АгроЕкспедиція Соя 2016. День 2. Житомирщина: Аграрна технологічна компанія та Жива Нива

Першими ми оглянули поля холдингу-першопрохідця з вирощування сої — «Аграрної технологічної компанії» та «Живої Ниви», що вирощує органічну сою української селекції. В аналізі посівів та експертних рекомендаціях нам допомогли наші партнери з Науково-дослідного інституту сої, компаній Bayer, Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». 

АГРАРНА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ

«Сорт живе три роки», а сою в «АТК» вирощують ще з далеких 90-х. Такими твердженнями нас зустрічає в полях холдингу виконавчий директор Анатолій Колесник.

«Аграрна технологічна компанія» зі штаб-квартирою у місті Любар Житомирської області, має в обробітку 32,8 тис. га землі. З них під соєю — 16 тис. га.

За майже 20 років практики вирощування сої, тут перепробували понад 70 сортів. Зараз залишили лінійку з одинадцяти. При цьому, української селекції не сіють уже 10 років. Насіння завозять напряму з Канади (Онтаріо та Квебеку).

«Ми купуємо Foundation Seeds (супереліту) в обсязі 20 т для подальшого розмноження, але не більше двох разів, адже кожна нова репродукція призводить до набору вірусів. В насіннєвому фонді Foundation Seeds мінімальний вміст вірусів (до 2%), що дуже важливо для якості майбутніх врожаїв. Популярний в Україні канадський сорт Медісон завезла сюди саме наша компанія. Відразу попередимо, що зараз на ринку з'явилася маса підробок або неякісного товару під виглядом еліти або першої репродукції цього сорту»,— розповідає виконачий директор «АТК».

Для того, щоб постійно оновлювати насіннєвий матеріал і чітко контролювати переносників захворювань всередині сої, «АТК» використовують фотосепаратор ScanMaster та інше обладнання очистки на власному насіннєвому заводі.

Анатолій Колесник пояснив правила якісного насінницва, яких дотримуються в компанії:

• Якщо займаєшся насінням, треба проводити коректну обробку і десикацію якісними препаратами.

• Сою потрібно сушити при температурі не вище 37 градусів. Інакше насіння матиме погану схожість.

• Сою не можна «колотити». Якщо її кидаєш, схожість відразу падає на 2%. Вона частково відновлюється, але не завжди.

• Краще вирощувати повнорозмірну сою, а не ранньостиглі сорти.

• Україні вигідніше продавати не ГМО сою за рахунок зручної логістики і премій від замовників в $20-70 на тонну.

До речі, власну продукцію «АТК» збувають до країн ЄС, а також зернотрейдерам «Кернел» і «Каргілл». Та на разі ведуть будівництво ще одного заводу по переробці сої.

Як посієш…

У компанії переконані, що чим більш вузьке міжряддя, тим правильніший розподіл насіння. Тому тут сіють сою з міжряддям 35 см і 38 см. Норма висіву 600 тис./га. Перед збиранням проводять обов'язкову десикацію за допомогою оприскувачів.

Технологія захисту включає в себе: інсектицидну обробку один раз, потім фунгіцидно-акарицидно-фунгіцидну обробку вдруге, потім фунгіцидно-акаріцидну, потім акарицидну обробку вп'яте.

Ми оглянули лінійку сої з сортами Валас, Амадеус, Пресектус, Белград, Прескот, Медісон, Брайтон, DH 618 та іншими. Рослини у фазі пізнього цвітіння здорові, поле чисте від бур'янів і хвороб. Хоча місцями бачимо пігментацію на листках, що може бути ознакою грибка. Багато зав'язі на кущах. При цьому спостерігаємо, як соя загортає листя для самозбереження вологи.

«Стан посівів відмінний. Лінійка сортів добре підібрана, але я б для порівняння сюди включила ще скоростиглі сорти. Зараз тут все рослини приблизно в одному вегетаційному періоді. Але за допомогою підбору різних сортів можна диверсифікувати погодні ризики і зменшити навантаження на комбайни»,— коментує заступник директора Науково-дослідного інституту сої Любов Бочкарьова.

Припускаємо, що при наявності дощів у серпні з такого поля цілком можна було б зібрати близько 5 т/га, бо це індетермінантна соя з необмеженим ростом. Хоча без сюрпризів з погодними умовами не обійшлось.

«Прикро, що в серпні у нас випало 2,4 мм опадів. Деякі стручки починають абортуватися. Рослина буде їх скидати, таким чином захищаючись, щоб вижити і дати насіння. Цей рік став важким для сої, тому що нормального дощу не було з 18 липня. Здоровенний дощ з градом нещодавно побив у нас 3200 га сої. Цього разу він на сою потрапив, зазвичай — на кукурудзу. Зараз сою сильно «прижимає» погода, в найближчий тиждень дуже потрібен дощ!»— коментує виконавчий директор.

Не зважаючи на те, що аграрії називають попередній рік «не соєвим», а в цьому знову зіткнулися з примхами природи, в «АТК» прогнозують, що площі під соєю в Україні будуть збільшуватись, а технологія її вирощування — тільки покращуватись.

Виконавчий директор припускає, що максимум через 10 років під соєю в Україні буде 5-6 млн га землі. Середню врожайність при цьому Анатолій Колесник пророкує на рівні 2,2 т/га з розривом від 1,8 до 4,5 т/га в різних господарствах та умовах.

