Як Південь України пристосовується до кліматичних змін: українсько-американські дослідження

У Херсонській області відбувся Міжнародний День поля «XXI століття – час кліматично-адаптованого сільського господарства», організаторами й учасниками якого стали Інститут водних проблем і меліорації НААН України, Інститут зрошуваного землеробства НААН України, Асканійська дослідна станція та дослідне господарство «Асканійське» ІЗЗ НААН України та Університет штату Огайо, США. Також на захід з’їхалися місцеві аграрії, які шукають шляхів вирішення своїх проблем пов’язаних з погодними умовами.

ЧИТАТИ: Дев'ять років поспіль за технологією no-till на півдні успішно вирощують олійні культури

Основними методами цього самого пристосування науковці та аграрії бачать:

• впровадження технології no-till;
• вирощування проміжних культур;
• обробіток посівів саліциловою кислотою з метою адаптації рослин до посухи, що забезпечує збереження родючості ґрунтів, ефективне використання поживних речовин, зменшення викидів парникових газів та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур.

Перший день Міжнародного Дня поля, а точніше його пленарна частина, відбувся на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН України.

Для підтвердження думки щодо активних змін, науковці наводили аргументи досліджень не одного десятка років. Так, директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда у своїй промові основний акцент робив на тому, що з 70-х років минулого століття  спостерігається тенденція підвищення середньої річної температури, і ці показники вже перевищили 1,2°С.

У південних регіонах кількість днів із температурою 30°С і вище виросла більш ніж удвічі, порівняно з 90-ми роками. Цього літа відзначено 79 днів із показниками 30°С і 15 – з температурою вище від 35°С, що однозначно не може не впливати на стан посівів сільськогосподарських культур.

«Брак опадів – не найбільша наша проблема на сьогодні. Високі температури – ось через що страждають рослини, вони просто горять», — наголосив Андрій Щедрінов, власник ФГ «Теллус-Юг».

Першочерговим і найбільш дієвим способом забезпечити більш-менш комфортні умови існування рослин є застосування no-till.

Введення цієї технології сприяє підвищенню біологічної природної активності ґрунтів; зменшенню викидів СО2; зниженню ерозійних процесів; збереженню вологи у ґрунті; зменшенню впливу високих температур; зменшенню ущільнення та покращенню поживного режиму ґрунту; підвищенню урожайності.

«За класичної технології обробітку ми перевертаємо верхній шар, тому материнська порода часто потім не на своєму місці. Крім того, ми не даємо змоги нормально розвиватися корисним бактеріям і дощовим черв’якам.  За no-till технології всі шари розташовуються окремо й на своїх місцях», — розповів Алан Сандермеєр, науковець Університету штату Огайо.

Одним із показників якості та здоров’я ґрунту є мікробіологічна біомаса, тобто наявність корисних організмів, які є в ґрунті. За використання no-till, і тим більше під час тривалого його використання, кількість та якість цієї біоти збільшується, що однозначно позитивно впливає на стан ґрунтів та, відповідно, вирощуваних рослин.

Як радять американські науковці, починати застосовувати технологію no-till варто не з кращих ґрунтів, щоб мати змогу чітко прослідкувати її ефективність. Бідніші ґрунти більше відгукуються на дану технологію та швидше покажуть результат застосування технології, покривних культур тощо.

Крім того, починати слід із невеликих площ і поступово їх розширювати.

Технологія в Україні застосовується для того, щоб протистояти одразу трьом проблемам, а саме: змінам клімату, деградації ґрунтів та нестачі вологи.

«Головне, не робити швидких і необдуманих кроків – всі рішення повинні бути виваженими, і з боку науки, і влади. Важливо те, що ключовою ланкою тут є фермер, бо коли дослідження проводяться на його землях, то й ми його вчимо, і він нас. Саме тому до участі у даному заході ми намагалися долучити якомога більше аграріїв, бо фермер послухає більше іншого фермера, а не науковця», — зауважує Рафік Іслам, доктор сільськогосподарських наук, завідувач відділу водних, земельних та біоенергетичних культур Університету штату Огайо, Південного центру, Пайктон, США.

