АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Чернігівска область: Агрольон та Надія

Отож, разом з нашими партнерами — Bayer, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Украіна», Credit Agricole Bank, PEUGEOT CITROЁN UKRAINE — інспектували кукурдзу Чернігівщини.

Головні особливості вирощування кукурудзи в Чернігівській області в 2017 році:

1. Весняні морози сильно пошкодили посіви кукурудзи, багато господарств регіону змушені були пересівати культуру.
2. Холодні ночі і в цілому різкі перепади денних і нічних температур сильно зменшили енергію росту і збільшили період вегетації кукурудзи.
3. Через кліматичні зміни аграрії Чернігівської області почали вирощувати кукурудзу з ФАО вище 300. Хоча до недавнього часу багато сіяли гібриди з ФАО не вище 220-260.
4. На відміну від ряду інших регіонів України, які постраждали від посухи і подальшого вигоряння посівів, на Чернігівщині випало достатня кількість опадів.

Технологія вирощування кукурдзи на підприємстві «Агрольон»

Першим ми відвідали господарство «Агрольон» в Коропському районі. Тут нас зустрів заступник директора по агровиробництва і за сумісництвом головний, а точніше, єдиний агроном Юрій Олефіренко

.

Компанія була створена на базі заводу з переробки льону. Довгий час господарство робило ставку саме на цю культуру, але через втрату рентабельності — в 2008 році припинили виробництво. Після цього почали вирощувати традиційні для України ТОП-культури — кукурудзу, сою і соняшник.

Земельний банк підприємства «Агрольон» нараховує 3 120 га.У структурі посівів кукурудза займає 1 300 га, соняшник посилання — 1 100 га, соя — 600 га. Трохи вирощують і вівса — для тваринницької ферми, яка також є однією з трьох підприємств, що входять в структуру «Агрольону»

На наступний рік розраховують розширити посіви сої. А під урожай 2018 р готуються сіяти озиму пшеницю.

«Будемо намагатися виходити на 5-пільну сівозміну — без неї нічого не буде. Я агроном майже з 30-річним стажем і мене колись вчили сіяти соняшник раз в 7 років, навіть раз в 11. Зараз, на жаль, доводиться сіяти через рік-два », — скаржиться Юрій Олефіренко.

В районі широке розмаїття грунтів: від піщаних дерново-підзолистих до темно-сірих опідзолених. Перевірити це можна за допомогою інтерактивної карти ґрунтів України. Заступник директора з виробництва жартує, що навесні, коли плуг «копає», на одному полі можна побачити всі види грунтів.

Обробіток грунту. На підприємстві два роки тому ввели оранку. Наприклад, після кукурудзи проводять оранку і сіють соняшник. Тут вважають кращим комбінований обробіток грунту: рік оранка - рік дискування.

«Перед моїм приходом в компанію тут використовували технологію No-Till, але «обпеклися ». Щоб її правильно використовувати, потрібні роки. Можна, звичайно, перейти, але бажаного ефекту доведеться чекати дуже довго», - каже Юрій Олефіренко.

Сівба. Під'їжджаємо до поля, де посіяно гібриди Limagrain Адевей. Норма висіву — 80 тис./га. Попередник — соняшник. У минулому році його задискували, навесні пройшов ущільнювач, вологу закрили боронуванням, а 1 травня провели сівбу.

Добрива, система захисту. Вносили 2,5 кг/га карбаміду і 100 кг/га селітри. Потім застосували Примекстра Голд 720 і вже потім страхової гербіцид. На підприємстві працюють з препаратами Bayer, Syngenta, DuPont. За словами заступника директора з агровиробництва, раніше в господарстві економили на ЗЗР. Зараз намагаються купувати тільки оригінальні препарати.

До розмови приєднується директор підприємства Володимир Михалишин, якого АгроЕкспедитори вдало зустріли по дорозі в поля.

«Економити на землі не можна. Ні на насінні, ні на засобах захисту. Нормальні гербіциди — це хороший урожай, добрива даси — ще краще. Якщо вся технологія дотримується по вирощуванню, значить, буде урожай », — упевнений він.

Примхи погоди. Цей рік багатьом місцевим аграріям запам'ятається весняними морозами, холодними ночами і різким коливанням денних і нічних температур.

Однак частина гібридів пройшла «випробування морозом». Наприклад, за словами Юрія Олефіренко, у них гібриди кукурудзи Limagrain витримали «льодовиковий період».

У цьому ми переконалися на наступному полі з гібридом ЛГ 30315. Посіви в чудовому стані. Менеджер з регіонального розвитку «Лімагрейн Україна» в Чернігівській області Вадим Смілянець розповідає, що цей гібрид самий ранній зубовидний в лінійці компанії Limagrain.

За його словами, компанія за останні кілька років змінила своє портфоліо майже на 80%. Зайшли нові гібриди кукурудзи середньої та ранньої групи стиглості, які більшою мірою підходять для північних регіонів, наприклад, Чернігівщини.
На жаль, проблеми з посухою вже починає відчувати і північна Чернігівщина. У Limagrain намагаються знайти оптимальне рішення в умовах дефіциту вологи за допомогою нових технологій.

