АгроЕкспедиція Соя 2017. Житомирська область: Cygnet Agrocompany та Агро-Регіон

За обсягами посівів соя на Житомирщині посідає перше місце серед інших культур. Цього року площі під цією культурою в регіоні зросли на 4,43% порівняно з роком минулим. А частка області в загальноукраїнському виробництві сої становить 7,5%. Це трохи менше, ніж, наприклад, у Полтавщини.

Житомирську область цьогоріч не обійшли проблеми з погодними умовами: холодна весна та травневі заморозки призвели до затримки розвитку культури, а недостатня кількість опадів протягом літа ще трішки погіршила ситуацію. Через затримку у вегетації збирати сою в регіоні будуть пізніше від звичайних термінів на 1-2 тижні. Ну і, звісно, павутинні кліщі досить добре почуваються і тут, тому експерти радять за можливості провести додаткову акарицидну обробку посівів.

Житомирський кластер Cygnet Agrocompany

І ось ми вже у першому господарстві, Житомирському кластері агрохолдингу Cygnet Agrocompany. Нас зустрічає головний агроном Олександр Гапонюк разом зі своїм молодим стажером Ярославом Цильорою. Вони розповідають, що загальний земельний банк агрохолдингу становить 24 200 га, з них 14 000 га розташовані у Житомирській та Вінницькій областях.

Основними культурами у господарстві є соя, кукурудза та цукрові буряки, також мають близько 1000 га кормової сівозміни. Цього року площі під соєю становлять 4860 га. Площі культури збільшилися порівняно з минулим роком, адже у житомирському відділку вирішили відмовитись від озимої пшениці, яка через нестійкий та несприятливий кліматичний фон останніх років вже не виправдовує надій агрономів. Пшеницю замінили соєю.

Головний агроном господарства продемонстрував нам одразу три соєві поля. Він запевнив, що технологія вирощування у всіх трьох випадках була однаковою, відрізнялися лише сорти та попередники. Проте поля виглядали зовсім по-різному.

На першому полі площею 92 га посіяно сою сорту Наріта селекції Prograin.

Попередником тут була теж соя.

Обробіток ґрунту виконувався за принципами mini-till, тут було проведено лише рихлення.

Система живлення: було внесено 120 кг/га у ф.в. амофосу та 170 кг/га калійних добрив.

Сівба виконувалась сівалкою Kinze 3700 з міжряддям 50 см та нормою висіву 505 тис. насінин/га. Перед посівом проводили інокуляцію насіння препаратом Нітрофікс. Зараз на коренях рослин добре видно розвинені бульбочки.

«Сіяти з міжряддям 50 см — дуже вдале рішення. Це дасть змогу сої збільшити площу живлення та знівелювати дефіцит вологи», — вважає Володимир Поліщук, менеджер Київської філії компанії «Бізон-Тех».

Для захисту посівів у господарстві провели цілий комплекс заходів.

«Ми завжди застосовуємо ґрунтову схему. Після сівби вийшли з поля — слідом йде оприскувач та вносить метрибузин», — говорить Олександр Гапонюк.

Схема захисту. Цього року проти дводольних бур’янів застосовували Юнімарк 400 г/га, він до 30-40 днів тримає лободу білу. Далі, коли культура перебуває у фазі 2-3 справжніх трійчастих листків, застосовували страхову схему. Основна діюча речовина у цій схемі – бентазон. Вносили Базагран 2 л/га та Хармоні 6 г/га, а далі альфабентазон у нормі 2 л/га. Через тиждень проводився контроль злакових бур’янів препаратами Пантера 1,5 л/га та Агіл 1-2 л/га.

28 липня вносили інсектициди Каратель та Драгун. Можливо, завдяки цьому ми і не побачили у посівах кліщів.

У господарстві також заплановано дві фунгіцидні обробки. Першу обробку провели препаратом Фульвітал Плюс 150 г/га та Абакус. Що стосується другої обробки, то тут, як пояснив головний агроном, будуть ще дивитись на стан рослин.