Загалом, думки присутніх виявилися дуже неоднозначними щодо застосування no-till. Хтось каже, що не кожен ґрунт підходить для даної технології, а хтось цю думку відкидає, наголошуючи, що її можна і треба застосовувати всюди.

У будь-якому разі – вирішувати аграріям, але вони, особливо представники півдня, здебільшого не бачать іншого способу продовжувати займатися сільським господарством, окрім як застосовувати no-till, особливо це стосується тієї більшості площ, де відсутнє зрошення.

Доктор Рафік Іслам також розповів про спільний українсько-американський проект «Вплив сталого управління сільським господарством на якість ґрунту та продуктивність сільськогосподарських культур».

В основі співпраці – визначення впливу аспірину на якість сільськогосподарських культур, передусім, сої.

Якщо говорити про норми застосування, то науковці дають такі пропорції: 40 г солі ацетилсаліцилової кислоти (саме солі, бо через присутність кальцію аспірин не розчиняється у воді) на 100 л води. У результаті виходить близько 100 л/га.  

«На демо-посівах провели 2 обприскування, які треба було встигнути зробити до початку спеки. Перше внесення відбулось у другій декаді квітня, а друге – в середині травня», — розповіла  Наталія Діденко, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України.

В результаті експерименту вдалось отримати надбавку урожаю на 14% та більший показник маси 1 тис. насінин. Наразі ведеться обробка даних за іншими показниками, котрі характеризують якість насіння та ґрунт.

Надалі ж дослідження планують розширити одразу для 3 культур: кукурудза, соняшник, соя. Вони будуть спрямовані на якісні характеристики насіння, вміст протеїну тощо.

«Ключова речовина аспірину – ацетилсаліцилова кислота. У природі є рослини, які самостійно продукують цю речовину для власного метаболізму. Коли в людини болить голова, вона приймає аспірин, так само застосування аспірину для рослин стимулює всі процеси обміну речовин. Застосування дозволяє більш ефективно контролювати процеси, які відбуваються в рослинах, і робити їх сильнішими», — зауважив Рафік Іслам.

Аспірин виступає своєрідним енергетиком, що дозволяє рослині витримувати посушливі умови.

Це робиться для того, щоб ефективніше використовувати воду й перейти до зменшення поливу, наскільки це можливо.

Польові дослідження

Другий день заходу відбувся на базі Асканійської дослідної станції та державного господарства «Асканійське» ІЗЗ НААН України.

Це підприємство, яке обробляє 7 800 га площ, із них 3 800 га – на зрошенні. Річне виробництво зернових становить близько 20 тис. т і близько 5 тис. т технічних. Саме тут проводилися дослідження щодо застосування ацетилсаліцилової кислоти на посівах сої.

ЧИТАТИ: Не ідеологія, а виважений підхід: знову про обробіток ґрунту

У рамках заходу американські вчені представили власну розробку — міні-лабораторію для визначення шести показників ґрунту, а саме:

• визначення якості ґрунту;
• наявність біоти;
• наявність загальної та активної органічної речовини ґрунту;
• кількість доступного азоту;
• структурність ґрунту.

Рафік Іслам за допомогою "міні-лабораторії" протестував ґрунт дослідного господарства «Асканійське» і визначив,  що за всіма вказаними параметрами він має високі показники, адже рівень органічної речовини становить приблизно 3,5%, а кількість азоту – від 26 до 40 кг/га.

Провідні українські та американські вчені 2 дні доводили важливість застосування нових технологій обробітку, аналізу ґрунту, й зауважили, що навіть у тих умовах, які останнім часом складаються, є можливість ефективно займатися землеробством та отримувати бажані результати.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com