АгроЕкспедиція Соняшник 2017. Кіровоградська область: ФГ Степове, ФГ Могутнє, АФ ім. Ульянова

І нас, і наших експертів з компаній BASF, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, PEUGEOT CITROЁN UKRAINE це не може не тішити.

Кіровоградська область займає 8,2% загальноукраїнського виробництва олійної культури, а за обсягами площ є першою у своєму регіоні. Проте і тут, як в усіх бачених нами до цього областях, площі під соняшником скоротилися порівняно з минулим роком на 6,6%.

Отже, сьогодні ми маємо відвіти три господарства на Кіровоградщині, щоб порівняти технології та результативність вирощування соняшника з уже баченими нами регіонами. А порівнювати є з чим, адже особливістю регіону є те, що соняшник тут вирощують переважно за мінімальними або нульовими технологіями, щоб і вологу зберегти, і витрати на виробництво скоротити. І, незважаючи на те, що вовчок дістався вже й Кіровоградщини та почуває себе на тутешніх полях дуже впевнено, близько 60% аграріїв застосовують класичну технологію, відмовляючись переходити на сучасні виробничі системи Clearfield® чи Express Sun.

ФГ «Степове»

Ранок третього експедиційного дня ми почали з відвідин фермерського господарства «Степове», де нас зустріли Андрій Пістоль, заступник директора, а також Сергій Кушніров та Наталя Березовська — агрономи підприємства.

Як розповів Андрій Пістоль, господарство має в обробітку 3200 га землі, на яких колектив полюбляє експериментувати. За період існування сільгосппідприємства тут вирощували найрізноманітніші культури, від маку до коріандру, закладали горіховий сад, навіть планували розпочати виробництво технічних конопель.

Щоправда, з певними культурами виникали складнощі. Так, для вирощування технічних конопель та нуту було важко знайти якісне насіння. Горіховий сад на третій рік вимерз, хоча саджанці і були адаптованими до погодних умов Кіровоградщини. А макові поля приваблювали не лише шкідників, але й любителів «розширювати свідомість».

Цього року у господарстві вирощують такі культури:

• соняшник — 500 га;
• озима пшениця — 700 га;
• соя — 600 га;
• кукурудза — близько 700 га;
• горох — 200 га;
• ріпак — 100 га;
• голонасінні гарбузи — більше 200 га.

Також спробували вирощувати квасолю на 10 га площі. Пшеницю вже зібрали, середній показник урожайності склав 4,3 т/га. Тепер розпочали збирання голонасінних гарбузів.

Що стосується технології обробітку ґрунту, то у господарстві вже більше 10 років працюють за No-Till, зараз потроху випробовують mini-till. За словами заступника директора, завдяки нульовому та мінімальному обробіткам вдається отримувати стабільні врожаї. Хоча через низьку урожайність у ФГ «Степове» планують відмовитись від пшениці.

Проте повернімося до соняшника. Тут вирощують гібриди різних насіннєвих компаній, але більша частина насіння представлена продукцією компанії Syngenta. Однак, як сказав нам Андрій Пістоль, цього року з їхнім насінням були великі проблеми.

«У цьому році Syngenta продала нам насіннєвий матеріал дуже поганої якості. Якщо з соняшником ще більш-менш, то частину їхніх гібридів кукурудзи нам взагалі довелось пересіяти. Ми викликали представників компанії, нам міняли насіння, але все воно було поганої якості. А тепер це позначається на урожаях. Наступного року гібридів Syngenta в нас точно не буде, будемо сіяти насіння Limagrain, KWS, DuPont Pioneer та інших компаній», — говорить Андрій Пістоль.

Але час вирушати на поле, щоб наочно оцінити посіви. І нам одразу показують поле, засіяне кількома гібридами одночасно.

Обробіток ґрунту. Після збирання попередника (сої) провели боронування агрегатом Gaspardo Dracula на глибину 15-16 см. Навесні закрили вологу, провели передпосівну культивацію.

Сівба соняшнику проводилась 29 квітня. Сіяли гібриди ЕС Белла та ЕС Савана з міжряддям 70 см, далі висіяли гібрид НК Роккі з міжряддям 35 см. Норма висіву склала 84 тис. насінин/га. Через погану погоду навесні сходи були нерівномірними та слабкими.

