АгроЕкспедиція Пшениця-2017. Волинь та Рівненщина. Агросвіт-Волинь, Дубенська аграрна компанія та ІДЕК 2006

У цей день ми побували одразу на трьох господарствах у Волинській та Рівненській областях, кожне з яких мало свої особливості та цікавинки. Супроводжували нас у поїздці наші надійні партнери цієї АгроЕкспедиції — компанії «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна» и ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» .

«Агросвіт-Волинь»

Першим у маршруті стало господарство «Агросвіт-Волинь», яке має 2 500 га, проте разом зі ще одним фермерським господарством сумарний земельний банк складає понад 6 600 га. Ці поля знаходяться у Володимир-Волинському та Горохівському районах Волинської області.

Ґрунти у цьому регіоні різноманітні, а в Горохівському районі ще й із дуже нерівним рельєфом, що призводить до змивання родючого шару та інших проблем, розповідає Петро Смик, головний агроном  «Агросвіт-Волинь».

«У нас чорноземи опідзолені та темно-сірі лісові ґрунти. Всі вони легко змиті. Фосфор сильний і підвищує забезпеченість, калій середній, понижений. Ми торік робили аналізи, у нас є таблиця. І якщо брати усі наші ґрунти, то сірки у всіх ґрунтах понижений вміст, низький вміст цинку і низький вміст молібдену», — говорить агроном.

Важливим питанням також є кислотність ґрунтів — вона тут доволі висока. На багатьох полях переважають показники рН 4,8—5. Це відбувається через збільшення застосування мінеральних добрив та знищення тваринництва, на думку Петра Смика. Адже внесення органічних добрив не закислювало ґрунт. Та й існувала раніше державна програма компенсації витрат на вапнування земель, якої зараз уже немає.

Вирощують у господарстві доволі стандартний набір культур:

- озима пшениця — 2323 га (з урожайністю минулого року в 75 ц/га);       

- горох — 697 га (урожайність у 2016-му — 47 ц/га);

- кукурудза — 731 га (105 ц/га минулого року)

- соняшник — 573 га (дав минулого року 35,5 ц/га);

- соя — 1738 га (25 ц/га 2016-го)

- цукровий буряк — 489 га (697 ц/га за цукристості 18,4% минулого року)

Є тут і своя «родзинка» — це  цибуля, яка цього року займає 57 га. Для цибулі навіть збудували власне сучасне овочесховище з автоматичним регулюванням температури на 16 000 т.

Але й озима пшениця також виявилась тут досить цікавою — найбільше нас спокусила можливість подивитися на одну з новинок останніх років від компанії Limagrain — сорт Дагмар. Також виявилося, що в господарстві цього року вперше з’явились посіви гібридів озимої пшениці. Досвід не зовсім вдалий, за словами головного агронома, тому й цікавий для нас.

В результаті вирішили затриматись тут довше, щоб побачити усі три поля. Головний агроном господарства Петро Смик  виявився не проти провести нам таку екскурсію, тож ми вирушили оглянути його володіння.

Поле пшениці Дагмар

Спочатку ми потрапили на посіви пшениці Дагмар — одного з перспективних сортів компанії Limagrain, який відрізняється високим рівнем пристосування до умов вирощування, раннім достиганням та хорошою урожайністю.

«Перевага Дагмара в тому, що це із тих сортів, які найперше ми будемо збирати. Він не має такого великого колосу, але компенсує це за рахунок густоти. За якістю торік все зерно у нас було другого класу. І торік Дагмар дав нам (мали його 57 га) понад 80 ц/га. Я думаю, що цього року він дасть не менше», — говорить Петро Смик, головний агроном «Агросвіт-Волинь».

Посів цього поля, площею 350 га, проводився 20 вересня із нормою висіву до 5,5 млн/га, або 240 кг/га. Попередником виступав соняшник. Після збирання соняшника проводилося чизелювання глибокорозрихлювачем SuperCraker, із шириною захвату 4,5 м, та оранка. Сіяли сівалкою Case IH із міжряддям 12,5 см.

Система підживлення дуже серйозна, адже забезпечення елементами живлення дуже важливе на кислих ґрунтах, ще й з нестачею мікроелементів. Тому ще восени вносилась тукосуміш 9:18:27 у нормі 200 кг/га. Разом з нею давали 1 ц/га хлористого калію, 0,8 ц/га сульфат магнію.

Навесні підживлення починалося по мерзлоталому ґрунту з внесенням аміачної селітри у нормі 150 кг/га. Ще 300 кг/га аміачної селітри давали на початку фази трубкування пшениці, а у фазу прапорцевого листка додатково внесли 150 кг/га селітри.

Система захисту включала 3 обов’язкових обробки фунгіцидами від хвороб та гербіцидний захист препаратами Камео (20 г/га) й Аркан (15 г/га). Також оброблялись посіви регулятором росту Церон.

