Дайджест новин 2017 року. Підбиваємо підсумки

1. Урожайність

У 15 областях України зафіксовано рекордну за часи незалежності України урожайність декількох культур. Мова йде про ячмінь, якого намолотили 8,6 млн тонн, з урожайністю 3,43 т/га. Також рекордів досягло жито, якого намолотили 471 тис. тонн, з урожайністю 2,83 т/га. І останньою культурою у цьому списку став ріпак, якого зібрали 2,1 млн тонн, з урожайністю 2,76 т/га.

Новий український гібрид картоплі, який  виростили вчені Київського Інституту картоплярства, приніс 35 т/га. Рекордсмен дозрівав на полях Херсонщини, адже був наданий Інституту зрошуваного землеробства НААН для конкурсно-екологічних випробувань. Показники урожайності більш ніж у два рази перевищують дані сортів, що використовуються на Півдні України. Правда, назви для цієї картоплі ще не придумали.

На території України збирається 6% всього світового урожаю полуниці. Цей показник дозволяє нам потрапити до переліку топ-країн за обсягами збору полуниці. Так, серед країн Європейського Союзу Україна займає за цим показником 7-ме місце.

2. Незвичні культури

Усі давно звикли, що Україна — держава пшениці і соняшнику, а як щодо культур, які раніше були для нас «дикими»?!

Олександр Джига, агроном з Вінниччини створив власну трюфельну ферму. У його теплицях уже підростають саджанці декількох сортів дерев, на корінні яких через кілька років будуть рости «золоті» гриби.

Садівник з Одещини Віктор Жадан займається вирощуванням екзотичної для України горіхоплідної культури — горіху пекан. За своїми властивостями пекан значно кращий від усіх відомих горіхоплідних культур. Традиційно його вирощують у Північний Америці, проте одеському садівнику вдається робити це в умовах півдня України.

Ще один одесит заклав унікальний сад, де одночасно вирощує волоський горіх, фундук і, знову ж таки, трюфелі. Садівник вважає, що саме такий сад є найбільш рентабельним у плані вирощування горіхоплідних культур, адже з однієї площі збирається одразу три види врожаю.

Господарство на Херсонщині займається вирощуванням найдорожчої у світі спеції — шафрану. Перший урожай вагою 300 грам господарство отримало у жовтні, за півтора місяці після висадки. Збирання проводиться вручну, з одного гектара можна отримати 4-10 кг рилець.

3. Культури, популярність яких зростає

Перспективно стало вирощувати гречку. За словами експертів, культура є досить рентабельною, і за правильних умов з одного гектару можна отримати до 12 тис. грн чистого прибутку. Тому українські аграрії вирішили збільшувати площі під посів гречки.

Але тут є й протилежна думка, яку висловив Микола Малієнко, директор СТОВ «Перемога» і голова Міжнародної асоціації виробників гречки.За його словами, зараз відбувся значний обвал цін на споживчому ринку —  не завдяки перевиробництву гречки нашими аграріями, а через збільшення обсягів не лише легального, а й нелегального завезення круп із Росії.
Для українських виробників цього року закупівельна ціна не перевищує 8-9 тис. грн за тонну. При цьому, якщо порахувати собівартість виробництва цієї культури, то часто лише орендна плата може сягати 5-6 тис. грн за гектар, а якщо додати витрати на всі агротехнічні заходи, то набігає щонайменше 12-13 тис. грн.

Названо найбільш перспективні нішеві культури для фермерських господарств. Популярними у наступному сезоні будуть квасоля, прянощі, сорго, нут, горох, сочевиця, гірчиця та льон, з ягід — малина, полуниця, ожина, суниця, чорниця та журавлина.

Останніми роками на 96% зросла кількість виробників органіки. На сьогодні в Україні налічується 305 сертифікованих продуцентів. І хоча періодично виникають проблеми зі збутом, господарства це не зупиняє.

4. Досягнення український селекціонерів

Українські науковці представили найкращі сорти озимої пшениці вітчизняної селекції. Щорічно на демонстраційному полігоні Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції вирощується понад 100 сортів озимої пшениці української селекції. За результатами жнив поточного року й було складено рейтинг найкращих. Найвищу урожайність зафіксовано на сортах: Золотоколоса — 5,32 т/га, Фаворитка — 5,10 т/га та Чорнява — 4,82 т/га.

Науковці представили найбільш морозостійкі сорти озимих пшениці та ячменю. Серед сортів ячменю найбільш морозостійкими виявились Жерар і Росава. Найвитривалішою до холодів пшеницею стали: Вдала, Благодарка Одеська і Заграва Одеська.

5. Політика VS аграрний сектор

Верховна Рада України проголосувала за продовження земельного мораторію ще на рік. Тому аграрії поки ще можуть видихнути й не думати, де брати гроші на купівлю земель.

Уже в 2018 році на розвиток садівництва та ягідництва держава виділить 6,3 мільярда гривень. За словами експерта, ці напрями наразі є достатньо перспективними, тому фінансування їх буде тільки збільшуватись.