«Важливий момент — гібрид ЛГ 30315 розрахований під технологію HYDRANEO®. Це не тільки оптимізація посухи, а й оптимізація стресових умов», — стверджує Вадим Смілянець.

До речі, ФАО гібрида ЛГ 30315 — 280. Юрій Олефіренко розповідає, що в їх зоні раніше ніколи не сіяли гібриди з ФАО вище 220. Хоча і визнає, що все залежить від вологовіддачі. «Зараз ФАО високе, вологовіддача моментальна. Чим більше ФАО, тим більше буде врожайність », — говорить він.

До розмови приєднується старший менеджер з регіонального розвитку Чернігівської та Київської областей компанії «Лімагрейн Україна» Наталія Каражбей.

«У зв'язку зі зміною кліматичних умов, а саме: значне підвищення температурних максимумів і середньодобової температури за вегетаційний період — наші колеги з Гідрометеоцентру констатують цей факт) ми маємо справу зі збільшенням вегетаційного періоду наших культур, в тому числі і кукурудзи, а також "придбали зони" із середнім і сильним ступенем посухи. Також значно змінилася кількість опадів в сторону зменшення за останні 5 років. Все це змінило підходи до вибору гібридів для Чернігівського регіону. На ринок України вийшли гібриди кукурудзи Limagrain, які зменшують ризики посухи при її вирощуванні. Тобто у погоди немає шансів, щоб негативно вплинути на врожайність. Сильна генетика, висока врожайність і пластичність при економічно вигідних цінах на продукти - все це характеризує нові гібриди кукурудзи, такі як Адевей, ЛГ 30315, ЛГ30215, ЛГ30273», — підкреслила Наталія Каражбей.

За останні два роки, за її словами, в більшій половині господарств сусіднього Новгород-Сіверського району вже вирощують кукурудзу з ФАО 340.

Наостанок цікавимося, при якій вологості на підприємстві збираються прибирати кукурудзу. Як стверджує Юрій Олефіренко, при збиранні вони вже навіть не звертають увагу на вологу.

«Уже не дивимось на вологу. Мінімальна вологість у нас була в 2014-му — 19-22%. У 2015 році — 22-24%. У минулому році починали прибирати кукурудзу при 22% і закінчували при 34%. Вже зима насувається. Чим менше вологість, тим краще, але на неї ніхто не дивиться. У нашій зоні за 30 років моєї роботи сухої кукурудзи практично ніколи не було. Нижче 19% я кукурудзи не бачив », — уточнив аграрій.

Тепло попрощавшись з представниками «Агрольону», ми вирушаємо далі.

До речі, досліджувати чернігівську кукурудзу на нашому новому АгроЕкспоМобілі PEUGEOT Traveller одне задоволення. Вважай, подорожуємо першим класом!

Технологія вирощування кукурудзи в «Надія»

Другу половину першого дня агроекспедітори провели в с. Конятин Сосницького району на підприємстві з дуже обнадійливою назвою - «Надія». Зустрічав та проводив нам екскурсію директор підприємства Ігор Романов.

Зараз у «Надії» в обробітку — трохи більше 500 га землі. Різноманітністю культур поки не дивують. Основних всього три: кукурудза (215 га), соняшник (200 га) і пшениця (100 га).

Підприємство «Надія» — досить цікаве підприємство. Його директору, Ігорю Романову, під час розмови не раз вдалося нас здивувати. Стиль ведення ним господарства розриває багато шаблонів.

Як ви думаєте, що зробить в першу чергу людина без аграрномічної освіти, який раніше не був пов'язаний з сільським господарством? Напевно, найняв би досвідченого агронома, щоб той взяв на себе всі технологічні проблеми. Але Ігор Станіславович почав самостійно вивчати агрономію, читати підручники, довідники, радитися з професіоналами і таки освоїв агронауку. Так що штатних агрономів на підприємстві немає — директор вирішує технологічні питання самостійно. Звичайно, в цьому йому допомагають консультанти компаній-партнерів, таких як «Лімагрейн Україна» і «Бізон-Тех».

«З компанією «Бізон-Тех» ми почали працювати майже відразу. Що важливо в наших взаєминах — це чесність і надійність як партнерів. По-перше, вони поганого не порадять. А по-друге, я завжди впевнений, що поставки будуть вчасно, в повному обсязі та відповідної якості», — ділиться досвідом Ігор Романов.

А ще, за його визнанням, дуже велику роль відіграє впровадження у виробництво сучасних технологій, точного землеробства. Система Cropio не тільки допомагає знати, що відбувається на полях, а й підказує, як треба діяти в різних ситуаціях.

Тим більше, що підприємству дісталися аж ніяк не найкращі угіддя. Крім того, що ґрунт тут в основному піщаний, багато полів давно не оброблялися. Доводилося буквально викорчовувати цілі ділянки, порослі лісом, які при цьому рахувались як сільськогосподарські. Так що вкладати доводиться чимало, але витрати варті результату. Це підтвердили і експерти, які відвідали «Надію» разом з АгроЕкспедиторами.

