Коли перший досвід виявився вдалим: як у Арніці сочевицю вирощували
В агрохолдингу «Арніка» органічне землеробство поступово набуває все більших об’ємів, адже органіка сьогодні — питання актуальне. А оскільки в органічному виробництві хімічні добрива перебувають під забороною, аграріям потрібно шукати ефективні шляхи для живлення рослин і ґрунтових бактерій.
Бобові у сівозміні — на щастя
Тому, щоб збагатити ґрунти азотом, у господарствах «Арніки» намагаються максимально насичувати сівозміни бобовими, які здатні фіксувати азот із повітря та залишати після збирання «поживу» наступній культурі.
За системою землеробства «Древлянська», яка з цього року впроваджується в господарствах Арніки, — пояснює Володимир Іванюк - радник генерального директора з органічного землеробства- в основу покладено принцип, що в сівозміні повинно бути 50 % бобових культур не менше двох-трьох видів.
«Найбільше в нас у сівозміні сої, але є й набагато кращі за неї бобові культури, котрі фіксують більше азоту і менше його витрачають на себе. Ми довго придивлялися до тих культур, які могли б урізноманітнити наші сівозміни, і нарешті зупинилися на таких не надто популярних сьогодні, проте цікавих культурах, як сочевиця та нут», — уточнює шеф-агроном «Арніки» Сергій Середа.
Він пояснює, що попередньо усі нові культури тестують на дослідних ділянках, визначають їхні особливості, підбирають технологію. І потім уже вводять культуру у промислові посіви. Такий підхід дає змогу «спіймати двох зайців одразу»: із самого початку виявити усі особливості вирощування культури, щоб потім не було неприємних сюрпризів, та дібрати оптимальну технологію вирощування.
Сочевицю на полях господарства «Новомосковськ-Агро» у промислових масштабах цього року вирощували вперше. На полі площею 53,5 га висіяли сорт Лінза, який науковці та практики сьогодні вважають одним із чотирьох найбільш придатних та рекомендованих для України.
«Сорт має період вегетації 85 днів, є стійким до вилягання та обсипання. Також має певну стійкість до ураження аскохітозом і кореневими гнилями. Взагалі сочевиця, як культура в цілому, хороша тим, що більшість сортів у насіннєвій оболонці мають танін, який володіє фунгіцидними властивостями. Таким чином, культура менш вразлива до хвороб, особливо гнилей, ніж інші бобові. В органічному виробництві це має подвійне значення, бо фунгіцидних обробок, як і будь-яких інших захисних хімічних обробок, ми не проводимо взагалі», — пояснює Сергій Середа.
Особливості вирощування та збирання сочевиці
Попередником культури була соя. Після збирання попередника на полі провели оранку оборотним плугом. Увесь цикл наступних технологічних операцій на полі був таким:
- ·Три проходи важкою зубовою бороною.
- ·Досходове боронування штригель-бороною (сітчаста борона) для контролю бур’янів у фазі білої нитки.
- ·Боронування по сходах сітчастою бороною — виконувалося 3 рази.
Як зауважив Володимир Іванюк – така система обробітку дозволила отримати посіви практично чистими від бур’янів, незважаючи на те, що через посуху висота рослин становила близько 20 см.
Сіяли сочевицю 10 квітня з нормою висіву 1,3 млн насінин/га. Норму висіву обирали також з урахуванням майбутніх боронувань сходів культури та можливих втрат рослин під час боронування.
Проте, варто зазначити, за традиційного вирощування під час боротьби з бур’янами сочевиця також страждає, оскільки повністю нетоксичних післясходових гербіцидів для культури на даний час не існує.
«Оптимальна глибина висіву сочевиці становить 3-7 см, проте потрібно обов’язково дивитися і на сорт культури (крупно- чи дрібнонасінний), і на вологість ґрунту. Якщо ґрунт сухий, глибину заробляння насіння можна збільшувати, якщо ж перезволожений (хоча це зараз для нашої зони вирощування не зовсім характерно), глибину потрібно зменшувати. Тому якісь дуже конкретні норми у цьому випадку рекомендувати не буду, все залежить і від поля, і від погодних умов», — каже Сергій Середа.
Збирання урожаю проводили 20 липня. За словами шеф-агронома, краще не затягувати зі збиранням та вкладатися в оптимальні для культури строки (друга половина липня — перша декада серпня), навіть якщо верхні боби ще недостатньо сухі. Якщо почати збирання пізніше, існує великий ризик розтріскування бобів нижнього ярусу та досить значних втрат урожаю. У випадку, коли верхній ярус ще зелений і розвивається, можна застосувати скошування із досушуванням рослин протягом 3—4 діб у валках, а потім вже проводити обмолот. Проте це може бути ризикованим у дощове літо — а в останні роки, як бачимо, літні місяці дощами балують дуже рідко.
У господарстві «Новомосковськ Агро» сочевицю зібрали саме вчасно, тому й урожай отримали гарний — 1,8 т/га. Враховуючи вказаний оригінатором сорту (Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук) потенціал урожайності 2,1 т/га, результат дійсно чудовий. А якщо іще згадати, що це перший досвід вирощування сочевиці у господарстві, то можна зробити висновок: навіть у роки з несприятливими кліматичними умовами можна успішно вирощувати і вже знайомі, й нові культури, якщо підійти до справи виважено та спочатку випробувати свої сили на невеликих дослідних ділянках.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
