АгроЕкспедиція Посівна. День 1. Волинь: Перлина Турії та Волинь нова

У фермерському господарстві «Перлина Турії» нас зустрічав його голова — Володимир Яренчук. Він розповів, що починали вони з 100 га у 2007 році. Наразі це велике господарство, що складається з «Перлини Турії» і ще двох маленьких господарств-початківців: «Поліська родина» та «Поліський колос». Земельний банк становить 6,9 тис. га, також є ферма на 1,5 тис. голів ВРХ.

Володимир Арсентійович говорить: цього сезону вперше за історію господарства озима пшениця погано перезимувала. Пересіяти довелося 600 га.

«Озиму пшеницю замінюємо на яру, ячмінь — на ярий ячмінь, ріпак — на овес. Це вдарило по нашому фінансовому становищу та по можливості дати землі більше мікроелементів, мінеральних добрив, кращого насіння, подбати про надійний захист. Навіть довелося кредит залучити для пересіву»,— розповідає директор ФГ «Перлина Турії».

Особливості посівної

До посівної готувалися з осені. Тоді ж закупили й мінеральні добрива. Сьогодні визнають: зробили помилку, бо ніколи ще ціна навесні не була нижчою, ніж восени. Але цього року трапилося саме так. Тому за тонну селітри переплатили 1,7 тис. грн.

Порівняно з минулим роком, затрати на посівну практично не змінилися. Із розрахунку на 1 га вартість посіву становила: для цукрового буряку — 30 тис. грн, ріпаку — 12-14 тис. грн, соя обійшлася господарству в 10-12 тис. грн, а зернові «затягнули» на 8-10 тис. грн.

Поля «Перлини Турії» розкинулися на Поліссі, де земля — болото, пісок і торф. Утім, професійний та виважений підхід дозволяє господарству вирощувати чимало культур.

Культури, що вирощуються

«Перлина Турії» вирощує озимих культур 1 тис. га (пшениця. тритікале, ячмінь, жито). Ярі культури: кукурудзи на силос — 300 га, кукурудзи на зерно — 400 га, буряки — 200 га, овес — 200 га, соя — 600 га, яра пшениця — 300 га, горох — 150 га. Також є гречка, просо, соняшник, морква. Картоплю вирощують тільки для потреб господарства, тому що невигідно. Ціна на картоплю кожного року коливається, а затрати на вирощування величезні. Не вирощують льон.

«Хоча можливо ще будемо співпрацювати з білорусами з його вирощування»,— зазначає фермер.

Доволі складна ситуація з житом. Володимир Яренчук розповідає, що коли минулого року реалізаційна ціна жита першого класу становила 800 грн/т, то пшениця коштувала 1600 грн/т. До того ж, якщо пшениця за гарних умов дає урожай 80 ц/га, то жита більше 6 т, напевно, ніхто не збере. Проте жито дає стабільний урожай, чого не скажеш про озимий ріпак. Тому сіяти жито все ж таки вирішили.

Головний агроном Петро Іванович Якимович везе нас у поле, демонструючи озиму пшеницю сортів німецької селекції. Її стан наші експерти оцінюють на «тверду четвірку». Те, що пшениця входила у зиму на ранній фазі розвитку, далося взнаки. Сорти німецької селекції перезимували трохи гірше ніж українські.

Добрива та засоби захисту

На посівах пшениці використовувався протруйник Грінфорт Стар компанії «Украгроком». У майбутньому її посіви оброблятимуть гербіцидом Грінфорт Преміум та Грінфорт ТМ 750.

Глибина заробки насіння — 3-4 см. І хоча прогнози на урожай аграрії дають неохоче, нам зізналися: очікують не менше 70 ц/га. Проте, це залежить від погодніх умов, зокрема відсутності заморозків.

Підхід до вибору насіння

«При виборі гібриду та сортів, у першу чергу звертаємо увагу на урожайність, стійкість до погодних умов, вимоги до ґрунту, вологовіддачу. Це відіграє велику роль», — говорить агроном Петро Іванович.

Цього року господарство планує сіяти гібриди кукурудзи з меншим ФАО — з 250-270 до 200-220.