«Я вважаю, що піщаний ґрунт краще «окупає» вкладені в такі поля кошти. Адже те, що ми вкладаємо в «пісок» по азотним, по комплексним добривам, він здатний швидше «віддати» в продуктивність культури, ніж чорнозем. Адже тільки частина з того, що ми вкладаємо в чорнозем, використовує рослина. Решта - так і залишається в ґрунті. А піщані мало що залишають собі. Велика частина переходить в рослину»,  — стверджує менеджер з регіонального розвитку Чернігівської області «Лімагрейн Україна» Вадим Смілянець.

Обробіток грунту. Характеристики ґрунту визначають і методи обробітку. Оранку не практикують —  немає сенсу піднімати знизу пісок і заривати глибше хоч якийсь шар родючої землі. Тому основний метод —  глибоке розпушення та обов'язкове дискування. До речі, в планах у підприємства максимально використовувати наявний ресурс тваринництва. Покращуватимуть якість ґрунтів за рахунок внесення органіки з власних корівників.

Про багато інших секретів і «неординарних» підхоів даного підприємства ми ще розповімо в окремих матеріалах. А зараз пора переходити до культури, заради якої, власне, АгроЕкспедиція відвідала «Надію».

Погодні умови. Кукурудза займає в сівозміні господарства більше третини площ. У минулому році на круг тут збирали близько 8 т/га. Як для піщаних ґрунтів досить непогано. В цьому році планують зібрати більше 10 т/га.

«Для соняшнику і кукурудзи ситуація була досить стресова. Через це в області досить багато було пересівів. Я знаю господарства, в яких довелося пересівати до 400 га кукурудзи », — підтвердив ситуацію Владислав Лемешко, торговий представник Київського офісу в Чернігівській області компанії «Бізон-Тех».

За його словами, кукурудза — одна з основних культур в Чернігівському регіоні, так як має достатню високу рентабельність. Вона також допомагає в сівозміні. Особливо якщо там присутній соняшник, який цілком може бути попередником для кукурудзи.

В «Надії» вдалося уникнути пересівання, але рослини мали серйозний стрес. Його наслідки можна було побачити на качанах у вигляді невеликих порушень в зернових рядках.

Сівба. Втім, від замерзання кукурудзу врятували пізніші строки сівби. Тут кукурудзу сіяли 18-20 травня з нормою висіву 86 тис./га. А заморозки «накрили» регіон в 10-х числах. Хоча далі теж погода не особливо радувала.

«Весна була холодна, але ми вчасно все зробили. А потім почалося: то похолодало, то спекотно стало. Рослини то почнуть вегетацію, то затухають. При цьому вологи було достатньо, а ось сонця — мало », — згадує Ігор Романов.

В цілому директор «Надії» оцінив витрати підприємства на 1 га кукурудзи в $ 500 і повів АгроЕкспедиторів на екскурсію до не зовсім звичайного поля.

Гібрид. Ми побачили досить високі і зелені посіви кукрудзи на 14 га піщаних полів. Незвичайність полягала в тому, що посіви ці призначалися на силос. Власне, і гібрид Джоді був обраний спеціально для цього.

Це не єдине «кормове» поле, посіяне в поточному році. Розраховуючи при нинішніх умовах для заготівлі силоса не більше 45 т/га з цих полів, Ігор Романов був щиро здивований, коли на одній з ділянок гібрид дав аж 60 т/га. Завдяки цьому потреби в силосі на зиму були повністю закриті. А що ж робити з ще одним полем? Вирішили — залишити на зерно. Насправді гібрид Джоді цілком підходить і для цих цілей. Що підтверджують фахівці компанії «Лімагрейн Україна».

«Якраз особливість цього гібрида в тому, що різниці немає. Тобто зерно гарне, качан виповнений повністю, цілком підходить як зерновий гібрид. Але при цьому позиціонується як силосний, з ФАО 380. Він йде за програмою Limagrain Animal Nutrition. У нього в клітині логін  розташований не так, як в зернових рослинах. У зернової кукурудзи, як правило, розміщується кільцем, тут же — хаотично. За рахунок чого корова його легше перетравлює. Гібриди цієї лінійки досліджувалися і встановлено, що завдяки їм корова на добу додає від 1,5 до 2 л надоїв молока. Без будь-яких добавок», — повідомив Вадим Смілянець.

Система добрив. Для збирання врожаю на зерно ще зарано, але тут також очікують отримати не менше 6 т/га. До речі, систему удобрення по кукурудзі тут застосовують практично однакову — з осені вносять NPK 8:19:29 в нормі 150 кг/га, а навесні КАС в нормі 230 л/га і той же NPK 90 кг / га в рядок.

Система захисту. З хворобами і шкідниками компанії щастить — поки критичного порогу шкодочинності ні за чим не помічали. Але при цьому профілактичні заходи застосовують — обробляють насіння протруйниками.

В кінці вересня темніє рано. Треба було поспішати в зворотний шлях, щоб поділитися з читачами враженнями від першого дня АгроЕкспедиціі Кукурудза 2017.

Це був гарний початок, попереду нові відкриття і нові обличчя вже на кукурудзяних полях Житомирщини!