АгроЕкспедиція Кукурудза 2016. День 3. Коли праця в задоволення

Вести сільське господарство тут непросто, адже, чим ближче до Дніпра, тим більше місцевість нагадує Карпати. Але навіть за таких умов місцевим аграріям вдається збирати чималі врожаї, та, крім отримання прибутку, займатися ще й заняттям для душі.

Цього року на Черкащині посіяно близько 300-320 тис. га кукурудзи при загальній площі орних земель у 1,2 млн га.

Супроводжували АгроЕкспедиторів наші надійні партнери з компаній «КВС-УКРАЇНА», Bayer, Vaderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

АК СТЕПАНЕЦЬКЕ

Першим господарством по маршруту третього дня стало СТОВ «АК Степанецьке», де нас зустрів засновник Микола Бабич. За його словами, він часто самостійно виконує і функції агронома, і бухгалтера, а може й за кермо трактора сісти.

Господарство засноване 13 років тому, коли відомий тренер з боротьби Микола Бабич вирішив повністю присвятити себе аграрному бізнесу. Починалося все з 700 га, а зараз зембанк підприємства складає 3300 га і продовжує рости (минулого року, наприклад, було ще 2200 га).

Господарство займається як рослинництвом, так і тваринництвом. Вирощують кукурудзу (800 га), соняшник (300-400 га), ріпак (110 га), сою, пшеницю (600-700 га) та ячмінь (200 га). Є у господарства і 1100 голів свиней, а ще близько 500 качок, 6 корів, кролі та нутрії. Також мають двох страусів та пасіку на 80 вуликів.

Місцевість тут гориста, тому подекуди обробляти поля важко, та й волога не затримується. Микола Васильович жартує, що живе в Карпатах. Але навіть у таких умовах йому вдається не тільки збирати гарний врожай, а й застосовувати на виробництві інноваційні рішення.

Так, зараз «АК Степанецьке» разом зі спеціалізованою компанією розробляє проект створення карти диференційованого внесення добрив, для реалізації якого будуть залучати дрони. Вартість такої роботи — €21 на га. Цього року планують застосувати цю новацію на тисячі гектарів.

Якщо говорити про матеріально-технічну базу, у господарства є власна сушарка американського виробництва потужністю 400 т/добу, що працює на газу та склади на 15 тис. т. Сільгосптехніку підприємство оновлює раз на 4 роки.

«Зраз маємо три трактори John Deere, сівалку Horsch, плуг Lemken, а з вітчизняної техніки є тільки трактор МТЗ»,— розповідає Микола Бабич.

Пильне око агроекспедиторів побачило ще й телескопічний навантажувач Manitou та розкидач органічних добрив Bergmann.

«В основному розкидаємо курячий послід, який купуємо у Василькові, що знаходиться приблизно в 120 км від нас. Виходить дорого, але ефективно. Органічні добрива вносимо на 70% площі по 10 т/га», — ділиться секретом засновник господарства.Свині господарства

Скільки коштує виростити кукурудзу?

Якщо вже заговорили про підживлення, то час вирушати в поля! По дорозі Микола Бабич лякає команду агроекспедиторів дикими кабанами: мовляв, зараз їх у кукурудзі доволі багато. Бували випадки, коли на одному полі водилося близько 70 гол. диких свиней і це доволі серйозна проблема. Кабани здатні знищувати великі площі посівів, тому під час збору врожаю до полів часто з’їжджаються мисливці.

Площі під кукурудзу на господарстві планують збільшувати, адже «цариця полів» та соняшник — найрентабельніші культури підприємства. Хоча господарство є насіннєвим, кукурудзу сіють здебільшого на товарний посів. Використовують насіння компаній KWS, Monsanto, Pioneer та Syngenta.

«KWS почали сіяти на товарний посів цього року. Ми вже третій рік закладаємо з ними експериментальні ділянки, з яких збираємо 10-11 т/га. З усіх гібридів обрали КЕРБЕРОС», — говорить директор господарства.

Загалом по регіону компанія KWS займає одну з лідируючих позицій за популярністю, а гібридами кукурудзи селекції KWS засіяно близько 20 тис. га. Компанія пропонує гібриди з показником ФАО від 190 до 400. Рекордну врожайність показав гібрид КРЕБС ФАО 400, з якого на демо ділянці в АФ «Корсунь» вдалося отримати 12,5 т/га.

Лінійку гібридів на підприємстві оновлюють щорічно. Таким чином, від гібридів, що показують низьку урожайність, відмовляються, а їм на зміну беруть інші гібриди.