«При минулорічній спеці кукурудза з більшим ФАО не змогла накопичити свій потенціал. Хоча ми маємо стабільно 100 і більше ц/га»,— розповідає головний агроном ФГ «Перлина Турії» Петро Якимович. Додає, що будуть сіяти багато кукурудзи на силос. Насіння кукурудзи на силос компанії «КВС-УКРАЇНА» гібрид БОГАТИР.

Далі вирушаємо подивитися на ріпак. Цього року посіви озимого ріпаку поділилися на дві частини. 600 га були засіяні в суху землю, а решта — після дощу. Ситуація докорінно відрізняється: ранній (ризикований) посів продемонстрував кращі результати перезимівлі.

Тут мова зайшла про ГМО. Нам стало цікаво, чи хотіли б аграрії вирощувати ГМ-культури на своїх полях. Головний агроном відразу ж зазначив, що плавали — знають, ГМ-ріпак дуже забруднює поля. Тому навіть якщо б його вирощування в Україні було законним, у жодному разі не практикував би таке насіння на своїх землях. Адже надає перевагу органіці. Хоча вона в Україні поки що не ціниться. Стосовно ГМ-сої агроном зробили таким категоричним не був...

Наявність техніки в господарстві

Із технікою проблем немає, каже фермер. Свої старі комбайни успішно змінюють на німецькі, які були у використанні, але з малою обкаткою — 300 мотогодин. Є у господарства і пристойні автомобільний та тракторний парки, обприскувачі. Тому в оренду брати техніку не доводиться. Хоча, колись пан Володимир саме з послуг оренди техніки починав свою роботу в сільському господарстві.

Нині основний прибуток господарству приносить цукровий буряк. Прогнози оптимістичні: вже сьогодні будується нове зерносховище на 6 тис. т. А це означає, що господарство планує збільшувати кількість землі та виробляти ще більше якісної продукції.

Господарство «Волинь Нива»

Друге господарство, яке ми відвідали у перший день АгроЕкспедиції — «Волинь Нова» (підрозділ «Волинь-Зерно-Продукт»). Нас зустрічає незмінно усміхнений та енергійний господар Євген Дудка. З приводу перебігу посівної та стану озимих він спокійний.

«Ми знаходимося на Волині і розуміємо, що це, в першу чергу, зона озимих культур. На весну в нас навантаження невелике», — говорить Євген Дудка.

За власними оцінками працівників господарства, близько 7% ріпаку не перезимувало. На пшениці були приморозки, але тут вирішили залишити усе без змін.

«Максимум, що зробили — дали додаткових 150 кг азоту на зріджених площах. У нас найулюбленіший сорт — Азано, він дуже вимогливий, але і високоврожайний. Його частка становить приблизно 10% серед пшениць», — говорить Євген Дудка.

Культури, що вирощуються в господарстві

Їх є три основні: пшениця, ріпак та соя. Останню вирощують років п’ять. Буряк цього року не перевищує 7% від посівних площ. До кукурудзи ставляться дуже стримано. На силос традиційно вирощують гібрид Богатир компанії «КВС-УКРАЇНА».

Під сою у господарстві виділено близько 4 тис. га. Цього року посіяли багато пшениці твердих сортів. Їх планують експортувати. Зокрема такі сорти пшениці користуються попитом в Австрії та Італії. Минулорічна врожайність пшениці по господарству склала 8,8 ц/га на круг. За секретами господарства виїжджаємо на поля. На останок господар говорить про ще одне цьогорічне досягнення своєї компанії.

«Ми збудували насіннєвий завод. Змонтували його за зиму. Потужності заводу щодо пшениці – 12 т/год. Себе повністю забезпечуємо власним насінням: горохом, соєю, пшеницею, ячменем, яриною. Купуємо лише гібриди»,— говорить пан Євген.

Впливає на ціну весняних посівних робіт девальвація гривні, що автоматично призводить до зростання цін на мінеральні добрива, насіння та засоби захисту рослин від шкідників, які в значній мірі є імпортними. Затрати на посівну цього року, за словами Євгена Дудки, зменшилися у доларах, але збільшилися у гривні.