Така схема захисту від хвороб та бур’янів застосовується на всіх сортах пшениці. А от від шкідників обробляти цього року не довелося, каже Петро Смик, адже економічного порогу шкодочинності перевищено не було. А обробляти лише для профілактики він вважає недоцільним, адже інсектициди є одними з найшкідливіших препаратів для довкілля. Зараз на посівах є невелике ураження листків п’явицями, але воно, на думку агронома, не настільки критичне, щоб змушувало використовувати хімпрепарати  —  екосистема сама себе відрегулює.

Ми вирішили перевірити результат цієї технології вирощування за допомогою підрахунку урожайності пшениці на корені. Облік щільності стеблостою та кількості зерен у колосі показав потенціал цього посіву приблизно у 8 т/га, що є непоганим показником для таких небагатих ґрунтів. І цей потенціал може бути покращено, переконаний агроном, адже технологія вирощування даного сорту відпрацьовується та її можна покращити за певними показниками.

Поля гібридної пшениці

Гібридна пшениця на наших полях є рідкістю — у цій АгроЕкспедиції ми зустріли її вперше. Тому оминути нагоду подивитися на посіви просто не могли. У господарстві «Агросвіт-Волинь» перший рік вирощують озимі гібриди пшениці Хюлюкс та Хюбері від німецької селекції SAATEN-UNION.

Гібриди цікаві своїм високим потенціалом у 15 т/га і більше, говорить нам Петро Струк, але є у їхньому вирощуванні певні проблеми. Зокрема цього року поля під гібридною пшеницею збиралися навесні пересіяти, адже рослини майже повністю загинули від морозу, який протягом одного безсніжного дня взимку сильно пошкодив посіви. Вказівка директора компанії була задискувати ці посіви, проте агроном вирішив довести дослід до кінця й побачити можливості цих зразків. Обидва гібриди навесні дуже добре розкущились і навіть наздогнали у розвитку решту сортів. За рахунок такого відновлення та високої якості колосу ці поля можуть дати досить непоганий урожай — не менш ніж 5 т/га, прогнозує агроном. Ми вирішили перевірити цей прогноз і провели свої підрахунки. На жаль, у нас не було часу проводити їх на всій площі поля з великою кількістю повторень, тому похибка може бути значною, адже місцями на полі траплялись великі прогалини й зрідження, посів був дуже нерівномірним.

Гібрид Хюлюкс мав, за нашими підрахунками, середню густоту 430 колосів на  м², кількість зерен у колосі — 56. Потенціал врожайності, на нашу думку, може бути близько 6,7 т/га.

Гібрид Хюбері мав густоту 413 колосів на  м², а кількість зерен у колосі — 67. Урожайність до збирання має становити близько 7,7 т/га. Головний агроном радіє таким показникам, адже цей потенціал показують зріджені посіви, які думали переорати. А ось власник господарства Євген Шелепіна налаштований щодо гібридів доволі скептично.

«Це не та культура, якою треба займатися на Волині, тому що вона насправді нестійка до такої зими, а це була ще не така страшна зима, які бувають на Волині. Ця пшениця фактично в нас випала повністю — на 100%. За такого рівня собівартості, а це $1 тис. за насіння, урожайність має бути на рівні 7 т/га, лише щоб відбити затрати. Рівень у 5—6 т/га є збитковим», — каже Євген Євстафійович.

Ну, а ми подякували за можливість побачити такі цікаві поля та разом зі своїми спонсорами вирушили далі за маршрутом — до Рівненщини.

Дубенська аграрна компанія (DAK)

Дубенську аграрну компанію створено всього два роки тому. На землях Дубенського району Рівненщини, куди ми приїхали, знову випередивши грозу, підприємство веде господарство лише другий рік. Земельний банк зараз складає 2 500 га, проте ведуться пошуки нових резервів для розширення, розліснюються неугіддя, беруться в обробіток паї, розширюється асортимент культур.

Минулоріч навіть не мали взагалі озимих культур — сіяли лише ярі, говорить агроном господарства Михайло Гринишин. Цього року уже мають і озиму пшеницю німецьких сортів, й озимий ріпак, і інші культури.

На сьогодні сівозміна ще не є остаточно сформованою, каже агроном, але поки що виглядає так:

- озима пшениця — 550 га

- озимий ячмінь — 140 га

- озимий ріпак — 350 га 

- горох — 350 га       

- соя — 350 га

Структура посівів буде оптимізуватися, щоб забезпечити наявність хороших попередників під зернові, розвиватиметься інфраструктура, потужності для зберігання, парк техніки, розповідає нам агроном господарства.