Урожайність минулого року склала 9,2 т/га, а рекорд за весь час існування господарства — 21 т/га.

Щодо затрат по цій культурі, Микола Бабич назвав цифру в 24 тис. грн/га (минулого року — 18 тис. грн/га), з них близько 5 тис. грн — витрати на насіння, ще 5-6 тис. грн — на ЗЗР.

Про причини появи таких великих затрат та шляхи вирішення цієї проблеми розповіла спеціаліст з агробізнесу ПАТ «Креді Агріколь Банк» Діна Сапич.

«Озвучені витрати на гектар при вирощуванні кукурудзи в даному агропідприємстві дещо шокували. З одного боку, директор говорить про високі показники потенційної врожайності вирощуваних тут гібридів, а з іншого боку, вони нівелюються понесеними витратами на їх вирощування. На мою думку, керівництву АК «Степанецьке» слід переглянути технологію вирощування кукурудзи. Наприклад, скорегувавши густоту посівів, які здаються дещо загущеними. Також, в цілому, не зайвим буде об'єктивно переглянути статті витрат компанії і подумати про їх оптимізацію», — дає пораду експерт.

Технологія вирощування

На полі, куди приїхала АгроЕкспедиційна команда, посів проводився у кінці квітня. Тут посіяно гібрид Y-12 компанії Pioneer. Норма висіву становить 83 тис. га. Попередником була озима пшениця. Проводилася оранка та передпосівна культивація.

Окрім вищезгадуваної органіки, вносили також 100 кг/га безводного аміаку. З цим добривом у господарстві працюють вже шостий рік.

Стосовно системи захисту: тут вносили мінімальну норму грунтовогоий гербіциду компанії Аденго від Bayer та страховий комплекс Базис 15 г/га + Прима 0,5 л/га.

За словами регіонального представника Bayer в Черкаській області Володимира Філімонова, гербіциди спрацювали якісно: місця, де кукурудза не зійшла, були закриті і вони абсолютно чисті. Якби гербіцид спрацював неякісно і були специфічні погодні умови, то з’явилися б бур’яни, які б суттєво знизили урожайність поля.

Фунгіцид тут, як і в більшості відвідуваних нами господарств, не використовували, а от трихограму вносили.

«Стебловий метелик цього року вразив близько 15% посівів. Наступного року будемо обробляти Корагеном. Раз вніс і забув. Вийде трохи дорожче, десь 1,5 тис.грн/ га, але я думаю, що він свою ефективність покаже», — розповів Микола Бабич.

Збір урожаю планують проводити 5-6 жовтня. Агроекпедиційна команда визначила урожайність кукурудзи на рівні 10,14 т/га. На даний момент зерно має вологу на рівні 24,5%.

«Я б рекомендував цьому господарству обрати гібриди КРАБАС ФАО 300, КВС 6471 ФАО 340, КВС 381 ФАО 350. На сьогоднішній день в даному регіоні я б порадив сіяти гібриди UNIQUEDENT. Адже вони поєднали в собі такі характкристики як раннє ФАО 230, 260, 280, ремонтантністьі швидку вологовіддачу», — резюмував нашу інспекцію торговий представник з напрямку кукурудзи та олійних культур «КВС-Україна» Юрій Хроменко.

За словами експерта з компанії Bayer Володимира Філімонова, та система, що застосовується у господарстві — це здебільшого органо-мінеральне живлення. Не секрет, що з органікою заноситься велика кількість насіння бур’янів і їх ефективно проконтролювати можна тільки завдяки правильно підібраній технології захисту.

Ефективна технологія захисту на кукурудзі — це два застосування гербіциду: хороший ґрунтовий гербіцид, який забезпечує розвиток на перших етапах без конкуренції, і потім — конкретна страхова схема, яка в подальшому контролює весь вегетаційний період.

Про господарство Миколи Бабича можна розповідати довго, адже він не тільки заробляє, а й вкладає чималі гроші у розвиток села. Так, коштом аграрія було побудовано церкву з іконостасом, який приїжджі майстри створювали впродовж півроку, стадіон для місцевих команд, ресторан з боулінгом та більярдом та багато чого іншого. А пайщики отримують 8-17% орендної плати!

Нейтральні поля

Дорога до полів другого підприємства виявилася не близькою, тому нам вдалося проаналізувати ще кілька полів кукурудзи, що зустрілися у нас на шляху.

Наприклад, на євро-полігоні компанії LNZ Group було представлено невідомий нам гібрид, біологічна урожайність якого становить близько 7,36 т/га. Вологість зараз — 14,9%, а це значить, що тут кукурудзу скоро почнуть збирати.