«Чому ми зменшили міжряддя? Хотіли збалансували площу живлення. Якщо зменшити густоту, то мінімальна площа живлення у кожної рослини буде своя. Ми поки що лише пробуємо, проте вже бачимо, що потрібно зменшувати норму висіву», — говорить Сергій Кушніров.

Система удобрення соняшнику. Під передпосівну культивацію вносили складне мінеральне добриво NPS 20:20:14 у нормі 100 кг/га. Пізніше внесли бор 1 кг/га.

Система захисту. Через 5 днів після сівби внесли гербіцид Астрел Плюс 3,5 кг/га. Фунгіцидну обробку проводили препаратом Топсін-М 1,2 кг/га у фазі 6 листків. Для боротьби з вогнівкою та попелицями  проводили інсектицидну обробку препаратом Нурел Д. За словами агронома Сергія Кушнірова, цього року було небагато попелиць, що для регіону нетипово. Крім того, виникали проблеми з вогнівками, проте інсектицид спрацював ефективно.

При огляді посівів одразу помічаємо, що вовчка тут немає взагалі.

«Ми дотримуємось сівозміни. Вчені кажуть, що кукурудза та соя є рослинами-провокаторами для насіння вовчка. Тому соняшник у нас повертається на поле не раніше, ніж за 4 роки. Ось тому його в нас і немає. І не буде, хіба що із насінням завеземо», — жартує Сергій Кушніров.

Шипоноски на полях ми також не виявили. Але у глибині поля помітили кошики, пошкоджені вогнівками та совками. Такі кошики траплялись дуже рідко, проте шкода для рослин була суттєвою.

За словами агронома, збирати урожай на цьому полі планують за 2 тижні. Сподіваються отримати по 3 т/га.

Після огляду цього поля ми вирушили на 30 га пересіву: кукурудза тут дуже постраждала від дротяника, тому її пересіяли соняшником. Кукурудзу «перекрили» препаратом Клінік гліфосатної групи 2 кг/га. Пересіяли гібридами ЕС Белла та Голдсан з міжряддям 34 см та нормою висіву 84 тис. насінин/га.

Система захисту та удобрення тут застосовувалась така ж, як і на попередньому полі. єдина відмінність – внесення препарату Гуміфілд 300 г/га.

«Пізня сівба — це непогано. У регіоні зараз експериментують зі строками сівби, і найбільш оптимальний строк від 15 до 25 травня. Ґрунт тоді добре прогрівається, гарні сходи. Адже чим тепліший ґрунт, тим швидше стартує соняшник. До того ж у прогрітому ґрунті рослина отримує менший стрес, менше хворіє. Оглянувши цей посів, я з впевненістю можу сказати, що 2 т/га тут буде», — Віталій Коваленко, коментує менеджер Кіровоградського регіонального представництва компанії «Бізон-Тех».

Соняшник на полі, що оглядалося, знаходився у фазі цвітіння. Помітно, що пізня сівба позначилась на висоті рослин – близько 1,2 м. Але кошики в гарному стані, на полі ми не виявили ні ознак хвороб, ні шкідників.

За словами агронома, збирати урожай тут будуть не раніше кінця вересня, а то й початку жовтня. Також планують проводити десикацію. Якщо погода сприятиме, очікують від цього поля до 3,2 т/га.

А нам вже час вирушати, адже нас чекає наступне господарство.

ФГ «Агрофірма Могутнє»

Тут нас зустрів Максим Підбицький, директор підприємства. Він розповів, що у «Агрофірмі Могутнє» обробляється 1500 га землі, але це лише частина виробничої структури, що об’єднує кілька підприємств у Кіровоградській та Тернопільській областях. Засновником її є Андрій Твердохліб, президент «Компанії «Агромир». Сумарно земельний банк цих господарств становить понад 10 000 га.

Особливістю цього «міні-холдингу» є те, що всі господарства, які входять до його складу, застосовують технологію No-Till. У даному господарстві її використовують вже 12-й рік.

Ця технологія обробітку дозволяє не лише зберегти вологу та зменшити витрати на виробництво, але й швидко та своєчасно проводити посівну кампанію.

«У цьому році, як ніколи, відсіялися вчасно. Завдяки тому, що в нас технологія No-Till, парк техніки дуже невеликий. Три трактори з сівалками, самохідний оприскувач… Немає ні плугів, ні борін, тобто механічним способом земля взагалі не обробляється. Сіяти почали у 20 числах квітня. Почали з кукурудзи, переїхали у друге господарство, «Вікторія Агро», посіяли кукурудзу, соняшник. Повернулись сюди і за 4 дні висіяли соняшник і тут. Не було дощів. Для польових робіт погода була якнайкращою», — розповідає Максим Підбицький.