Але й зараз, у цей перехідний період, забезпечується повне дотримання інтенсивних технологій вирощування, адже, як говорить Михайло Гринишин, завдання керівництва полягає в забезпеченні агронома засобами для роботи, а завдання агронома — забезпечити їх прибутком для купівлі цих засобів.

Коли ми питаємо про технологію вирощування пшениці на цьому полі, агроном одразу починає розповідати послідовно всю технологічну карту, називаючи агрегати, що працювали на полі, норми внесення та інші потрібні деталі.

«Таке враження, що готувалися до нашого приїзду і вчили усі цифри», — жартуємо ми.

Але на цей жарт Михайло Гринишин одразу знаходить відповідь.

«Так читаю ж ваш сайт, знаю, про що питати будете. Ось і зараз, поки вас чекав на полі, на телефоні дивився нову статтю на SuperAgronom.com — дуже хороший сайт — побільше б таких», — пояснює головний агроном.

Щодо вирощування пшениці, то в господарстві застосовують перевірену технологію.

Як обробіток ґрунту використовується звичайна оранка — на думку агронома, для тієї кількості опадів, температурного режиму й типу ґрунтів, котрі є на Рівненщині, традиційна оранка є найкращим способом обробітку.

Посів пшениці проводять сівалкою Horsch Pronto DC. На тому полі, до якого ми під’їхали, було посіяно сорт Памір після гороху. Сівбу його розпочали 20 вересня з нормою висіву 4,5 млн/га.

Через посушливу осінь сходи з’явилися пізно, в зиму пшениця зайшла у фазі 2 листків, проте холодна весна сприяла хорошій компенсації кущення. Та й робота агронома зіграла свою роль — посів забезпечено достатньою кількістю елементів живлення, вміло спрацювали регуляторами росту.

Насіння було протруєне Ламардором (600 г)+Командор (600 г) і Інтермаг як мікродобриво. Також вносили комплексне добриво 5:17:36.

Навесні ще по мерзлоталому ґрунту проводилось перше підживлення аміачною селітрою в нормі 200 кг/га. Друге підживлення відбулось у фазу виходу рослин в трубку — ще 150 кг аміачної селітри, і по прапорцевому листку внесли втретє аміачну селітру в дозі 120 кг/га.

Регулятори росту почали застосовувати одразу після відновлення рослинами вегетації. Ще у фазі кущення для стимуляції додаткових пагонів було внесено регулятор росту та фунгіциди, потім ще дві фунгіцидних обробки у фазу виходу в трубку (з регулятором росту) та по прапорцевому листку. Із регуляторів застосовували Модус (200 г/га)+хлормекват-хлорид (600 г/га). Фунгіциди Тілт Турбо 400 г/га+Рекс Дуо 300 г/га, Аканто Плюс 600 г/га, Тілмор 1,25 г/га та інсектицид Наповал.

Прогноз врожайності Михайло Гринишин давати відмовився — у прикмети хоч і не вірить, але звик довіряти бункеру, а не калькулятору. Ми ж взяли рамку й таки проінспектували посів, щоб побачити, як спрацювала агротехніка та який потенціал заклала пшениця.

Густота посіву пшениці сорту Памір складала 570 колосів на м², а кількість зерен в одному колосі — в середньому 58 шт. За таких вихідних даних урожайність могла б скласти до 9,2 т/га. Сподіваємося, що не помилились і пшениця порадує агронома щедрим врожаєм.

Не хотілось швидко прощатися з Михайлом та його господарством, але грозовий фронт уже почав наздоганяти нас і довелося знову сідати в машину, щоб переїхати до Острозького району — в останнє на сьогодні господарство. Тому ми поспішили вручити агроному подарунки від нас та наших спонсорів і виїхали на маршрут, доки злива не перетворила польову дорогу на суцільне болото.

ІДЕК 2006

Третє підприємство, яке ми відвідали, ТОВ «ІДЕК 2006», засновано в 2006 році. Свою досить цікаву та незвичну назву воно отримало за іменами трьох співзасновників. Загальний земельний банк господарства — 4000 га, на якому вирощують великий спектр культур: озимий ріпак, озима пшениця, ярі зернові, ячмінь пивоварний, цукровий буряк, соняшник, сою. Починають вирощувати горох, бо бачать у ньому високий потенціал. Сівозміна тут доволі динамічна, постійно змінюється, проте цього року вона виглядає таким чином:

• 1000 га озимої пшениці;
• 600 га озимого ріпаку;
• 200 га цукрових буряків;
• 290 га ярого ячменю, також є кукурудза.

Технологія вирощування пшениці тут передбачає передпосівне дискування на глибину 12 см та звичайний посів на 15 см. Оранку у господарстві застосовують лише під соняшник, кукурудзу, цукрові буряки. Під зернові та сою проводиться тільки дискування.

Агроном господарства Олександр Талімончук показує нам пшеничне поле та розповідає про заходи, які тут проводилися.