6. Рекорди

Аграріям не позичати креативності. Так, цього літа на Київщині створили «кукурудзяний лабіринт», що з висоти виглядає, як карта України. Він займає площу більш ніж 4,5 га.

Національний рекорд поставили і на Херсонщині, де на рисовому полі виростили портрет Тараса Шевченка, який видно навіть із космосу. Його довжина становить 34,1 м, ширина — 40 м. Цей гібрид злакової рослини вивели у місцевому Інституті рису. Увесь секрет кольору в пігменті, що міститься у цьому виді рису.

На збереження до Всесвітнього сховища насіння, що у Норвегії, прийнято зразки насіння кількох сортів м’якої озимої пшениці селекції Миронівського інституту пшениці ім. В.Ремесла НААН. До банку потраплять: Миронівська 808, Миронівська 65, Мирхад та Крижинка. Загалом, у сховищі в кінцевому результаті міститиметься до 4,5 мільйона зразків різного насіння з усього світу.

7. Міжнародні новини

Серед цьогорічних досягнень опинилися цукрові буряки селекції KWS, що встановили новий світовий рекорд урожайності. 106,4 т/га гібриду МАГНОЛІЯ зібрала жінка-фермер у Чилі. Вона зауважила, що наступного року збере 200 т/га.

Світовий рекорд урожайності кукурудзи встановили в Америці, де зібрали 34 т/га з гібридом P1197AMTM від Pioneer. Тому нам є до чого прагнути!

Цього року команді SuperAgronom.com вдалося потрапити на найзначнішу подію (звичайно, після збирання урожаю) для аграріїв. Мова йде про виставку Agritechnica 2017, що проходила в німецькому Ганновері. Уся інформація з цього заходу постійно висвітлювалась на сайті, тож можна переглянути фотозвіти і онлайн-блог та згадати найцікавіші моменти найбільшої у світі виставки сільгосптехніки.

8. Технології

Українські винахідники не дрімають і постійно працюються на благо держави, зокрема, для аграрного сектору.  Нещодавно стало відомо про розробку найбільшого безпілотного апарату, який здатен автоматично в високоточному режимі розпилювати ЗЗР. Маршрут дрона визначається за координатами GPS, а політ здійснюється на висоті 5-10 м. При цьому продуктивність роботи апарату становить — 75 га/год. Називається цей агрегат DR-60. Його розробили у компанії Aerodrone.

В Україні розпочав роботу проект Twinning, основним завданням якого є «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин відповідно до вимог ЄС для забезпечення належного використання засобів захисту рослин та поліпшення пов’язаних інспекцій та лабораторних послуг». Також проект передбачає здійснення організаційного та функціонального аудиту Держпродспоживслужби, включаючи інспекторський склад та лабораторну мережу, проведення тренінгів та надання допомоги в процесі акредитації лабораторій.

Українські науковці створили дослідно-демонстраційний полігон краплинного зрошення загальною площею 3,07 га. Основною метою функціонування полігону є проведення експериментальних досліджень з метою відпрацювання різних технологічних варіантів вирощування просапних культур за краплинного зрошення.

В Інституті зрошуваного землеробства НААН відкрили універсальний насіннєвий завод. Це дозволить ІЗЗ очищати, сортувати і доводити до високих кондицій насіння всіх культур — пшениці, кукурудзи, сорго, люцерни та ін. Він прискорює процес доробки насіння у 4-5 разів. Потенційні виробничі потужності заводу становлять до 5 т насіння за годину.

9. Як змінилась структура посівних площ

За результатами інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення посівні площі у підприємствах на території Житомирщини збільшились на 40 тис. га (+7% до показника 2016 року) та становлять 648,6 тис. га.

У минулому році посівні площі під соняшником в Україні були рівні площам під пшеницею. У цьому році ситуація була ідентичною, при чому, спостерігається тенденція до подальшого збільшення посівних площ під олійною.Цілком можливо, що через кілька років олійна культура за обсягами виробництва перевищить пшеницю.
Зараз в Україні спостерігається тенденція зміщення посівних площ під кукурудзою в сторону Півночі за рахунок зменшення площ на Сході країни. Зараз на Півночі знаходиться чверть всіх площ під кукурудзою, на Сході — 31%, в центральній частині країни зосереджено 22%.
За даними Мінагрополітики, соняшником цьогоріч було засіяно 5,96 млн га площ, при цьому, площі під посівом пшениці становили 6,1 млн га.

Мінагрополітики оприлюднило прогноз виробництва зернових, загальним обсягом 62,338 млн тонн. У розрізі деяких культур урожай становив:
пшениця — 26,1 млн тонн;
жито — 497,4 тис. тонн;
ячмінь — 8,2 млн тонн;
кукурудза на зерно — 25,5 млн тонн;
гречка — 180 тис. тонн.
Також зібрано 3,8 млн тонн сої, 2,2 млн тонн ріпаку, 11,6 млн тонн соняшнику, 13,8 млн тонн цукрового буряку.