Усього у господарстві висіяно 650 га соняшника. Намагаються чергувати його з кукурудзою, яка цьогоріч займає 600 га. Також сіяли сою (150 га) та озиму пшеницю (200 га).

Вирушаємо на поле, бо дуже вже цікаво поглянути на соняшник, багато років вирощуваний за нульовою технологією.

Попередником тут була кукурудза, це підтверджують і залишки стебел та качанів, що лежать на поверхні ґрунту. Вони ж показують, що механічний обробіток поля не проводився.

Удобрення. По мерзлоталому ґрунту вносили 150 кг/га аміачної селітри, при сівбі внесли 100 кг/га нітроамофоски. Додатково у фазі 10 листків внесли Реаком халат бору 1 л/га.

Гібрид тут висіяно НК Неома, стійкий до гербіциду Євро-Лайтнінг, що дозволяє ефективно боротися з вовчком та іншими бур’янами.

Сівба проводилась бразильськими сівалками Semeato з нормою висіву 75 тис. насінин/га.

Система захисту. Захист від бур’янів при нульовій технології дуже важливий. Адже у випадку, якщо гербіцид не спрацює, прибрати бур’яни механічним способом за допомогою міжрядної культивації вже не вийде. Тому застосовується максимальна норма витрати гербіциду Євро-Лайтнінг 1,2 л/га, який вносився у фазі 4 справжніх листків культури.

Також поле один раз оброблялося фунгіцидом Танос 0,6 кг/га з додаванням 10 кг/га аміачної селітри.

Оскільки після соняшника зазвичай сіють кукурудзу, осінніх опадів не завжди вистачає, щоб промити гербіцид з верхніх шарів ґрунту. У результаті зернова культура інколи страждає від недотримання сівозміни та рекомендацій виробника препарату, зізнається головний агроном.

«Ми бачимо, поле чисте. Це означає, що застосування препарату Євро-Лайтнінг повністю себе виправдало. Але є зауваження з приводу порушення рекомендованої технології застосування. Річ у тім, що застосування даного гербіциду передбачає наявності певного рівня опадів у осінній період, котрі його промивають. Якщо цих опадів немає, рекомендується внести корективи до сівозміни, виключивши сівбу культур, чутливих до Євро-Лайтнінгу. Тому я б радив у цьому господарстві ввести до сівозміни додаткові культури, які можуть вирощуватись після соняшника», — прокоментував технологію захисту менеджер з регіонального маркетингу Південного регіону компанії BASF Михайло Черніченко.

Агроном господарства оцінює потенціал врожайності даного поля на рівні не нижче 2,7-2,8 т/га. З ним цілком згодні і наші експерти. Вони зазначили, що налив зерна ще триває і за сприятливих умов урожай може сягнути навіть 3,2-3,3 т/га. Справа в тому, що соняшник на полі був ще зеленим та продовжував вегетацію, тоді як у сусідів він вже давно почорнів і почав підсихати. Так вийшло завдяки нульовому обробітку, який дозволив накопичити більше вологи.

Тепло розпрощавшись з господарями, вирушаємо далі.

Вирощування соняшнику в ПАП ім. Ульянова

Господарство ПАП ім. Ульянова знаходиться в Новоукраїнському районі Кіровоградської області та обробляє 2400 га землі. Структура посівів тут наступна:

• кукурудза — 800 га;
• соняшник — 800 га;
• соя — 300 га;
• пшениця — 200 га;
• ячмінь — 200 га;
• ріпак — 200 га;
• гречка — 100 га;
• люцерна — 13 га.

Спробували у господарстві вирощувати і нішеві культури, такі як гірчиця, овес, просо. Проте вже давно відмовились від подібних експериментів через труднощі зі збутом.