«Якщо взяти витрати на 1 га, то вартість міндобрива, дизпалива знизилася в доларовому еквіваленті, ЗЗР — на рівні. Зарплата в гривнях, оренда в гривнях. Через це в доларах затрати на 1 га впали, а в гривнях зросли»,— говорить пан Євген.

Поля Волині

На полях підприємства нас зустрічає головний агроном «Волинь-Зерно-Продукт» Ярослав Мазуренко і відразу ж доповідає, що буквально годину тому завершили сіяти цукрові буряки. Також посіяли горох, яру тверду пшеницю, ярий пивоварний ячмінь. Залишилися тільки кукурудза і соя.

У зв’язку із відкриттям заводу підприємство цього року вирішило зайнятися вирощуванням гороху на насіння. Цією культурою засіяли 137 га.

«Зараз на ринку фактично немає хорошого та якісного насіння гороху, тому ми передбачили багато насіннєвих посівів. Близько 600 га посівних площ. Бачимо зміну клімату і ризики, що виникли у минулому році щодо вирощування сої. Зараз ми плануємо частину товарної сої замінювати на горох»,— пояснив Євген Дудка.

Що стосується озимих, у цьому господарстві вони мало чим відрізняються від загальної картини по регіону.

«Вологи восени, як ви знаєте, було дуже мало. Посіяли ми 3,8 тис. га ріпаку, з них майже 7% пересіваємо ярим ріпаком. Якщо те, що не пересіяли взяти за 100%, то 30% із них у гарному стані, 40% — у середньому, а 20% — у поганому, але таких, що не пересіваються. Озима пшениця у структурі посіву займає до 35%. Постраждав від заморозків сорт Азано — це близько 10%. Жодної площі не пересіваємо. Там, де перемерзло даємо додатковий азот на регенерацію та відновлення», — розповідає агроном.

Прагнення ділитись досвідом

Ярослав Мазуренко займається навчанням агрономів. Він говорить, що необхідність своєї школи виникла через те, що заходи Syngenta, Monsanto та інших компаній, що проводилися для агрономів, дають дуже мало практичної користі і спрямовані лише на те, щоб продати свою продукцію.

«А ми зробили зріз знань, і я вже бачу, що знає кожен з моїх хлопців, і яких знань йому не вистачає. Я даю на зиму завдання для самостійного вивчення, і тоді після зими, перед початком сезону, ще один зріз, завдяки якому ми бачимо, чи підкачали ми трохи мізки чи ні»,— розповідає Ярослав Мазуренко.

Усе, чого вимагають досягти представники «Волинь-Зерно-Продукт» — щоб їх підопічні господарства заклали правильно посівну 2016-2017 року. Для цього достатньо взяти за взірець господарства, що входять до структури компанії і стежити за інформацією, яку про роботу в них агрономи щодня розміщають на сайті.

«Ми маємо господарства, розташовані в чотирьох різних зонах Волині, які за своїми умовами відповідають зонам господарювання наших партнерів. Тобто будь-який партнер може дивитися на нашу технологію, щоб отримувати кращі врожаї»,— пояснює Євген Дудка.

«Волинь-Зерно-Продукт» надає партнерам ресурс. На сьогодні компанія кредитує своїх партнерів приблизно на 250 млн. Схема кредитування тут така: або кредитують усім, або нічим.

«Надаємо міндобрива, насіння, паливо, ЗЗР у кредит, якщо є історія позитивних відносин з нами. Рахуємо теоретичний урожай, теоретичні ціни і ризикуємо, але лише за умови, що до нас в усьому прислухатимуться щодо технології та сівозміни»,— розповідає господар.

Саме ж підприємство доволі легко залучає фінансування для своїх потреб. Співпрацюють із рядом банків, включаючи державні. З Credit Аgrіcole працюють за партнерськими програмами, кредитують також ОТП та Аваль.

Партнери «Волинь-Зерно-Продукту» — близько 500 господарств з земельним банком від 50 до 1,5 тис. га. Серед них близько 200 партнерів, які потребують кредитування.