Роботу було проведено серйозну, проте Олександра Гапонюка загальний стан першого поля не надто радує. І міжряддя проглядають, і пожовклих листків видно вже немало.

«Листя має явні ознаки температурного опіку. Донедавна стояла страшенна спека. До того ж, як я вже казав, рослинам дуже не вистачало вологи. Інших причин такого стану сої я не бачу: усі необхідні заходи, на моє переконання, провели правильно. Якби не погода, соя б добре гілкувалась, міжряддя у цей час ще повинні бути закритими», — запевняє Олександр Гапонюк.

Дощ, що випав напередодні, вже навряд чи вплине на майбутній урожай на цьому полі. Тим не менше, Олександр Гапонюк упевнений, що 2,4-2,6 т/га отримати вдасться. Також доволі непогано як на такий складний рік.

При цьому друге поле площею 241 га, на якому застосовувалась така ж технологія, виглядає зовсім по-іншому. Високі густі посіви, здорові рослини, практично повна відсутність бур’янів. Можливо, справа у деяких нюансах: тут висіяно сорт сої Прескот, сівбу проводили 10 травня з нормою висіву 410 тис. насінин/га, а попередником була кукурудза.

Відповідно, коли зайшла мова про прогнозовану врожайність, агроном був більш оптимістичним. Він сподівається отримати з цього поля близько 3 т/га.

«Найімовірніше, саме сорт та попередник зіграли свою роль. На першому полі попередник-соя увібрала майже усю вологу з ґрунту. Тут же «в спадщину» від кукурудзи вологи залишилось більше. Тому цей посів сої значно краще переніс посуху», — говорить Олександр Гапонюк.

Зовсім поряд, буквально через дорогу, розташоване третє соєве поле, яке нам показали. Окрім помітної різниці у сортових ознаках культури, ми також побачили тут певну кількість амброзії полинолистої.

Експерт компанії «Бізон-Тех» Віктор Поліщук запевняє, що, постійно відвідуючи різні господарства, він помітив тенденцію до міграції амброзії з південних регіонів країни на північ. Тому агрономам потрібно враховувати цей факт, обираючи систему захисту.

Загалом же поля господарства виглядають непогано, це підтверджують і експерти.

«Минулого року ми співпрацювали з Cygnet Agrocompany по ЗЗР. Плануємо продовжувати спільну роботу. Чесно кажучи, я сьогодні вперше побував на полях цієї компанії і при цьому приємно здивований продемонстрованими результатами. Справді є на що глянути», — сказав Сергій Плачков, керівник Київської філії компанії «Бізон-Тех».

Агро-Регіон

Ми розпрощалися з гостинними господарями та вирушили до другого господарства — Житомирського кластеру компанії «Агро-Регіон». Дощ йшов і тут, навіть не думаючи спинятися.

Нас зустріла директор підприємства Лариса Бачинська, яка розповіла про структуру посівів у господарстві. Наразі кластер обробляє 8500 га землі, основними культурами тут є:

• кукурудза — 4402 га;
• соя — 1747 га;
• соняшник — 1272 га;
• озима пшениця — 875 га;
• ячмінь — 518 га.

Останнім часом у господарстві дещо зменшили посівні площі під соєю. Передусім — через посуху, що повторюється з року в рік. Особливо посушливим був 2015 рік, а коли і в 2016 році через серпневу спеку посіви сої почали просто вигорати, було прийнято рішення частково замінити її на соняшник. Проте бобова культура все ж лишається вигідною, тому її продовжують вирощувати. Намагаються експериментувати: підбирати оптимальні сорти та технології.

До речі, у цьому році, за словами Лариси Бачинської, ситуація з опадами у районі була дещо кращою. Випали вони якраз вчасно.