«Ми овес привозимо, а нам кажуть: «Ой, він у вас голозерний, а нам треба звичайний». «Гірчиця у вас жовта, а нам білу потрібно…». Привозимо білу — їм треба жовту. Гречку ось «Хуторок» у минулому році забрав. Запропонували їм укласти угоду, щоб для них цю гречку сіяти, ніхто не хоче, ризиковано. Якщо у минулому році ми цю гречку здавали в цей же період по 15 800 грн/т і урожай був 2 т/га, то у цьому році ціна вже 11 000 грн/т, а урожай 0,7 т/га. Що ми заробимо? Так і виходить, що на гектарі нічого не заробимо, в нуль хіба що вийдемо», — розповідає про проблеми збуту нішевих культур директор агропідприємства Олександр Скічко.

А от соняшник користується попитом завжди, та й ціна на нього більш-менш стабільна, тому площі під ним поступово збільшують. Були роки, коли тільки на соняшнику і «випливали», оскільки і урожайність в нього теж стабільна. Він краще переносить посуху, ніж та сама кукурудза. Та й вирощувати соняшник у господарстві вже навчились: застосовують різні технології, сіють гібриди багатьох компаній, але незмінно отримують стабільний результат.

На полі, яке ми приїхали оглядати, попередником була соя. Це чудовий попередник для олійної культури, говорить Віталій Тумін, головний агроном господарства.

Обробіток ґрунту. Застосовувались дві різні технології обробітку ґрунту. Проте різниці ми не помітили ні з землі, ні з повітря, піднявши квадрокоптера. Це свідчить про вдале рішення агронома, який адаптує технологію вирощування під умови, що склалися на полі.

«На половині поля було дискування, але потім дощі пішли, і ми не змогли дискувати далі. Землею диски забивались. Тому на іншій половині поля ми провели глибоке рихлення. Ось ми стоїмо якраз на середині, десь тут і була роздільна лінія», — говорить Віталій Тумін.

Навесні проводили закриття вологи боронуванням, це обов’язкова операція для даної зони. Після цього площу вирівнювали, а безпосередньо перед сівбою, коли проростали бур’яни, провели передпосівну культивацію.

Удобрення. При сівбі вносилось 100 кг/га комплексного добрива з формулою 10:26:26. Також використовуються різноманітні мікродобрива з бором, цинком, комплексним складом. З кожним обприскуванням додають по 1 кг/га сульфату магнію, а також гумати, антистресанти, стимулятори та інші препарати, які підвищують стійкість та урожайність соняшника.

Гібрид. Тут висіяно гібрид НК Неома з семирасовою стійкістю до вовчка. Ми не знайшли паразита на полі, проте у регіоні він дуже розповсюджений, сусідні поля були буквально «задушені» ним. Стійкі гібриди соняшника різних виробників та повернення культури на поле не раніше, ніж раз на 4 роки, забезпечують захист від вовчка, стверджує агроном.

Захист посівів. На усіх полях застосовують виключно гербіциди Євро-Лайтнінг та Євро-Лайтнінг Плюс, залежно від висіяного гібрида. Але поле, яке ми відвідали, дещо відрізнялось. Тут використали єдиний гербіцид на основі гліфосату, який вносили навесні одразу після сівби культури. Цієї обробки та механічної культивації було достатньо, щоб поле залишалось чистим і соняшник розвивався нормально.

Агроном вважає, що на цьому полі можна сподіватись на гарний урожай. Захист від бур’янів спрацював добре, потенціал гібрида реалізовано у тій мірі, у якій дозволили погодні умови. Тому тут розраховують зібрати не менше 3 т/га.

На думку Володимира Червонця, керівника Кропивницького структурного підрозділу компанії «Бізон-Тех», у цьому господарстві, як і в регіоні, урожай буде на рівні 2,8 т/га.

«У цьому році лімітуючим фактором є дефіцит вологи. Аграрії підлаштовують технології під погоду поточного сезону, але без опадів отримати гарний урожай все ж складно. Тому я вважаю, що на цьому полі урожай буде на рівні 2,8 т/га», — говорить експерт.

З приводу того, наскільки виправданою була відмова від ґрунтового гербіцидного захисту, дав коментар представник компанії BASF Михайло Черніченко.

«Ґрунтові гербіциди передбачають наявність певних умов: температури, вологості, кількості опадів. В умовах посухи всі ґрунтові препарати працюють гірше, і такі злісні бур’яни, як амброзія полинолиста, можуть виживати, випереджаючи соняшник у розвитку», — говорить він.

Як бачите, день був насиченим та багатим на події, проте нам вже час прощатися і їхати далі. Нас чекають нові господарства та нові враження, а вас — нові цікаві розповіді. Залишайтеся з нами!