Виробництво картоплі зросло на 2,1%. Станом на 1 листопада поточного року в Україні вироблено 22,2 млн тонн картоплі, що на 2,1% більше, ніж станом на аналогічну дату минулого року. Нагадаємо, за прогнозами Мінагрополітики, в 2017 році урожай картоплі в Україні очікувався на рівні 20,5 млн тонн. Внутрішнє споживання прогнозувалося на рівні 6,3 млн тонн.

10. Стан рослин у весняно-літній період

Вплив екстремальних заморозків на розвиток культур. Для озимих зернових культур короткочасне зниження температури не стало екстремальним, хоча стресу рослинам завдало.
Що стосується ярих колосових культур, то зниження температури істотно не вплинуло на стан посівів. Незначне ушкодження листя відмічалося у частині регіонів, проте вузол кущення зберігся, тому рослини після потепління продовжили вегетацію.
А от для рослин кукурудзи яка відзначається підвищеною вимогливістю до тепла, такий температурний режим був екстремальним. Частина площ під кукурудзою, що були посіяні до 1 травня, потребували пересівання, оскільки рослини знаходились у фазі 3-5 листків. Надземна вегетативна маса таких рослин переважно повністю загинула. Кукурудза, що посіяна після 1 травня, у той момент знаходилася у фазі проростання насіння і лише починала сходити, тому суттєвої шкоди таким посівам низькими температурами завдано не було.

Вимоглива до тепла і соя, вона не переносить заморозки як на початкових етапах розвитку, так і в подальшому. Зниження температури повітря до 1-3ºС, яке спостерігали у ніч із 10 на 11 травня, на площах, які були посіяні до 5 травня, призвело до часткової загибелі посівів. Якщо зрідження посівів складало більше 30% від заданої густоти —  посіви пересівали.

11. Останні дані про стан озимих

На початку листопада SuperAgronom.com зібрав дані від агрономів про стан посівів озимих з різних регіонів. Він виявився нерівномірним, залежно від областей.
Так, на Херсонщині сходи озимих отримали незадовільні, деякі аграрії задисковували поля та будуть їх пересівати навесні. Більшість господарств сіяло озимину в суху землю, сподіваючись на осінні опади, проте дощів, які б виправили ситуацію, так і не дочекалися.

А от на Київщині ситуація зовсім інша. Озимих по області посіяно мало, бо через дощі не було змоги зібрати урожаї з багатьох полів. Відсоток сходів дуже великий. Дощі пішли вчасно, а погода досить тепла, тому озимі почували себе якнайкраще.

Задовільний стан озимих спостерігався і на Полтавщині. Сходи пшениці були у фазі 3 листочка. Сходи на той момент були отримані лише на половині площ, тому, що сіяли в кінцеві строки.

Нерівномірний розподіл опадів вплинув на стан посівів озимих. Осінній період 2017 року характеризувався не надто сприятливим гідротермічним режимом, особливо в першій половині вегетації, що не дозволило рослинам пшениці озимої та інших озимих колосових культур на більшості площ після непарових попередників вчасно розкущитися, утворюючи відносно потужну вегетативну масу і кореневу систему, і накопичити необхідну кількість пластичних речовин.
Однак, з огляду на проведений аналіз погодних умов більшої частини осіннього періоду і стан озимих зернових культур і ріпаку, який в більшості посівів є хорошим і задовільним, в НААН очікують, що результати зимівлі озимих будуть успішними і, як наслідок, стануть запорукою вагомого врожаю.

Посіви озимих на Київщині входять у зиму в досить доброму стані. Сходи по області отримані на 100% площ. Станом на 14 грудня пшениця перебувала на стадії середини кущення. Озимий ріпак — у стані 6-8 листків, а раніші посіви — 10 листків. Протягом вегетації озимих дощі йшли регулярно, посухи не було. Та й під посів була достатня кількість опадів.

12. Трішки про сумне

Рекорди не завжди бувають позитивними. У цьому році, наприклад, посівна кампанія виявилась небувало дорогою. Загальна вартість весняно-польових робіт становила 100 мільярдів гривень і виявилася значно більшою, ніж в минулому році.

За роки незалежності площі під зрошенням скоротились більш ніж у 5 разів. Постійного поливу в Україні потребують 18,7 млн га орних земель. Натомість повноцінно зрошуються всього 475 тис. га угідь. Для порівняння: 25 років тому ці площі становили 2,65 млн га.

Змусили похвилюватись також  неочікувані морози в квітні, хвороби ріпаку, зменшення загального врожаю овочів, а також гризуни, які спокою посівам не давали. Але ми все перебороли, все пережили.

Залишайте всі погані події у році, що йде, викидайте непотрібні речі і негативні емоції. І нехай 2018-й буде гарним числом для урожаїв.

Дякуємо, що були з нами весь цей рік!