для органічного овочівництва. Просто копіювати чужий досвід у цій галузі не можна, вважає експерт.

«Ми застосовуємо різні технології, пробуємо «приміряти на себе» різний досвід. Зокрема, користуємося принципами квантового землеробства Х'ю Ловела, вивчаємо технології австралійської компанії «Nutri-Tech Solutions» Грема Сайта. Я взагалі вважаю, що у пошуках власних технологічних рішень найдоцільніше спиратися на вже набутий практичний досвід наших закордонних колег: у деяких країнах уже більш ніж півсторіччя активно працюють з принципами органічного і сталого виробництва. Якщо вони спробували і в них вийшло, то варто пробувати і експериментувати у цьому напрямку й нам. У вітчизняних виробників поки що немає потрібного досвіду, вони йдуть навпомацки, тож досвід успішних органічних експериментів їм стане у великій пригоді», — пояснює Микола Іванович.

Консультант з органічного виробництва сподівається, що вже наступного року можна буде сказати що ми маємо технологічні господарства з органічного виробництва овочів. А ще через 5 років з невеликого поки що проекту «виростуть» великі теплиці, і органічну продукцію вже можна буде вирощувати для власних потреб та експортувати. Адже той, хто знаходиться у постійному пошуку, врешті знайде саме те, що шукає. Головне — рухатися вперед.

Записала Олена Басанець, SuperAgronom.com