На наступному полі ми зупинилися біля гібриду компанії Monsanto. Біологічна врожайність тут — 11,88 т/га, а вологість на даний момент складає 17,7%.

УРОЖАЙ

Землі підприємства «Урожай», що входить до одноіменної групи компаній знаходяться у більш рівнинному Шполянському районі. Цих аграріїв багато хто плутає з «великим» «Урожаєм», землі якого розташовані неподалік. Але експерти, які мали контакти з «меншим братом» говорять, що господарству є чим пишатися, незважаючи на відносно невеликі розміри.

Підприємство обробляє земельний банк розміром 1,8 тис. га, а всього в обробітку групи 7 тис. га землі. Тут вирощують пшеницю, ріпак, кукурудзу, соняшник, сою, а цього року почали вирощувати ще й овочі.

Овочева ділянка на крапельному зрошенні займає 8 га, з яких 3 га під цибулею та 5 га різноманітної капусти (білокачанна, броколі, цвітна). На підприємстві задоволені цим досвідом і наступного року планують збільшити площі під овочевими культурами. Це і не дивно, адже білокачанна капуста дає врожайність близько 100 т/га, що повністю компенсує затрати на її вирощування.

З реалізацією на підприємстві ще не визначилися. Поки ж тут готуються прибирати овочі до овочесховища, яке вже добудовують.

Але виявилося, це не всі сюрпризи, адже в «Урожаї» є своя форелева ферма та лінія з виробництва пелет із соломи. Переробляють здебільшого солому пшениці і ріпаку, але установка українського виробництва здатна робити пелети майже з будь-якого матеріалу. Вона здатна переробляти до 25 т/добу. Цікаво, що майже вся продукція йде на експорт. Надлишки пелет відправляють до місцевої школи, де за кошти підприємства встановили пелетний котел.

За словами завгоспу школи, таке опалення дуже вигідне. Наприклад, цього року при температурі в -20 градусів і підтримці +16 градусів в приміщені, котел спалював 1 т пелет на добу. Для прикладу, котел на вугіллі, який використовували в школі раніше, спалював 1,75 т вугілля на добу. Тобто, економію видно одразу!

Кукурудзяні справи

Стосовно кукурудзи, у господарстві вирощують гібриди Monsanto та Saaten Union. На полі, яке ми відвідали, посіяно 100 га кукурудзи гібриду Зузанн ФАО 280 від Saaten Union.

На цій ділянці, за підрахунками експедиторів, підприємство може розраховувати на 9,3 т/га.

Попередником кукурудзи тут був соняшник. Посів проходив на початку травня з міжряддям 70 см. Перед цим було проведено оранку на глибину 30-32 см та передпосівну культивацію.

Посів було проведено із внесенням гербіциду Аденго. Тут також вносили безводний аміак у кількості 150 кг/га, нітроамофоску — 150 кг/га, КАС — 150 кг/га .

По вегетації вносили гербіцид Примекстра Голд. Крім того, від шкідників застосовували трихограму черкаського виробництва.

«Схоже, що трихограма спрацювала, адже не видно уражених рослин. Раніше пробували застосовувати інсектицид, але за ефективністю вони поступалися трихограмі. Хоча, коли корова чи дика свиня зайде в поле, то ніяка трихограма не допоможе», — жартує заступник директора з рослинництва СТОВ «Урожай» Микола Гриценко.

Фунгіциди по кукурудзі не вносили, оскільки не було такої потреби. Погода була відносно сухою — з початку року на території господарства випало 390 мм опадів. Але місцями все ж зустрічаються спалахи фузаріозу.

У цьому випадку аграрій ризикував, адже на багатьох полях кукурудза сіється як монокультура, тому обробка фунгіцидом не завадила б.

Техніка, кредити та експорт

Кукурудза з «Урожаю» продається як на внутрішній ринок, так і за кордон. Експортом господарство займається самостійно і навіть має власний залізничний майданчик.

Зберігають збіжжя напільним методом. Для цього мають склад на 12 тис. т. У майбутньому планують побудувати сучасний елеватор. Також у господарства є власна сушарка американського виробництва.

У парку сільгосптехніки можна зустріти машини та агрегати марок Fendt, John Deere, Case, Lemken, Monosem, Horsch. Парк оновлюють щороку, докуповуючи щось нове.

Кошти на купівлю техніки залучають з кредитів і, якщо материнське господарство користується послугами Райфайзен Банку, то одне з дочірніх підприємств, що має назву «ім. Чкалова» користується послугами ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».