Обов’язковий попередник — кукурудза. Вона дає змогу залишити у ґрунті певну кількість вологи, а також зменшує спектр хвороб порівняно зі схемою «соя по сої».

Обробіток ґрунту: дискування, культивація, коткування.

Сівба проводилась, починаючи з 3 травня. Норма висіву, залежно від сорту, становила від 650 до 800 тис. насінин/га. У господарстві сіють кілька сортів з різними термінами стиглості, щоб можна було розтягнути у часі збирання культури та раціонально використати техніку. Сорти переважно селекції Prograin: Терек, Кубань, Кофу, Кіото, Аріса. Також є сорти селекції Canadian Seeds. Перед висівом насіння обов’язково обробляється інокулянтом Хістік у нормі 400 г/100 кг насіннєвого матеріалу.

Система живлення: восени після збирання попередника вносять 70 кг/га амофосу та 50 кг/га хлористого калію, навесні 100 кг/га сульфату амонію. Також вносять мікродобрива, зокрема бор.

У цьому господарстві також є проблема лободи. За словами Юрія Степанчука, головного агронома Житомирського кластера «Агро-Регіону», цю проблему так і не вдалося вирішити на 100%.

«Вносили метрибузин у нормі 400 г/га та 200 г/га кломазону. Проте було дуже багато кукурудзяних решток, плюс холодна весна, це могло знизити ефективність препаратів. А потім трішки не вгадали зі строками внесення страхових гербіцидів (вносили їх вже по пірамідальних листках) і лобода таки полізла. Довелось експериментувати з препаратами. Зокрема, давали Базагран 2,5 л/га та Хармоні 6 г/га. Ледве позбулися бур’янів», — розповідає Юрій Степанчук.

Оглядати поле ми вирушили просто під дощем, адже він, судячи з усього, вгамовуватися не збирався.

На полі площею 180 га посіяно сою сорту канадської селекції OAC Lakeview.

Сівбу проводили сівалкою Kinze з міжряддям 35 см.

Система захисту: ґрунтові гербіциди Містраль та Каліф, страхові — Базагран 2,5 л/га та Хармоні 6 г/га. У період бутонізації — на початку цвітіння внесли грамініцид Фюзілад Форте та фунгіцид Аканто.

«Є проблема з кліщами. Ще тиждень тому їх було мало, проте кліщі швидко розмножились. Вносити акарицид не було сенсу, адже за таких високих температур його ефективність мінімальна. Зараз прохолодніше, то, можливо, будемо обробляти», — пояснює Юрій Степанчук.

Дощ не завадив нашому експерту, представнику компанії BASF у Житомирській області Миколі Рачку, оглянути посіви та дати кілька професійних рекомендацій. Насамперед він порадив гербіцид Базагран, та і взагалі страхові гербіциди, не вносити одночасно з гуматами. Адже, по суті, це два продукти з різними механізмами дії. Тобто ви намагаєтесь знищити бур’ян гербіцидом, і в цей же час гумат намагається вивести його зі стресу, як і культурну рослину. Тому спостерігатиметься недостатній ефект гербіцидів. Краще вносити ці засоби окремо, з перервою приблизно у 10 днів.

«Що ж стосується ґрунтових гербіцидів, я рекомендую з продуктів BASF бакову суміш Стомп 3 л/га та Фронтьєр Оптіма 0,8 л/га. Така схема підходить тутешнім ґрунтам», — додав Микола Рачок.

Ось і настав час прощатися з господарями та нашими експертами. АгроЕкспедиція Соя 2017 підійшла до свого завершення. Майже тиждень ми мандрували регіонами країни, вивчаючи аспекти вирощування сої. Зустрілися з чудовими людьми, познайомилися з технологіями вирощування у 10 сильних господарствах та оцінили «соєву ситуацію» у 7 регіонах України. Ми обов’язково підіб’ємо підсумки нашого кроп-туру та вже дуже скоро поділимося з вами своїми спостереженнями і висновками.