ЖИВА НИВА

Власник, директор та «інколи тракторист» підприємста «Жива Нива», що в Андрушівському районі Житомирської області, зустрічає нас, коли починає дощити. Олексій Язиков був тим, хто привіз сою у свій регіон у 2005 році. Зараз, він звертає увагу, що в навколишніх селах у людей соя навіть на городах.

Підприємство пана Олексія базується на одному принципі: «Потрібно вирощувати не культури, які нас прогодують, а годувати землю». Тому поля тут майже не орють і вирощують сертифіковану органічну продукцію.

«Ми починали з вирощування сої за технологією no-till і досягли непоганих результатів. Але після кількох років одноманітної технології захотілося чогось нового та цікавого. Так прийшли до органічного виробництва сої та органічного насінництва. Ми маємо сертифікати відповідності органік-стандартам. Співпрацюємо з організацією Bioland (Німеччина). У грудні 2016 р. будемо отримувати сертифікат Bio Suisse (Швейцарія)», — розповідає Олексій Язиков.

При цьому вся органічна продукція викуповується компанією Bioland, включаючи спельту. Всього у «Живій Ниві» 4,2 тис. га землі, з яких соя займає 3,3 тис. га. Це основна культура-годувальниця компанії. Також в структуру посівів входить соняшник, спельта, гречка, жито та фацелія. З наступного року планують ввести в сівозміну люпин. До речі, нам розповіли про новаторський експеримент, привезений директором з Німеччини — підсіювання сої в інші культури.

«Ми сіємо жито, потім його коткуємо і в нього підсіваємо культуру, яка нам потрібна. 26 травня в спельту була підсіяна соя. Також сіяли сою в овес і фацелію. Проблема в тому, що поки росте жито, воно витягує вологу настільки, що її потім не вистачає наступній рослині. Але бур’ян тримає. В Німеччині збирають 3,2 т/га при такій технології. Проте я її вже три роки підряд випробовую і зібрав максимум 1,5 т/га сої. Напевне, на четвертий рік експеримент повторювати не наважусь»,— пояснює директор.

З Норвегії пан Олексій привіз ще один «експеримент», який активно практикує — він ходить босоніж практично круглий рік.

«Весною розуваюся, а восени взуваюся. Дізнався про цю фішку після поїдки до Норвегії. Дискомфортно було лише раз, коли в Норвегії зайшов до морозильника, де купував молоко. А взагалі за місяць звикаєш. Стовідсотково скажу, що нежиттю точно більше ніколи не захворієш», — посміхається він.

У «Живій Ниві» вирощують насіння сорти Мавка, Анастасія, Білявка, Аннушка «Соєвого віку», Терек і Кубань Науково-дослідного інституту сої, Кордоба і Лісабон компанії Saatbau, Султана і Сігал компанії Probstdorfer Saatzucht, Алігатор компанії Євраліс.

Їдемо в поля подивитися та проаналізувати для себе сорти. Спочатку, трохи дивуємося кількості бур’янів, проте Олексій Язиков запевняє: для гарного врожаю вони — не перешкода. Мовляв, сусіди та проїжджі тішаться, що за лободою врожаю не видно, але насправді, це оманливе враження.

«Я не є прибчником інтенсивного обробітку землі, тому ми проводимо невеликий обробіток грунту на глибину насіннєвого ложа. Це дискування та культивація. Основне завдання органічного землеробства — щоб зверху була суха земля і не росли бур'яни (як в системі Овсинського). Тому після посіву ми проводимо боронування штрігельною бороною, що сприяє формуванню мульчуючого шару»,— розповідає директор.

При цьому, на полях «Живої Ниви» ширина міжрядь становить 12,5 см, а глибина посіву — 5 см. Сою цьогоріч сіяли 19-26 травня. Крім сидератів не вносили ніяких органічних добрив. З шкідниками і хворобами боролися за рахунок сівозміни та внесення трихограми. При цьому на деяких полях взагалі не було культивації. Ще під час посіву бур’ян сягав 15 см. Але збору він заважати не буде, а зерноочистка буде більш ніж якісною, запевняє пан Олексій.

«Головний момент, — підготовка насіння та його калібровка за розміром і вагою. Якраз для цього ми добудовуємо нову лінію зерноочистки — ще одну лінію Фадєєва. При цьому цікавий момент — столи на ній ми розмістили вертикально. Така конструкція дозволяє збільшити продуктивність лінії. Також в планах — встановлення аспіраційного сепаратора типу «Алмаз», «Сад-10», який буде калібрувати зерно за вагою».

Рентабельність у 300%

Розпитали ми у Олексія Язикова про затрати на гектар при вирощуванні органічної сої та її ціну на ринку. Директор вразив нас відповіддю про рентабельність у 300%. Як виявилось, компанія Bioland пропонує за тонну органічної сої € 570 без ПДВ.

«Дискова борона коштує $15, потім $2-3 закриття вологи, посів обходиться в $35, потім $2-3 прохід штрігель-бороною і три рази по $2 — роторної. Близько $55 буде коштувати прибирання. Додайте до цього витрати на паливо і вартість насіння і отримаєте весь розрахунок»,— підраховує керівник.

При цьому максимальна врожайність по сої у «Живій Ниві» сягала 3,5 т/га на грунтах з балом бонітету від 35 до 65. У минулому році тут мали збитки через засуху. А в цьому сезоні очікують отримати прибуток за рахунок удобрення полів сидератами. В цілому, планують отримати врожайність 2,5 т/га.

Дякуємо директору за відверту розповідь про експерименти в полях, пригощаємося органічними яблуками з його саду та їдемо далі.