«Це поле сіяли 2-5 вересня, попередник — озимий ріпак. Після попередника зробили дискування. Сіяли сорт пшениці Патрос у нормі 3 млн/га. Під посів вносили по 150 кг/га NPK 8:20:30. Чому так мало? Мабуть, слабкий був ріпак. Восени внесли 100 кг/га сульфату амонію та стартове добриво Супер Старт 160—170 кг/га сербського виробництва. Десь до середини жовтня була посуха, дощі пішли лише після 15 жовтня. І вже після тих дощів тільки почали з’являтися сходи. Мабуть, добриво допомогло із 3 млн так добре розкущити пшеницю, бачите, і зараз вона виглядає доволі непогано. У зиму посіви увійшли у фазі 2 листочків», — говорить Олександр Талімончук.

Навесні пшеницю обробили гербіцидом Вісулам (генерик препарату Пріма), фунгіцидом Альто Супер 0,5 л/га+0,5 л міді+3 кг/га сульфату магнію (який додається обов’язково під час будь-яких обробок) та 5 кг/га карбаміду. Робочий розчин готували з розрахунку на 150 л/га води.

Другу обробку проводили фунгіцидом Амістар Екстра 0,7 л/га+0,5 л/га марганцю+3 кг/га сульфату магнію+5 кг/га карбаміду, додатково — комплексні добрива на зернові.

«Основне живлення ділимо на три етапи: 150, 200 та 100 кг/га аміачної селітри. Часто додаємо сірку, але намагаємося зробити це внесення з осені. Там, де не вносився сульфат амонію, вносимо сульфат кальцію у нормі 300—400 кг/га. Там, де бачимо проблеми з кислотністю, намагаємося трішки розкислювати поля сіркою. У нас немає шаблонів, щоб була одна стала технологія для якоїсь культури. Працюємо творчо», — розповідає агроном Олександр Талімончук.

Ґрунти тут нейтральні, рН близько 7, вміст гумусу приблизно 3%. Аналізи ґрунтів на кислотність проводять кожні три роки.

Цікава особливість вирощування у ТОВ «ІДЕК 2006» полягає в тому, що тут регулярно вносять на поля курячий послід вже близько 5 років. На ті поля, які розташовані ближче до птахоферм, вносять чистий послід у нормі 3 т/га. На дальніх полях частіше вносять гранульований послід у нормі 300 кг/га. Результат, кажуть агрономи, вже добре помітно: підвищився вміст фосфору та калію у ґрунті, кислотність більш-менш стабілізувалася.

Ми запитали про ваточник сирійський, який останнім часом добряче дошкуляє багатьом нашим агрономам. Є така проблема і тут, застосовують мезотріон, причому обприскування проводяться вручну, на ранніх стадіях росту бур’янів.

Читати по темі: Ваточник сирійський: радість для бджолярів, справжня біда для агрономів

«Цього року осінь була посушлива, проте зима краща. У зиму пшениця увійшла менш розвиненою, проте зиму всі пшениці пройшли досить добре. Пшениці й вітчизняної, і іноземної селекції добре переносять хорошу сніжну зиму. Таку зиму, яка була цього року. Якщо збирання зернових і затягнеться, то лише через холодну весну, у нас заморозки фактично до 9 травня були. Всі ці весняні холоди та приморозки вплинули й на те, що пшениця, яка ввійшла у зиму недорозвиненою, за рахунок весняної прохолоди добре кущилася та розвинулася. Тобто те, чого пшениці восени не вистачило, вона навесні компенсувала. Візуально всі пшениці, незалежно від селекції, нічим не гірші, ніж минулого року. Судячи з загальної картини, має бути хороший урожай зернових. Тим більше, що зараз, коли йде налив зерна, таки пішли дощі, є волога. Зерно наллється, буде велика маса 1000 насінин, що є плюсом для врожаю. Один нюанс — чи хтось вносив азотні добрива для покращення якісного показника та класності пшениці. Це вже проблеми кожного окремого господаря», — коментує ситуацію з побаченим на полях Олександр Балагура, представник компанії «Лімагрейн Україна».

Що ж до врожайності пшениці у господарстві «ІДЕК 2006», то тут агроном нам прогнозів давати не став, лише посміхнувся: «Ви мені скажіть». От ми й сказали, розрахувавши біологічну урожайність для висіяного тут сорту Патрос. За густоти рослин 440 тис/ м² та середньої кількості зерен у колосі 58 ми прогнозуємо біологічну урожайність на рівні 7,2 т/га. Ну, а точну цифру вже незабаром покаже бункер.

Ось таким багатим на події, поля та цікавих людей виявився наш четвертий день у АгроЕкспедиції. Попереду — господарства Харківської області, а отже, вас чекають нові цікаві замальовки з коліс. Залишайтеся з нами!